27 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1556/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Керівника Козелецької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі
код ЄДРПОУ 0291011421, вул. Євгена Лоскота, 1, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000,
позивача-1: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області
код ЄДРПОУ 38053846, вул. Пантелеймонівська,12, м. Чернігів, 14017
позивача-2: Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,
код ЄДРПОУ 04412419, вул. Соборності, 27, сел. Козелець, Чернігівський р-н, Чернігівська область, 17000
до відповідача: Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Козелецьрайагролісгосп”
код ЄДРПОУ 31187172, вул. Польова, 1, с. Кошани, Чернігівський район, Чернігівська область, 17061
Предмет спору: про відшкодування шкоди,
Керівник Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду з позовом до Козелецького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Козелецьрайагролісгосп” про відшкодування шкоди в розмірі 286 637,27 грн, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною поведінкою ДП “Козелецьрайагролісгосп”, яка полягає у незабезпеченні відповідачем охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій території, що призвело до незаконної порубки 43-х дерев породи акація.
Також 17.11.2023 прокурор подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 17.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду. Також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами.
Ухвала суду від 17.11.2023 була доставлена відповідачу в електронній формі в його електронний кабінет в ЄСІТС 18.11.2023 о 05:00, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 27.11.2023, для подання відповідачем відзиву - 05.12.2023.
22.11.2023 відповідачем подано суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що розгляд даної справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін порушує його на справедливий судовий розгляд, оскільки значно звужує обсяг прав порівняно з іншими подібними справами, розгляд яких проводиться за правилами загального позовного провадження. Враховуючи характер спірних правовідносин, а також зважаючи на складність обставин справи, наявність кримінального провадження та те, що позовна заява подана не позивачами, а прокуратурою в інтересах держави та при цьому є обґрунтовані підстави сумніватися щодо наявності повноважень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» у заявника, розгляд справи за правилами загального позовного провадження в даному випадку дозволить всебічно та повно з'ясувати обставини справи, з огляду на різне тлумачення сторонами норм законодавства.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Виходячи зі змісту вказаних норм, а також ст. 250 ГПК України, якою врегульовано порядок вирішення питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, малозначні справи розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження, і в цьому випадку перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є неможливим.
Одночасно, приписи ч. 2-6 ст. 250 ГПК України, які передбачають можливість здійснення заміни порядку розгляду справи, стосуються інших справ (не малозначних) - тих, які суд вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України із врахуванням критеріїв, визначених ч. 3 цієї статті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 1, 4 ст. 165 ГПК України).
За змістом ч. 1 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ГПК України.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Обов'язок ретельного вивчення доказів судом не залежить від того, у якому провадженні розглядається справа - у загальному чи спрощеному.
Зі свого боку, відповідачем належним чином не обґрунтовано, чому суд не зможе ретельно їх дослідити, здійснюючи розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, як не обґрунтовано, в чому полягає особливість таких доказів і необхідність надання щодо них окремих пояснень.
Одночасно, за приписами ч.5 ст. 252 ГПК України, під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у разі виникнення безумовної необхідності отримання таких пояснень, суд не позбавлений можливості призначити судове засідання.
Бажання відповідача досліджувати спірні взаємовідносини, у тому числі публічно викладати у судових засіданнях свої аргументи, які повинні бути висловлені нею в письмових заявах по суті, не зумовлюють необхідність здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Крім того, та обставина, що ціна позову, характер спірних правовідносин, предмет їх доказування обсяг та характер доказів, обраний прокурором спосіб захисту не є достатньою підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження і цю обставину вже було оцінено і висновано судом при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження у даній справі.
Разом з тим, відповідачем не надано суду належних обґрунтувань щодо складності даної справи; питань, які мають бути вирішені виключно в загальному позовному провадженні не наведено.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Оскільки ціна позову 286 637,27 грн не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі, які не становлять особливої складності та винятково важливого значення, дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а отже суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, з урахуванням зазначених приписів, кожен з учасників справи, в тому числі відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення у письмових заявах по суті.
Керуючись ст. 12, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Козелецькому районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Козелецьрайагролісгосп» у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 27.11.2023 та не підлягає оскарженню.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Шморгун