Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7530/23
Провадження № 3/279/3965/23
"28" листопада 2023 р.
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Шульга О.М., розглянувши справу, яка надійшла з Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Стремигород, Коростенського району, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 24.06.2015 року,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 28.10.2023 року о 13:00 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , поблизу кімнати № 419 в загальному коридорі гуртожитку, висловлювалась словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
На виклик суду учасники справи не з'явилася.
В матеріалах справи наявні пояснення, які складено ДОП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Сантарською В.В. від імені ОСОБА_3 в яких зазначено, що в ході виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_2 , висловлювалась на адресу останнього словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою.
Разом з тим, дані пояснення не підписано ОСОБА_1 .
З пояснень ОСОБА_2 , наявних у справі слідує, що він проживає по сусідству з ОСОБА_4 , яка протягом 4 років погрожує йому, однак до поліції він не звертався. 28.10.2023 року ОСОБА_5 погрожувала йому словесно, однак реалізації своїх намірів не вживала. До поліції звернувся з метою проведення з нею профілктичних заходів.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку.
Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченийст.173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Вивченням змісту наявних у справі матеріалів встановлено, що між учасниками справи мала місце конфліктна ситуація, що не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст.173 КУпАП .
Наявні у справі пояснення учасників справи свідчать про наявність між ними неприязних відносин та наявність приватного конфлікту.
Особа, яка проводила перевірку за звернення та відбирала пояснення не з'ясовувала мотив такої поведінки, що в своїй сукупності вказує на відсутність належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Орган, який розглядає справу не може самостійно виходити за межі протоколу, встановлювати інші ніж, зазначені в протоколі обставини вчинення правопорушення, відносин між сторонами, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки такі повноваження та збирання доказів покладаються на особу, яка склала протокол.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З врахуванням наведеного провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.173, 247, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Шульга О.М.