РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/900/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",
до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району,
про стягнення боргу в сумі 1 323 318,70 грн., з них: 1 264 072,29 грн. - основний борг, 51 948,18 грн. - пеня, 7298,23 грн. - 3 % річних
за участю:
від позивача: Пронюк Владислав Ярославович
від відповідача: Микитюк Анатолій Іванович
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 1 323 318, 70 грн., з них: 1 264 072,29 грн. - основний борг, 51 948,18 грн. - пеня, 7298,23 грн. - 3 % річних.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем відповідачу природний газ в період січень-квітень 2023, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Ухвалою від 02.10.2023 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.10.2023.
В судовому засіданні 24.10.2023 суд оголосив перерву до 31.10.2023.
В судовому засіданні 31.10.2023 суд оголосив протокольну ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.11.2023, про ухвалою-повідомленням від 31.10.2023 повідомив сторін по справі.
16.11.2023 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх.16588/23 від 16.11.2023) відповідно до якого відповідач проти стягнення пені та 3% річних заперечує, мотивуючи відсутністю бюджетних коштів для погашення основної суми заборгованості
20.11.2023 позивач по справі направив на адресу суду відповідь на відзив (вх.№16751/23 від 20.11.2023) відповідно до якого проти відзиву на позову заперечив. При цьому зазначив, що відсутність належного бюджетного фінансування не позбавляє відповідача від виконання зобов'язань по спірному договору Щодо нарахування пені та 3% річних, то позивач зазначає про правомірність їх нарахування, оскільки вказане нарахування передбачені нормами чинного законодавства за неналежне виконання зобов'язань та є способом захисту майнового права та інтересу сторони договору.
В судовому засіданні 21.11.2023 представник відповідача заперечував щодо нарахованої позивачем основної суми заборгованості з підстав невірності здійснення розрахунку суми оплати за отриманий відповідачем газ в січні 2023року по Акту приймання-передачі природного газу від 28.04.2023 (а.с. 28).
В даному судовому засіданні оголошено перерву щодо розгляду справи по суті до 27.11.2023.
22.11.2023 відповідачем по справі направлено на електронну пошту суду клопотання (вх.№13357/23 від 22.11.2023) відповідно до якого останній просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 339 817,75 грн., у зв'язку із сплатою 15.11.2023.
27.11.2023 відповідач по справі направив на електронну адресу суду заяву (вх.№17083/23 від 27.11.2023) про долучення до справи взаємного розрахунку за період з 01.01.2023-24.11.2023 по договору. Відповідно до вказаного розрахунку відповідач відобразив господарські операції по отриманню товару (природного газу) та сплату коштів за отриманий товар за період січень-листопад 2023 року. Кінцевим залишком заборгованості відповідача перед позивачем, за даними позивача, по договору складає сума 924 254,54 грн.
27.11.2023 позивач по справі подав суду письмові пояснення ( вх. № 17087/23 від 27.11.2023) відповідно до яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням коригуючих актів приймання-передачі природного газу. У вказаному поясненні позивач підтвердив факт сплату відповідачем 15.11.2023 заборгованості в сумі 339 817,75 грн.
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
29.11.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (по договору - споживач/по справі - відповідач) укладено Договір постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т (далі по тексту - Договір).
31.01.2023 між сторонами сторонами по справі укладено Додаткову Угоду №1 до Договору постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022, відповідно до якої внесені зміни щодо пунктів 1.2, 2.1, 2.2., 2.4, 3.5.2 та Розділу 4 Договору.
28 лютого 2023 року між сторонами укладено Додаткову Угоду №2 до Договору постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022, відповідно до якої внесені зміни щодо пунктів 1.2, 2.1, 2.2., 2.4 Договору.
31.03.2023 сторонами укладено Додаткову Угоду №3 до Договору постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022, відповідно до якої внесені зміни щодо пунктів 2.1, 4.3 та 13.1 Договору.
28.04.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022, відповідно до якої внесені зміни до 2.1.
Зазначений вище Договір постачання природного газу та додаткові угоди до нього підписані сторонами, підписи яких скріплені печатками.
Відповідно до п.1.1. Договору постачання природного газу (із змінами) постачальник (позивач по справі) зобов'язався поставити споживачу (відповідачу по справі) природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов'язується в свою чергу прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.1. вказаного вище Договору (із змінами та доповненнями) сторонами погоджено кількість та фізико-хімічні показники природного газу із зазначенням розрахункового періоду, який замовлено споживачем.
Відповідно до п.3.5 Договору (із змінами) приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється відповідним актом приймання-передачі газу.
Пунктом 4.1 Договору (із змінами) сторонами погоджено ціну та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором.
Розділом 5 Договору (із змінами) сторонами погоджено порядок та умови проведення розрахунків за переданий природний газ.
Зокрема, п.5.1 Договору постачання природного газу оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 16 286 135 грн 63 к., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу.
Однак, відповідач в свою чергу оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк визначений Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 1 264 072,29 грн.
Вказана обставина зумовила позивача звернутись із позовом до суду.
Разом з тим, на вказану суму основної заборгованості позивач здійснив нарахування пені та 3% річних.
В ході розгляду справи , відповідачем надано суду копію платіжних доручень №578 від 15.11.2023 та №1644 від 15.11.2023 про часткове погашення заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, зокрема на загальну суму 339 817,75 грн.
За наведеного, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022 та Додаткові угоди до нього укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання їх судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Укладений між сторонами у справі Договір постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022 (із змінами) за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов'язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням умов Договору постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022 (із змінами) відповідач по справі зобов'язався оплатити отриманий ним на умовах договору природний газ, загальна вартість, якого, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу.
Відповідно до Актів приймання-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 28-35,), підтверджено факт передачі позивачем та отримання відповідачем по справі на підставі постачання природного газу №08-2158/22-БО-Т від 29.11.2022 (із змінами) у період січень-квітень 2023 року природного газу на суму 16 286 135,63 грн.
Однак, відповідач умови вказаного вище договору в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 1 264 072,29 грн.
В ході розгляду справи, судом встановлено часткову сплату відповідачем , після звернення з позовом до суду , суми заборгованості, зокрема в сумі 339 817,75 грн. Про вказаний факт свідчать долучені до матеріалів справи належним чином завірені копії платіжних доручень №578 від 15.11.2023 та №1644 від 15.11.2023.
Таким чином, щодо заборгованості в сумі 339 817,75 грн., яка сплачена відповідачем після звернення з позовом до суду, відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За наведеного, в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 339 817,75 грн., суд закриває провадження у справі.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Щодо заперечення відповідача про невідповідність заявленої позивачем суми основного боргу, оскільки невірно здійснено розрахунок суми оплати за отриманий відповідачем газ по Акту приймання-передачі природного газу від 28.04.2023 (а.с. 28), то суд зазначає, що вказане спростовується взаємним розрахунком за період з 01.01.2023-24.11.2023 по договору, поданого відповідачем по справі 27.11.2023, з якого вбачається, що відповідачем сплачена сума 3736937,90грн. за газ поставлений у січні 2023року, як і за газ поставлений у лютому та березні. Кінцевим залишком заборгованості відповідача перед позивачем по договору станом на 27.11.2023 є сума 924 254,54 грн. за газ поставлений у квітні 2023 року. Вказана сума є залишком заявленої суми заборгованості після часткової оплати відповідачем підчас розгляду справи судом.
Таким чином, залишок основної заборгованості складає 924 254,54 грн.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Станом на день ухвалення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості на суму 924 254,54 грн. не надав, доводи позивача не спростував.
Щодо заперечення відповідача в частині стягнення основної заборгованості по Договору з причин відсутності бюджетного фінансування, то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов'язку виконати грошове зобов'язання по оплаті робіт.
Частина 2 ст.218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД", Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість щодо решти заявленої основної заборгованості , зокрема в сумі 924 254,54 грн. Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо решти позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Пунктом 7.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п.8.4 Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На підставі вказаних правових норм та договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 51 948,18 грн. та 7 298,23 грн. - 3% річних.
Суд, здійснивши перевірку нарахування пені та 3% річних прийшов до висновку про обгрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 983 500,95 грн. заборгованості по договору постачання природного газу, з них: 924 254,54 грн. - основний борг, 51 948,18 грн. - пеня, 7 298,23 грн. - 3 % річних В частині основної заборгованості в сумі 339 817,75 грн. - провадження у справі належить закрити.
Щодо судових витрат по справі, то позивач заявив про відшкодування йому лише судового збору.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В спірному випадку, суд частково задовольняє позов, а частково закриває провадження у справі (на суму 339 817,75 грн.), у зв'язку із сплатою відповідачем зазначеною суми заборгованості після звернення з позовом до суду. Однак, зважаючи, що спір виник внаслідок неправельних дій відповідача, а частина заборгованості, в якій закрито провадження у справі, погашена останнім після звернення з позовом до суду, то суд з урахуванням ч.9 ст. 128 ГПК вважає за доцільне відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір в повному обсязі.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення боргу в сумі 1 323 318, 70 грн., з них: 1 264 072,29 грн. - основний борг, 51 948,18 грн. - пеня, 7 298,23 грн. - 3 % річних - задовольнити частково.
Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Національної Гвардії, 14 Г, м. Івано-Франківськ, 76005, код 08494013) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код 42399676) - 983 500,95 грн. (дев'ятсот вісімдесят три тисячі п'ятсот гривень дев'яносто п'ять копійки) заборгованості по договору постачання природного газу, з них: 924 254,54 грн. (дев'ятсот двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні п'ятдесят чотири копійки) - основний борг, 51 948,18 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сорок вісім гривень вісімнадцять копійок) - пеня, 7 298,23 грн. (сім тисяч двісті дев'яносто вісім гривень двадцять три копійки) - 3 % річних та 19 849,78 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень сімдесят вісім копійки) судового збору.
В частині стягнення 339 817,75 грн. (триста тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень сімдесят п'ять копійки) основного боргу провадження у справі закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.11.2023
Суддя О. М. Фанда