Ухвала від 27.11.2023 по справі 914/2468/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27.11.2023 р. Справа № 914/2468/20(914/3443/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали

за позовом: арбітражного керуючого (розпорядника майна) Оберемка Романа Анатолійовича, м. Київ

до відповідача 1: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

до відповідача 2: Державної податкової служби України, м. Київ

про зобов'язання не вчиняти дії та усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

21.11.2023 року на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява арбітражного керуючого (розпорядника майна) Оберемка Романа Анатолійовича до Головного управління ДПС у Львівській області та до Державної податкової служби України про зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 не вчиняти перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно переліку та зобов'язати відповідача 1 та відповідача 2 усунути перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном шляхом надання постійного доступу до нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно переліку.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору, однак заявником долучено заяву про розстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що предметом позову є усунення перешкод у здійсненні користування нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Наразі боржник позбавлений наразі можливості сплатити судовий збір, однак після можливості розпоряджатись своїм майном, в тому числі шляхом передачі частини майна в оренду, судовий збір буде сплачений у повному обсязі в порядку та розмірі визначених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, заявник просить суд розстрочити сплату судового збору до постановлення рішення за негаторним позовом про усунення перешкод у здійсненні користування нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, за змістом норм статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік осіб, яким може бути відстрочено, розстрочено чи звільнено від сплати судового збору.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.

Так, з системного аналізу змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2020 у справі № 917/1423/19, де зазначено, що перебування боржника в процедурі банкрутства не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви з підстав викладених в клопотанні поданому позивачем.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позивач не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, заява розпорядника майна про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідачів не вчиняти перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно переліку та зобов'язати відповідачів усунути перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном шляхом надання постійного доступу до нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно переліку.

Враховуючи, що позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру, в дохід державного бюджету України позивачу необхідно сплатити 5 368,00 грн судового збору.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з тим, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Згідно із ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Правові висновки щодо засвідчення копій документів також викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі N 233/4365/18.

Разом з цим, як вбачається з додатків до вказаного позову, в якості доказів позивачем до позову додано ксерокопії документів, які не є засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частини 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Суд звертає увагу що, до позовної заяви не долучено доказів надсилання позовної заяви з додатками ні з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, ні у паперовій формі листом з описом вкладення.

Долучений позивачем скріншот з електронної пошти, не є належним доказом, який підтверджує направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, у випадку усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід подати належні докази направлення відповідачам позовної заяви з додатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича до Головного управління ДПС у Львівській області та до Державної податкової служби України про зобов'язання не вчиняти дії та усунення перешкод у користуванні майном - залишити без руху.

2. Надати заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків, до якої долучити (зазначити):

- документи, які підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі;

- відомості на виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

- відомості, документи на виконання вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України;

- належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви;

- документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015/.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя Чорній Л.З.