Справа № 281/430/23
Провадження №3/279/2762/23
28 листопада 2023 року м. Коростень
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області Коваленко В. П.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення
10.07.2023 року о 12 годині 38 хвилин по вул. М. Жука в с. Липники водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - мопедом марки « Honda Dio» без державного номера з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на місці зупинки категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в суд не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутності чи заяви про поважність неможливості прибути до суду, не подав.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 -ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оскільки від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважаю, за можливе справу розглянути у його відсутності тому, що участь у розгляді питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП є правом, а не обов'язком особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол щодо ОСОБА_1 складений за ч.2 ст. 130 КУпАП , що передбачає собою повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
В матеріалах справи знаходиться постанова Ємільчинського районного суду Житомирської області від 02.09.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк на 10 ( десять ) років із конфіскацією мопеда « Honda Dio» без державного номера.
Диспозиція ч.3 ст.130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Повторність правопорушення- це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Так постанова судді Ємільчинського районного суду Житомирської області винесена 02.09.2022 року, а подія, викладена в протоколі про адміністративне мала місце 30.06.2022 року, а отже на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_1 піддавався протягом року адміністративному стягненню, передбаченому ст.130 КУпАП, може бути лише належним чином завірена постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили.
Відповідно до вимог п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Відсутність таких постанов про накладання адміністративних стягнень, не дозволяє в свою чергу встановити в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Доведення вини особи у скоєнні правопорушення та доведення всіх інших обставин події цього правопорушення, що мали місце, покладено на працівників органів поліції.
Суддя не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1ч.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247ч.1, 283,284 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (подання прокурора) і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців .
Суддя: Коваленко В.П.