Справа № 296/11658/23
2-о/296/225/23
Іменем України
22 листопада 2023 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі судді Шалоти К. В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні зниклого військовослужбовця,
І. СУТЬ СПРАВИ
1. 17.11.2023 представник ОСОБА_1 (заявниця) - адвокат Дубок С.М. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із заявою, в якій просив встановити факт того, що заявниця перебуває на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подана заява обґрунтовувалась тим, що заявниця перебувала на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця, а тому має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
ІІ. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
2. За змістом частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
IІІ. МОТИВИ СУДУ
4. Звертаючись до суду за правилами окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування на утримання зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 , представник заявниці посилався на те, що встановлення такого факту є необхідним для отримання передбачених законом пільг як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
6. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
7. За змістом частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям. Усі інші спори, що виникають у публічно- правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
8. Заявниця звернулась до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 саме з метою отримання пільг, передбачених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
9. У поданій в порядку окремого провадження заяві представник заявниці акцентує увагу на тому, що начебто встановлення заявленого факту перебування на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця необхідне саме для отримання пільг при оплаті комунальних послуг, однак не враховує, що встановлення такого факту зумовлює для заявниці виникнення ряду інших правових наслідків, зокрема, також отримання інших виплат та пільг, передбачених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
10. Тобто, метою звернення до суду з такою заявою є підтвердження певного соціального- правового статусу для отримання від держави допомоги та інших пільг, що свідчить про те, що така справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Ураховуючи визначені законом завдання цивільного судочинства, недопустимим є ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
11. З урахуванням наведеного, вимоги заявниці про встановлення факту перебування на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця з метою отримання пільг, передбачених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, за предметом та можливими правовими наслідками відносяться до сфери публічно-правових відносин, а тому заявлені вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, у зв'язку з чим у відкритті провадження у даній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.
12. Аналогічні по суті висновки викладені у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 та в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року за наслідками розгляду справи № 290/289/22.
Керуючись статтями 19, 255, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України,
1. У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні зниклого військовослужбовця, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - відмовити.
2. Роз'яснити заявниці право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Костянтин ШАЛОТА