ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.11.2023Справа № 910/13391/23
За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про стягнення 447 272,26 грн,
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 447 272,26 грн, з яких: 115 091, 96 грн пеня, 94 596,12 грн 3% річних та 237 584,18 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.509, 530, 610, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.198, 230 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором №4600006319/2207000025 від 28.06.2022, в частині своєчасної оплати виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/13391/23, визнано справу малозначною та її постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
22.09.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечує щодо позову посилаючись на дію форс-мажорних обставин, а саме воєнного стану на території України. Крім того вказує, що позивачем невірно визначено граничні строки оплати, а тому надані суду розрахунки є невірними.
Також 22.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій, а саме пені на 99%, яке, зокрема, обґрунтоване скрутним фінансовим станом відповідача та відсутністю доказів понесення позивачем збитків.
27.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує щодо обставин викладених у відзиві, та, зокрема, зазначає, що відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин у порядку передбаченому договором, а також відповідачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України щодо настання форс-мажорних обставин.
28.09.2023 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.
04.10.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань на адресу суду від сторін не надходило.
Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
28.06.2022 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір №4600006319/2207000025 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується виконати відновлення проектної глибини залягання та ремонт ізоляційного покриття за результатами КО ПКЗ газопроводу-відводу до ГРС Зеленодольськ Ду500 Ру55 на дільниці км 0,1 - км 7,585, км 15,32 - км 24,705, км 27,245 - км 29,823, км 30,715 - км 31,015 загальною довжиною 19 918 м (з ділянкою другого живлення 170 м) в межах обслуговування Криворізького ПМ Запорізького ЛВУМГ (код ДК 021:2015: 45320000-6) відповідно до вимог чинних нормативно-правових документів і технічної документації (які з урахуванням норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Згідно з п.1.2. договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (завдання) (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору.
У пункті 3.1. договору сторонами погоджена ціна договору, яка згідно з договірною ціною (додаток № 2) становить: 149 370 413,59 грн, разом з ПДВ 179 244 496,31 грн.
Відповідно до п.3.2. договору ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.
У пункті 3.3. договору сторонами погоджено, що оплата за цим договором проводиться в такому порядку:
замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт.
При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.
Згідно із п.п.4.1. та 4.3. договору підрядник зобов'язується виконати роботи в термін 31.12.2023, з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до договору і є невід'ємною його частиною. Датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку передбаченому, розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Місце виконання робіт (далі - об'єкт): газопроводу-відвід до ГРС Зеленодольськ Ду500 Ру55 на дільниці км 0,1 - км 7,585, км 15,32 - км 24,705, км 27,245 - км 29,823, км 30,715 - км 31,015 (п.4.4. договору).
Відповідно до п.п.5.1.-5.4. договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає їх замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
У випадку, передбаченому п.7.2.1. цього договору, підрядник включає в обсяг виконаних робіт вартість матеріалів, наданих замовником за фактичною вартістю їх придбання замовником з урахуванням сплаченого податку на додану вартість і відображає її окремим рядком в акті приймання виконаних робіт та довідці про вартість виконаних робіт.
Під час оплати виконаних робіт вартість матеріалів, наданих замовником, що включена в довідку про вартість виконаних робіт, не враховується замовником і не підлягає оплаті.
Під час розрахунку за обсяги виконаних робіт компенсація витрат на відрядження здійснюється на підставі підтверджених фактичних витрат підрядника в межах ліміту, встановленого цим договором.
Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.
Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення в порядку передбаченим п.14.10 цього договору.
При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.
У випадку ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації, замовник набуває право не приймати та не оплачувати акти приймання виконаних робіт, до моменту надання повного комплекту виконавчої документації.
Згідно із п.10.8. договору при несвоєчасній оплаті виконаних робіт за договором замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі 0,01 % простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.13.1. договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 31.12.2023. В частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
До договору сторонами укладено додаток №2 договірна ціна, яка складає 179 244 496,31 грн, а також додаток №3 - графік виконання робіт, згідно якого граничний термін виконання робіт до 31.12.2023.
03.04.2023 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою, зокрема, внесено зміни до п.3.1. договору та додатку №2 до договору, а саме встановлено договірну ціну в розмірі 179 244 495,82 грн, з ПДВ.
Так, на виконання умов договору позивачем, у період з листопада 2022 року по травень 2023 року, були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 51 697 283,96 грн, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень і скріплені печатками.
Вказані роботи були повністю оплачені відповідачем у загальному розмірі 51 697 283,96 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій наявних у матеріалах справи.
Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача 115 091, 96 грн пені, 94 596,12 грн 3% річних та 237 584,18 грн інфляційних втрат.
Підставами позову є порушення відповідачем умов договору та прострочення строку оплати виконаних робіт.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд зазначає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого, крім положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, застосовуються також положення глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Статтею 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи загальною вартістю 51 697 283,96 грн, а відповідач, у свою чергу, прийняв вказані роботи, що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), а також повністю оплатив їх вартість.
Вказані обставини не є спірними та визнаються учасниками справи, а тому відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу не підлягають доказуванню.
Разом з тим, як зазначає позивач виконані роботи, оплачені відповідачем несвоєчасно, з огляду на що позивачем нараховано та заявлено до стягнення за загальний період з 31.12.2022 по 24.07.2023 пеню в розмірі 115 091,96 грн, 3% річних в розмірі 94 596,12 грн та 237 584,18 грн інфляційних втрат.
За змістом ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст.216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до п.10.8. договору сторонами погоджено, що при несвоєчасній оплаті виконаних робіт за договором замовник сплачує на користь підрядника пеню в розмірі 0,01 % простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, за умовами 3.3. договору сторонами погоджено, що оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт.
Згідно із п. 4.3. договору датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку передбаченому, розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Відповідно до п.п.5.1.-5.4. договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає їх замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
У випадку, передбаченому п. 7.2.1. цього договору, підрядник включає в обсяг виконаних робіт вартість матеріалів, наданих замовником за фактичною вартістю їх придбання замовником з урахуванням сплаченого податку на додану вартість і відображає її окремим рядком в акті приймання виконаних робіт та довідці про вартість виконаних робіт.
Під час оплати виконаних робіт вартість матеріалів, наданих замовником, що включена в довідку про вартість виконаних робіт, не враховується замовником і не підлягає оплаті.
Під час розрахунку за обсяги виконаних робіт компенсація витрат на відрядження здійснюється на підставі підтверджених фактичних витрат підрядника в межах ліміту, встановленого цим договором.
Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.
Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення в порядку передбаченим п.14.10 цього договору.
При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.
У випадку ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації, замовник набуває право не приймати та не оплачувати акти приймання виконаних робіт, до моменту надання повного комплекту виконавчої документації.
Відповідно до п.12.1. договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - електронні документи). Під «обміном електронними документами» сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п. 12.6. договору.
У пункті 12.6. договору сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп'ютерна програма «Система зовнішнього обігу електронних документів «DEALS», та відповідно до положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно п.12.9. договору сторони погоджують, що первинний електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається в момент здійснення господарської операції. Дата складання, зазначена як обов'язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання стороною, яка отримала цей електронний документ. Датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання сторонами КЕП.
У випадку коли у договорі не встановлено строків підписання конкретного електронного документа, сторони погодили, що строк підписання такого документа у порядку, визначеному договором, становить 5 (п'ять) робочих днів з дати отримання електронного документа. У разі непідписання стороною електронного документа у строки, визначені відповідно до цього пункту договору, та ненадання мотивованої відмови у такий строк, електронний документ вважається підписаним такою стороною без зауважень. Мотивована відмова від підписання електронного документа надсилається через систему електронного документообігу з використанням механізму відхилення електронного документа (п.12.10. договору).
Як убачається з матеріалів справи за результатами виконання підрядником робіт сторонами підписано електронними підписами наступні акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3:
1) Акт № 4 від 30.11.2022 приймання виконаних будівельних робіт і довідку від 30.11.2022 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2022 року на загальну суму 2 019 090,85 грн. Підписано представниками сторін 12.12.2022.
2) Акти № 5.1 від 29.12.2022 та № 5.2 від 30.12.2022 приймання виконаних будівельних робіт і довідку від 30.12.2022 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року на загальну суму 7 948 813,12 грн. Акт №5.1 підписано підрядником 29.12.2022, замовником - 30.12.2022, акт №5.2 підписано обома сторонами - 30.12.2023, довідка від 30.12.2022 підписана підрядником 02.01.2023, замовником 03.01.2023.
3) Акти № 6.1 та № 6.2 від 31.01.2023 приймання виконаних будівельних робіт і довідку від 31.01.2023 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2023 року на загальну суму 7 953 325,17 грн. Акт №6.1 підписано підрядником 07.02.2023, замовником - 08.02.2023, акт №.6.2 підписано підрядником 31.01.2023, замовником - 03.02.2023, довідка від 31.01.2023 підписана підрядником 07.02.2023, замовником 08.02.2023.
4) Акти № 8.1 та № 8.2 від 31.03.2023 приймання виконаних будівельних робіт та довідку від 31.03.2023 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2023 року на загальну суму 16 417 540,99 грн. Акт №8.1 підписано підрядником 07.04.2023, замовником - 10.04.2023, акт №.8.2 підписано підрядником 05.04.2023, замовником - 10.04.2023, довідка від 31.03.2023 підписана підрядником 07.04.2023, замовником 10.04.2023.
5) Акти № 9.1 та № 9.2 від 28.04.2023 приймання виконаних будівельних робіт і довідку від 28.04.2023 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2023 року на загальну суму 10 462 757,11 грн. Акт №9.1 підписано підрядником 05.05.2023, замовником - 09.05.2023, акт №.9.2 підписано підрядником 05.05.2023, замовником - 09.05.2023, довідка від 28.04.2023 підписана підрядником 05.05.2023, замовником 09.05.2023.
6) Акт № 10 від 31.05.2023 приймання виконання будівельних робіт і довідку від 31.05.2023 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2023 року на загальну суму 6 895 756,72 грн. Акт підписано підрядником 01.06.2023, замовником - 09.06.2023, довідка підписана підрядником 01.05.2023, замовником 09.06.2023.
Враховуючи зазначене вище, приймаючи до уваги положення договору щодо строку оплати замовником робіт з моменту їх прийняття (п.3.3. договору), якою є дата їх прийняття саме замовником (п.4.3. договору), суд приходить до висновку, що 30 денний строк оплати робіт слід рахувати з дати підписання актів саме замовником (відповідачем).
При цьому суд вважає необґрунтованими посилання позивача на положення пункту 12.9. договору згідно якого сторони погодили, що дата складання, зазначена як обов'язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання стороною, яка отримала цей електронний документ, оскільки даний пункт не регулює відносини щодо строку оплати акту виконаних робіт, а лише фіксує дату документу для цілей бухгалтерського і податкового обліку, а також дату виникнення податкового зобов'язання з ПДВ.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Отже, враховуючи строк оплати передбачений договором з дати підписання актів відповідачем, при цьому приймаючи до уваги 5 денний строк на підписання акту та положення ст.253, 254 Цивільного кодексу України, останній мав оплатити вартість робіт у такі строки:
- за актом № 4 від 30.11.2022 на загальну суму 2 019 090,85 грн до 11.01.2023;
- за актами № 5.1 від 29.12.2022 та № 5.2 від 30.12.2022 на загальну суму 7 948 813,12 грн до 30.01.2023;
- за актами № 6.1 та № 6.2 від 31.01.2023 на загальну суму 7 953 325,17 грн до 10.03.2023;
- за актами № 8.1 та № 8.2 від 31.03.2023 на загальну суму 16 417 540,99 грн до 10.05.2023;
- за актами № 9.1 та № 9.2 від 28.04.2023 на загальну суму 10 462 757,11 грн до 08.06.2023;
- актом № 10 від 31.05.2023 на загальну суму 6 895 756,72 грн до 10.07.2023.
Перевіривши розрахунок пені в сумі 115 091,96 грн, судом встановлено, що зазначений розрахунок є невірним, оскільки позивачем невірно визначено строки оплати по кожному акту окремо.
З урахуванням викладеного, судом здійснено власний перерахунок пені, а саме наступним чином:
акт та вартість робіт грнДата та сума оплати грнПеріод нарахування пеніСума пені, грн
№4 - 2 019 090,8524.01.2023 - 2 019 090,85- -
№5.1 - 4 019 514,5916.02.2023 - 2 009 757,2931.01.2023-15.02.20236 431,22
20.02.2023- 2 009 757,3016.02.2023-19.02.2023803,90
№5.2 - 3 929 298,5321.02.2023-1 964 649,2631.01.2023-20.02.20238 251,53
21.02.2023 - 1 964 649,27
№6.1 - 3 288 436,8207.03.2023 - 1 688 436,82--
07.03.2023 - 1 600 000,00
№6.2 - 4 664 888,3506.03.2023 - 2 264 888,35--
07.03.2023 - 2 300 000,00
№8.1 - 6 495 771,4430.05.2023 - 6 495 771,4411.05.2023-29.05.202312 341,97
№8.2 - 9 921 769,5530.05.2023 - 9 921 769,5511.05.2023-29.05.202318 851,36
№9.1 - 4 824 185,6327.06.2023 - 4 824 185,6309.06.2023-26.06.20238 683,53
№9.2 - 5 638 571,4827.06.2023 - 5 638571,4809.06.2023-26.06.202310 149,43
№10 - 6 895 756,7225.07.2023 - 6 895 756,7211.07.2023-24.07.20239 654,06
Всього75 167,00
Отже, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягає пеня в загальному розмірі 75 167,00 грн.
Крім цього, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.
Передбачені викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати виконаних робіт, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Вказана позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 94 596,12 грн, судом встановлено, що зазначений розрахунок є невірним, оскільки позивачем невірно визначено строки оплати по кожному акту окремо.
З урахуванням викладеного, судом здійснено власний перерахунок 3% річних, а саме наступним чином:
акт та вартість робіт грнДата та сума оплати грнПеріод нарахування 3% річнихСума 3% річних, грн
№4 - 2 019 090,8524.01.2023 - 2 019 090,85- -
№5.1 - 4 019 514,5916.02.2023 - 2 009 757,2931.01.2023-15.02.20235 285,94
20.02.2023- 2 009 757,3016.02.2023-19.02.2023660,74
№5.2 - 3 929 298,5321.02.2023-1 964 649,2631.01.2023-20.02.20236 782,08
21.02.2023 - 1 964 649,27
№6.1 - 3 288 436,8207.03.2023 - 1 688 436,82--
07.03.2023 - 1 600 000,00
№6.2 - 4 664 888,3506.03.2023 - 2 264 888,35--
07.03.2023 - 2 300 000,00
№8.1 - 6 495 771,4430.05.2023 - 6 495 771,4411.05.2023-29.05.202310 144,08
№8.2 - 9 921 769,5530.05.2023 - 9 921 769,5511.05.2023-29.05.202315 494,27
№9.1 - 4 824 185,6327.06.2023 - 4 824 185,6309.06.2023-26.06.20237 137,15
№9.2 - 5 638 571,4827.06.2023 - 5 638571,4809.06.2023-26.06.20238 342,00
№10 - 6 895 756,7225.07.2023 - 6 895 756,7211.07.2023-24.07.20237 934,84
Всього61 781,10
Отже, за розрахунком суду, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у загальному розмірі 61 781,10 грн.
Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 237 584,18 грн за період з січня по червень 2023 року, суд встановив, що він є невірним, оскільки позивачем невірно визначено строки оплати по кожному акту окремо.
З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, при цьому обмежуючись сумами та періодами визначеними позивачем та встановлено, що правомірним є стягнення інфляційних втрат за загальний період з лютого по червень 2023 року, а саме: за актом №5.1 за лютий 2023 року в сумі 14 068,30 грн, за актом №5.2 за лютий 2023 року в сумі 27 505,09 грн, за актом №8.1 за травень 2023 року в сумі 32 478,86 грн, за актом №8.2 за травень 2023 року в сумі 49 608,85 грн, за актом №9.1. за червень 2023 року в сумі 38 593,49 грн, за актом №9.2 за червень 2023 року в сумі 45 108,57 грн, а всього 207 363,16 грн, а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.
Що стосується посилань відповідача на те, що він звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, через введення воєнного стану в Україні, що є форс-мажорною обставиною, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У пункті 8.1. договору, сторони, зокрема, погодили, що жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб.
Сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажор) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (п.8.2. договору).
Неповідомлення або невчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п.8.3. договору).
Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин. Якщо обставини непереборної сили триватимуть понад 90 днів, то кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 календарних днів до очікуваної дати розірвання (п.п. 8.4., 8.5. договору).
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення (опис вкладення цінного листа та чек поштового відділення) відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), з дати їх настання та звернення до Торгово-промислової палати України для посвідчення таких обставин.
Судом також враховано, що відповідач не надав доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв'язку, зокрема, не підтверджено неможливості виконувати свої зобов'язання за договором у передбачені ним строки саме внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутності такого прибутку тощо.
Суд звертає увагу на те, що договір між позивачем та відповідачем укладений 28.06.2022, тобто під час дії воєнного стану в Україні, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилається відповідач у відзиві, був опублікований за 4 місяці до укладення договору між сторонами, а тому посилання на нього є необґрунтованими та безпідставними.
З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що він звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, через введення воєнного стану в Україні, що є форс-мажорною обставиною є необґрунтованими.
Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявленого розміру пені на 99%, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
У даному випадку суд враховує, що порушення виконання зобов'язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (зворотного матеріали справи не містять).
Приймаючи до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, яке виконано повністю, поведінку відповідача щодо виконання зобов'язання за договором, його майновий стан, суд, враховуючи принцип справедливості, балансу інтересів сторін, дійшов висновку про зменшення розміру пені на 40%.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 45 100,20 грн.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 45 100,20 грн пені, 207 363,16 грн інфляційних втрат та 61 781,10 грн 3% річних.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 45 100 (сорок п'ять тисяч сто) грн 20 коп. пені, 207 363 (двісті сім тисяч триста шістдесят три) грн 16 коп. інфляційних втрат, 61 781 (шістдесят одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн 10 коп. 3% річних та 5 164 (п'ять тисяч сто шістдесят чотири) грн 67 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань