номер провадження справи 27/300/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 Справа № 908/3420/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)
до відповідача: Головного управління Державної служби України у надзвичайних ситуаціях у Запорізькій області (юридична адреса: вул. Фортечна, 65, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний номер юридичної особи 38625593)
про стягнення 5 628 грн 86 коп.
Без участі представників
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Головного управління Державної служби України у надзвичайних ситуаціях у Запорізькій області 5 628 грн 86 коп. заборгованості за не обліковану електричну енергію.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 позовні матеріали № 908/3420/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3420/23, присвоєно справі номер провадження 27/300/23 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
20.11.2023 відповідачем надіслано на адресу мсуду заяву, відповідно до якої відповідач визнав позовні вимоги та просив суд повернути з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору. Головне управління не заперечує щодо факту без облікового споживання електрично енергії в обсязі 838 кВт.год. за точкою обліку, яка знаходиться за адресою: вул. Богдан Хмельницького, б. 50А, смт. Комишуваха, Запорізького району, Запорізької області, у періо, з 23.08.2022 по 20.11.2022, оскільки в порушення вимог пп.1 п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначений період договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений між ГУ ДСНС України та ПАТ «Запоріжжяобленерго» був відсутній.
З наданим розрахунком вартості нєдооблікованої електричної енергії зазначеної в Акті про порушення № 10012893 від 20.11.2022 Головне управління погоджується повному обсязі.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.11.2023.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
УСТАНОВИВ:
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".
Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
З 01 січня 2019 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Тобто з 01.01.2019 року позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.
Згідно до статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі тилових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Пунктом 1.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетиси та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) (зі змінами та доповненнями) встановлено, що Оператор системи укладає договір споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії, зміст якого визначається оператором системи основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричніої енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним споживачем, електроустановки яко приєднані до мереж на території діяльності оператора системи.
Відповідно до пункту 2.1.5 ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно ; визначених ПРРЕЕ випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача ва заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу е/енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу е/ енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання е/енергії.
Відповідно до пункту 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП No 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання е/енергії.
Згідно з п. 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Так, Головне управління державної служби України з надзвичайнипх ситуацій Запорізькій області підписало заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 148 від 29.12.2020.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання і є укладенний між сторонами з 01.01.2019 в редакції позивача, опублікованої на сайті http//www.zoe.com.ua з подальшими змінами.
Відповідно до п. 1.1 договору цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з «Заявою-приєднання», що є Додатком № l до цього Договору.
Пунктом 2.3 договору сторони узгодили, що споживач оплачує за розподіл(передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з додатком № 4 «Порядок розрахунків».
Згідно з п. 5.5 договору оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Інформацію щодо сторони, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, Оператор системи отримує від Постачальника електричної енергії, з яким Споживач уклав договір про постачання електричної енергії. У разі ненадання Постачальником електричної енергії такої інформації Оператору системи, оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді здійснюється Споживачем за рахунком Оператора системи згідно умов Додатка № 4 «Порядок розрахунків».
Згідно з п. 6.2 договору про розподіл, споживач зобов'язується, зокрема:
1) Виконувати умови цього договору.
2) Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.
3) Невідкладно повідомляти Оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання.
4) Узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
За змістом п. 7.1 договору про розподіл, оператор системи має право, зокрема:
5) вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією;
6) контролювати додержання Споживачем вимог ПРРЕЕ;
7) складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) Споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці та/або умов договору.
Згідно з п. 8.9 договору про розподіл, у разі виявлення однією із Сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Відповідно до п. 12.3 договору взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством.
20.11.2022 при проведенні перевірки об'єкта за адресою: вул. Богдана Хмельницького, б. 50А, смт. Комишуваха, Запорізького району, Запорізької області, представниками оператора системи розподілу перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ, було виявлено порушення ПРРЕЕ: самовільне підключення електроустановки до електричної мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго», з порушенням схеми обліку.
Виявлене порушення ПРРЕЕ зафіксовано Актом про порушення № 10012893 від 20.11.2022.
Акт було складено представником Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», у присутності відповідача - представника споживача Зінченко М.О., який особисто підписав акт про порушення без зауважень до складеного акта.
У пункті 11 Акта про порушення № 10012893 від 20.11.2022 відповідач запрошений на засідання комісії з розгляду актів про порушення (далі - комісія), яке було призначено на 07.07.2023.
07.07.2023 відповідач не з'явився на засідання комісії, хоча був належно повідомлений, відповідно до протокольного рішення № 1-1 комісією було визнано причетність відповідача до виявленого порушення, й затверджено розрахунок обсягу та вартості необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ в розмірі 5 628 грн 86 коп.
Відповідач мав право оскаржити через суд протокол засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, але до теперішнього часу не скористався своїм правом щодо оскарження такого рішення та не сплатив 5 628 грн 86 коп. заборгованості за необліковану електричну енергію.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати 5 628 грн 86 коп. заборгованості за не обліковану електричну енергію стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушенням на ринку електричної енергії, зокрема, є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
За визначенням п. 5.5.5 ПРРЕЕ, Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.
Пунктом 8.4.2 підпункту 6 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Відповідач використовував на свої потреби необліковану електричну енергію за адресою: вул. Богдана Хмельницького, б. 50А, смт. Комишуваха, Запорізького району, Запорізької області шляхом самовільного підключення до мереж оператора системи розподілу.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Згідно складеного позивачем, за участі представника Споживача, Акта про порушення № 10012893 від 20.11.2022 встановлено порушення відповідачем п. 5.5.5, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушенням схеми обліку. Порушення виявлено під час контрольного огляду та продемонстровано споживачу.
У відповідності до вимог глави 8.4 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, зокрема, підпункту 2 пункту 8.4.8; абзац 2 пункту 8.4.9; підпункт 6 пункту 8.4.12 виконано розрахунок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ по даному акту за період за 89 календарних дні, з дня останньої контрольного огляду засобу комерційного засобу обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, шо передували дню виявлення порушення, (з дня останнього контрольного огляду 23.08.2022 по 20.11.2022 день виявлення порушення).
Відповідно до підпункт 2 пункту 8.4.8 кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Згідно аб. 2 п. 8.4.9 у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 8.4.2 цієї глави (8.4), розрахунковий обсяг споживання необлікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду (місяця) має бути зменшеним на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем у цьому періоді за точкою (точками) комерційного обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії.
В інших випадках розрахунковий обсяг необлікованої електричної енергії не зменшується.; Підстава: п. 8.4.12 - У разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт-год), розраховується за формулою Wдоб.= Pс.п.*t вик.с.п., де Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою, t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби.
Комісією застосовано нарахування та підтверджено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ по акту № 10012893 від 20.11.2022 в обсязі 838кВт.год на суму 5 628 грн 86 коп. виходячи з суми середньої ціни купівлі однієї кіловат-години (кВт.год) електричної енергії оператором системи розподілу на компенсацію втрат електричної енергії у певному розрахунковому періоді.
Нарахування вартості недооблікованої електроенергії підтверджується розрахунком по акту порушення, який додається до позовної заяви.
07.08.2023 відповідачу (представнику за довіреністю № 01107) особисто вручено протокол засідання комісії № 1-1, розрахунок та рахунок, що підтвердженого відміткою про особисте отримання доданими до позовної заяви.
Протоколом засідання комісії з розгляду актів споживач повідомлений, що у разі незгоди з фактом виявленого порушення або незгоди з сумою нарахувань по акту для вирішення конфліктної ситуації, він може звернутися до Інформаційно-консультативного центру (ІКЦ). Відповідач цим правом не скористався. З пропозицією укласти договір реструктуризації заборгованості до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» не звертався.
Станом на день подання позову відповідачем не сплачено заборгованість за не обліковану електричну енергію в розмірі 5 628 грн 86 коп.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належить іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).
Згідно з п. 5.1.1 ПРРЕЕ, оператор системи має право отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Згідно з п. 2-4, 14 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції і зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода па обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати па кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс 'Горіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N ЗОЗ-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. ЗО, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. ст. 74, 76 ПІК України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, яка полягає в тому, що кожна сторона повинна донести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Належними є докази, па підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Пре;гметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до приписів ст. ст. 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.
Відповідачем належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів оплати вартості необлікованої електроенергії в розмірі 5 628 грн 86 коп. (838 кВт·год) не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що позивачем при поданні цього позову до суду сплачено 2 684 грн 00 коп. судового збору, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе 50% судового збору в розмірі 1 342 грн 00 коп. повернути позивачу з Державного бюджету про що винести відповідну ухвалу та стягнути з відповідача на користь позивача 50% судового збору у розмірі 1 342 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 191, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Головного управління Державної служби України у надзвичайних ситуаціях у Запорізькій області задовольнити.
Стягнути з Головного управління Державної служби України у надзвичайних ситуаціях у Запорізькій області (юридична адреса: вул. Фортечна, 65, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний номер юридичної особи 38625593) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) 5 628 (п'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн 86 коп. заборгованості за необліковану електричну енергію, 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп. судового збору. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) 50 % судового збору сплаченого при поданні позову в розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп., відповідно до платіжної інструкції № 8537від 31.10.2023.
Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2023.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.