22 листопада 2023 року Справа № 915/686/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі
головуючого судді Семенчук Н.О.,
суддів Смородінова О.Г., Олейняш Е.М.,
за участю секретаря судового засідання: Мавродій Г.В.
за участі представників учасників справи:
від позивача - Валешинська О.С.
від 1-го відповідача - Спектор Ю.І.,
від 2-го відповідача - Рохманов С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” про забезпечення речових доказів, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер-Агро” (54001, м. Миколаїв, вул.Шевченка, буд.44, кв.17, ідентифікаційний код 38247232, ел.пошта: partner-agro@ukr.net) представник позивача: адвокат Валешинська Оксана Сергіївна (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” (55260, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумарі, Кам'яномостівська ТГ, вул.Центральна, 93 ідентифікаційний код 31929340) представник відповідача: Спектор Юрій Ісайович (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
2. Приватного підприємства “Перемога Народу” (55234, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Чаусове, вул. Москаленко, 58, ідентифікаційний код 13869484), представник відповідача: адвокат Рохманов Сергій Іванович (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 )
про: відшкодування шкоди у загальній сумі 7134319,04 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Партнер-Агро” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. №6148/20) до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Агрофірма Корнацьких” та Приватного підприємства (ПП) “Перемога Народу” про стягнення з відповідачів у солідарному порядку завданої ними шкоди у загальній сумі 7134319,04 грн.
Позов обґрунтований тим, що право користування земельними ділянками загальною площею 1520,1737 га належить позивачу, однак відповідачі з 2015 року неправомірно займають і користуються земельними ділянками позивача, що підтверджується зокрема судовими рішеннями у справах № 915/1111/13 та № 915/1125/13. Отже, на думку позивача, порушуючи його права, передбачені ст. 95 ЗК України, а також принцип обов'язковості судового рішення, відповідачі спільно, взаємопов'язаними діями, з єдиним наміром, самовільно займаючи земельні ділянки позивача в 2017-2019 років, заподіяли останньому неподільну шкоду в розмірі 7134319,04 грн.
Ухвалою суду від 27.07.2023 справу №915/686/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Семенчук Н.О., судді - Смородінова О.Г., судді - Олейняш Е.М. Ухвалено розгляд справи №915/686/20 здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 21 вересня 2023 року. Судовою колегією ухвалено розглянути справу №915/686/20 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у “розумний строк”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” засобами електронного зв'язку надало до суду заяву від 21.09.2023 (вх.№12441/23) про забезпечення речових доказів, в якій просить суд забезпечити речові докази в господарській справі №915/686/20 наступним шляхом: - витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області оригінали наданих позивачем копій письмових доказів, перелічених в п.11 Додатків позовної заяви ТОВ “Партнер-Агро”, долученої до матеріалів справи №915/686/20 за вх.№6148/20 від 20.05.2020 (пойменовані, як “матеріали Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на 377 арк.”), та зберігати їх у матеріалах справи (або у камері схову речових доказів суду) до набрання рішенням у справі №915/686/20 законної сили.
В обґрунтування заяви зазначає, що позивачем на обґрунтування позовних вимог подано до суду ряд письмових доказів на 377 аркушах, а саме копії актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок, нібито складених та підписаних службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (з а.с.212 т.1, т.2, по а.с.88 т.3). Зокрема, акти від 20.06.2017, 30.05.2018, 27.09.2018, 16.08.2019 містять прізвища та ініціали, а також підписи службових осіб, які нібито підписали вказані акти. Відповідач-1 зазначає, що достовірність вказаних підписів, належність їх службовим особам, зазначених в актах, викликає обґрунтовані сумніви, зокрема підписи вчинені службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області І.П.Томовим та І.Д. Топаловим на різних актах кординально відрізняються один від одного, що вказує на те, що підписи вчинені різними особами за одну і ту ж особу. Зазначає, що подані позивачем копії актів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області за 2017-2019 роки (том 1 а.с.212 до а.с.88 т.3) дуже низької якості, не посвідчені належним чином, не викликають довіри щодо достовірності свого змісту та відповідності оригіналу, якщо такі оригінали взагалі існують. Додатково на обґрунтованість підозри в недостовірності зазначених доказів вказує на те, що в актах Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області наполегливо вживається назва юридичної особи «Ленінська сільська рада», тоді, як ця сільська рада була перейменована рішенням від 22.12.2015, про що було офіційно оприлюднено у Відомостях Верховної Ради України. Тобто «Ленінської сільської ради» вже давно не існує. Вона була перейменована і отримала назву: Чаусянська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, ця обставина є загальновідомою і не потребує на доказування. Інша підстава сумніватись в достовірності цих «актів» вбачається з Висновку експерта №853/03/2022 від 31.03.2022, який було долучено до матеріалів справи №915/686/20 Відповідачем ТОВ «Агрофірма Корнацьких», який звернувся до експертної установи і просив провести експертне дослідження, поставивши експерту запитання: «Чи були виконані однією або різними особами підписи від імені ОСОБА_1 , зображення яких містяться у технічних копіях Акту обстеження земельної ділянки №185-ДК/186/АО/10/01/-18 від 30.05.2018 та Акту обстеження земельної ділянки №332-ДК/281/АО/10/01/-19 від 16.08.2019 Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області?» Відповідно до Висновку експерта №853/03/2022 від 31.03.2022 встановлено, що «Підпис від імені Томова Ігоря Павловича, зображення якого міститься у графі «Підписи осіб, які були присутні при обстеженні земельної ділянки» у рядку із зображенням рукописного запису «Томов І.П.» у технічній копії акту обстеження земельної ділянки № 185-ДК/186/АО/10/01/-18 від 30.05.2018, та підпис від імені ОСОБА_1 , зображення якого міститься у графі «Підписи осіб, які проводили обстеження земельної ділянки» у рядку із зображенням друкованого запису «Томов І.П.» у технічній копії акту обстеження земельної ділянки № 332-ДК/281/АО/10/01/-19 від 16.08.2019, виконані різними особами». Відповідач-1 зазначає, що зазначений висновок експерта вказує на те, що акти перевірки ГУ Держгеокадастру Миколаївської області, є недопустимим та недостовірними доказами, оскільки їх зміст не відповідає дійсності та існують обґрунтовані, підтверджені Висновком експерта №853/03/2022 від 31.03.2022 підстави вважати про можливу підробку підпису І.П.Томова, який буцімто складав акти. Вказує, що зазначені докази - акти перевірок дотримання земельного законодавства та акти обстежень земельних ділянок мають подвійну правову природу і є одночасно письмовими та речовими доказами. З одного боку, зазначені докази є письмовими, оскільки відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, вони є документами, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. З іншого боку, вони є речовими доказами, оскільки, містять зразки почерку та підписів інспектора ГУ Держгеокадастру Миколаївської області Томова І.П., достовірність яких викликають обґрунтовані сумніви. Вказує, що ознакою речових доказів є не сам зміст відповідних актів, а спосіб їх виконання, наявність ознак підроблення, спосіб виконання підписів від імені ОСОБА_1 , виконання цих підписів однією або різними особами тощо. Відповідач-1 стверджує, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені як внаслідок війни, ураховуючи постійні ракетно-бомбові атаки на м.Миколаїв, так і зацікавленими особами, зокрема, службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, які підробляли підписи І.П.Томова, І.Д.Топалова., тому існують обґрунтовані підставити припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2023 у справі №915/686/20 та на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023, згідно якої витребувано матеріали справи, справу №915/686/20 було надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду 29.08.2023 за вихідним №915/686/20/8796/23.
Станом на 21 вересня 2023 року справа №915/686/20 до Господарського суду Миколаївської області повернута не була, що підтверджено довідкою від 21.09.2023 про поточний стан судової справи № 915/686/20 за підписом в.о. начальника відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області.
У зв'язку з вищенаведеним, розгляд заяви від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” про забезпечене речових доказів у справі №915/686/20 призначене на 21.09.2023 не відбулось.
11 жовтня 2023 року до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшли матеріали справи №915/686/20.
Ухвалою суду від 16.10.2023 колегія суддів ухвалила розглянути справу №915/686/20, клопотання/заяву №б/н від 17.08.2023 (вх.№10865/23 від 18.08.2023) Приватного підприємства “Перемога Народу” про забезпечення доказів та заяву від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” про забезпечення речових доказів поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у “розумний строк”. Підготовче засідання, розгляд клопотання/заяви №б/н від 17.08.2023 (вх.№10865/23 від 18.08.2023) Приватного підприємства “Перемога Народу” про забезпечення доказів у справі №915/686/20 та розгляд заяви від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” про забезпечення речових доказів, призначено на “01” листопада 2023 року о 14 год. 00 хв.
Під час підготовчого засідання 01.11.2023, відповідно до повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу “Тривога. Миколаїв” у місті Миколаєві з 15:33 було оголошено повітряну тривогу.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
З огляду на викладене, господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Враховуючи наведене, та з урахуванням думки учасників справи, у підготовчому засіданні 01.11.2023 судом оголошено перерву до 08 листопада 2023 року о 14 год. 30 хв.
Підготовче засідання у справі № 915/686/20, призначене на 08.11.2023 о 14:30, не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. (суддя зі складу колегії суддів) на лікарняному.
Ухвалою суду від 15.11.2023 підготовче засідання, розгляд клопотання/заяви №б/н від 17.08.2023 (вх.№10865/23 від 18.08.2023) Приватного підприємства “Перемога Народу” про забезпечення доказів та розгляд заяви від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” про забезпечення речових доказів, призначено на 22.11.2023 о 13:30.
Розглянувши подану заяву від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” про забезпечення речових доказів, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч.1, 2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 110 ГПК України).
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 110 ГПК України).
Частиною 1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах, і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.
Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19.
Захід забезпечення доказів є виключним заходом, який може застосовуватись лише за наявності передбачених ГПК України підстав.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява №16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Частинами 1-4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи (ст.93 ГПК України).
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення речових доказів, заявником не доведено належними і допустимими доказами існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов'язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія зазначає, що за своєю правовою природою подана відповідачем -1 заява по суті є заявою про витребування доказів.
Так, відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Забезпечення доказів способом їх витребування хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів у порядку ст.ст.80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення доказів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення доказів.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи заявника, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, які підробляли підписи І.П.Томова, І.Д. Топалова, оскільки вказане не підтверджено жодними доказами які б підтверджували об'єктивні факти, які б обґрунтовували наведені заявником у заяві про забезпечення речових доказів, обставини, або ризики чи загрозу того, що такі докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Аргументи заявника на вірогідність знищення оригіналів вищезазначених документів внаслідок військової агресії російської федерації, не є виключною обставиною, з існуванням якої законодавство пов'язує можливість забезпечення доказів, оскільки агресія російської федерації є загальновідомою обставиною та розповсюджується на всю територію України, а не тільки на Миколаївську область. Судова колегія зазначає, що введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі.
Виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення речових доказів та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаної заяви, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому. При цьому, вказана заява не підтверджена також жодними доказами які б підтверджували ризики чи загрозу того, що такі докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим, з огляду на що, заява відповідача - 1 про забезпечення речових доказів шляхом витребування у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області оригіналів наданих позивачем копій письмових доказів не відповідає критеріям, визначеним ст. 110 Господарського процесуального кодексу України та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.6, 13, 110 - 112, ст. 232, 233, 234 ГПК України, - колегія суддів
1. У задоволенні заяви від 21.09.2023 (вх.№12441/23) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Корнацьких” про забезпеченння речових доказів шляхом витребування у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області оригіналів наданих позивачем копій письмових доказів - відмовити
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 27.11.2023.
Головуючий суддя Н.О.Семенчук
Судді О.Г.Смородінова
Е.М.Олейняш