Справа № 285/7292/23
провадження № 3/0285/5414/23
27 листопада 2023 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
уродженця с Терешів Млинівського району Рівненської області,
який проживає в АДРЕСА_1 ,
Балас 20.11.2023 близько 19:50 год в АДРЕСА_2 , у п'яному вигляді під час виниклої сварки зі своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_2 словесно ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, розбив скло у вікні, чим вчинив відносно неї домашнє насильство повторно протягом року.
Розгляд справи, у відповідності до ч.2 ст.277 КУпАП, проведено в день надходження адміністративних матеріалів за відсутності особи, відносно якої вони складені.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
За приписами ст.173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є умисне діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім'ї, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, зазначених вище.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ст.247 КУпАП України).
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.
Винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративні правопорушення, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №086162 від 20.11.2023;
фіксацією події екстреної служби 102 про отримання повідомлення від заявника ОСОБА_4 про вчинення домашнього насильства щодо дочки ОСОБА_2 її співмешканцем;
протоколом прийняття заяви про подію від 20.11.2023 та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , в яких підтверджені обставини, зазначені у протоколі.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони отримані у передбачений законом спосіб, уповноваженими особами, є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Однією з основних засад запобіганню та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу. Постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду №285/1155/23 від 21.02.2023 ОСОБА_3 було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, що не призвело до його виправлення. Він продовжує вчиняти систематичні дії, внаслідок яких його співмешканка зазнає погіршення якості життя, психологічних страждань у вигляді словесних образ, погроз, приниження та залякування.
Оцінюючи надані докази, приходжу до висновку, що ОСОБА_3 вчинив діяння, що підпадають під ознаки домашнього насильства, та його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчиненого правопорушення та важливість проблеми домашнього насильства; особу ОСОБА_3 , який безпричинно, умисно, не маючи підґрунтя вчиняє домашнє насильство, діє з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім'ї, грубо ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі; всі обставини справи в їх сукупності.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, - а тому приходжу до переконання, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні йому покарання у виді штрафу в максимальному розмірі в межах санкції статті, яка йому інкримінується.
Саме таке покарання є необхідним і достатнім, сприятиме можливій зміні насильницької поведінки винної особи, формування в нього нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках у сім'ї, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин