Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/2395/23
28 листопада 2023 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023065500000146 від 12.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-
ОСОБА_4 згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області (виконавчий лист від 18.02.2021 у справі № 286/3625/20), зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання їх дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.12.2020 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Але ОСОБА_4 , всупереч вимог ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України (батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття) злісно ухилявся від встановлених рішенням суду платежів на утримання дитини, оскільки будучи працездатним, офіційно не працевлаштованим, за сприянням в офіційному працевлаштуванні в органи державної влади не звертався, іншої матеріальної допомоги ОСОБА_5 на утримання своєї дитини не надавав, в результаті чого утворилась заборгованість по виплаті встановлених виконавчим листом коштів на утримання дітей (аліментів), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці аліментних платежів за період часу з 03.12.2020 до 01.05.2023 року на загальну суму 101340,93 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, підтвердив, що обставини в обвинувальному акті викладені правильно і показав, що йому було відомо про стягнення аліментів. Останній раз надавав допомогу два місяці тому продуктами харчування.
Потерпіла ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи без її участі. Щодо міри покарання покладається на погляд суду.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вище викладене, розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України.
Обираючи ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, також дані про його особу.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно; на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, береться до уваги обставина, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу обвинуваченого, його характеристику, наявність обставин, що пом'якшують, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 164 КК України, у виді обмеження волі, але із застосуванням до покарання ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства.
Таке покарання буде відповідати особі обвинуваченого і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
ОСОБА_4 запобіжні заходи не обиралися, в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому підстави для застосування запобіжних заходів до набрання вироком законної сили відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Речових доказів у даному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374,615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.
На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1