справа № 361/7076/22
провадження № 2/361/1791/23
07.04.2023
Іменем України
07 квітня 2023 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
13 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначала, що 28 квітня 2007 року вона та ОСОБА_2 уклали шлюб, від шлюбу вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір'ю. Рішенням суду 16 листопада 2010 року шлюб між сторонами розірвано. Усі обов'язки по утриманню та вихованню їхньої дочки вона (позивач) несе самостійно, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини їй не надає, участі в її вихованні не приймає. Оскільки добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання їхньої дочки ОСОБА_4 відповідач не бажає, вона змушена звернутися до суду з цим позовом.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просила суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання теж не з'явився, подав до суду заяву, у якій зазначав, що позов він визнає повністю та не заперечував проти стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки його заробітку (доходу). Просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 28 квітня 2007 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2010 року шлюб між ними розірвано. Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає разом із матір'ю та перебуває на повному її утриманні. Домовленості щодо утримання дитини батьком, який проживає окремо, між сторонами не досягнуто.
Згідно із ч. ч. 8, 10 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
У ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України закріплено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 150, ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для
Згідно із ч. ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що сторонами домовленості щодо утримання дитини батьком не досягнуто, відповідач ОСОБА_2 належним чином свої батьківські обов'язки не виконує, матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 позивачу добровільно він не надає, позов визнав повністю, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.
У ч. 1 ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” у справах про стягнення аліментів позивачі від сплати судового збору звільняються.
За змістом ч. ч. 1, 6 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що позивач від сплати судового збору звільнена, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що згідно із вимогами ст. ст. 141, 142 ЦПК України з ОСОБА_2 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50 % визначеної законом ставки судового збору в сумі 496 грн. 20 коп.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 259, 263 - 265, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.