ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"23" листопада 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/879/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (за вх.№02.3.1-02/7119/23 від 10.11.2023 р.) про залишення позовної заяви без розгляду
у межах розгляду справи № 907/879/23
за позовом Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації), м. Ужгород
до відповідача 1 Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Берегівської військової адміністрації Закарпатської області), м. Берегове,
до відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород
Берегівської міської ради Закарпатської області, м. Берегове
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26, код ЄДРПОУ 00034039).
про визнання недійсними розпорядження, наказу та рішення органу місцевого самоврядування, скасування державних реєстрацій та повернення земельних ділянок
За участю представників:
прокурор - Романюк Діана Володимирівна, службове посвідчення № 069365 від 01 березня 2023 року
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
від відповідача 3 - не з'явився
від третьої особи позивача (Адміністрації Державної прикордонної служби України) - Рибак Іван Іванович, довіреність від 14 липня 2022 року - в режимі відеоконференції
від третьої особи позивача (військова частина НОМЕР_1 ) - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації), м. Ужгород до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Берегівської військової адміністрації Закарпатської області), Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Берегівської міської ради Закарпатської області про:
-визнання недійсним розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 489 від 25.11.2013 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Четфалвівської сільської ради» в частині затвердження такої документації щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2120489200:02:000:0007 площею 21.111 га, 2120489200:02:000:0006 площею 14.3292 га.;
-визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 166-ОТГ від 07.04.2021 «Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність» в частині передачі із державної в комунальну власність Берегівської міської ради земельних ділянок з кадастровими номерами 2120489200:02:000:0007 площею 21.111 га, 2120489200:02:000:0006 площею 14.3292 га.;
-визнання недійсним рішення Берегівської міської ради Закарпатської області № 476 від 28.04.2021 «Про прийняття у комунальну власність з державної власності земельних ділянок» в частині прийняття із державної у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 2120489200:02:000:0007 площею 21.1.11 га, 2120489200:02:000:0006 площею 14.3292 га.;
-визнання незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2120489200:02:000:0007 площею 21.111 га.;
-визнання незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2120489200:02:000:0006 площею 14.3292 га.;
-скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Берегівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2120489200:02:000:0006 площею 14.3292 га, припинивши право комунальної власності Берегівської міської ради на вказану земельну ділянку.;
-скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Берегівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2120489200:02:000:0007 площею 21 .111 га, припинивши право комунальної власності Берегівської міської ради на вказану земельну ділянку.;
-зобов'язання Берегівську міську раду повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2120489200:02:000:0007 площею 21.111 га, державі в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.;
-зобов'язання Берегівську міську раду повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2120489200:02:000:0006 площею 14.3292 га, державі в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.;
Ухвалою суду від 27.09.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 907/879/23 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26, код ЄДРПОУ 00034039). Підготовче засідання у справі № 907/879/23 призначено на 25 жовтня 2023 року.
24.10.2023 року до Господарського суду Закарпатської області через систему «Електронний суд» надійшла заява (за вх.№02.3.1-02/7409/23) представника третьої особи Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ, Рибака І.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та письмові пояснення по справі.
Ухвалою суду від 24.10.2023 р. заяву від 24.10.2023 року (за вх.№02.3.1-02/7409/23) представника третьої особи АДПС України, м. Київ, Рибака І.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
11.10.2023 відповідачем 2 - Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області, подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відзив на позовну заяву та клопотання про застосування строків позовної давності.
Крім того, 14.10.2023 р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача -2 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород надійшла заява про проведення судового засідання без участі його представника.
19.10.2023 р. на поштову адресу суду надійшов лист відповідача 3 - Берегівської міської ради Закарпатської області, в якому вказує про визнання позову та просить розгляд справи провести за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача 3.
23.10.2023 р. прокурором подано відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення на клопотання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду та заперечення на клопотання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про застосування строків позовної давності.
Ухвалою суду від 25.10.2023 року відкладено підготовче засідання на 23.11.2023 року.
23.10.2023 року прокуратурою подано суду письмові заперечення на клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду
29.10.2023 року представником третьої особи надіслано суду письмові пояснення.
31.10.2023 року представником третьої особи надіслано суду через систему «Електронний суд» письмове заперечення на клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду
Прокурор в засіданні суду позовні вимоги підтримує, разом з тим, заперечує щодо клопотання представника відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду та просить відмовити в задоволенні даного клопотання.
Представник третьої особи також заперечує щодо даного клопотання.
У своїй заяві відповідач 2 наводить свої обґрунтування щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, зокрема, посилається на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Приписами частини третьої статі 23 Закону України "Про прокуратуру" закріплено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у від повідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Водночас зазначає, що аналіз положень статі 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини третьої статі 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у разі відсутності такого органу.
Відтак, за доводами відповідача 2, враховуючи наведені положення законодавства та категорію і правовий статус земель згідно відомостей Державного земельного кадастру (землі сільськогосподарського призначення комунальної форми власності) для захисту яких ініційовано звернення до суду в інтересах держави, відповідач зауважує що саме Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є повноважним органом державної власності та розпорядження такими землями. Вважають, що Головне управління є територіальним органом з питань геодезії, картографії та кадастру та створено саме з метою реалізації повноважень останньої на території Закарпатської області.
Разом з тим, вважає безпідставним звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі 3акарптської обласної державної адміністрації без належного обґрунтування здійснення неналежним чином органом державної влади чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або відсутність такого органу.
Відповідач 2 стверджує, що, оскаржувані накази Головного управління з підстав їх незаконності та зазначаючи відповідачем Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, прокурор мав визначити підставою для представництва в суді законних інтересів держави відсутність органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
У своїх запереченнях на заяву відповідача 2 про залишення позову без розгляду третя особа Адміністрації державної прикордонної служби України вважає, що прокуратуру вірно визначено орган, що уповноважений на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах.
При цьому зазначає, що Держгеокадастр вправі розпоряджатись лише землями сільськогосподарського призначення, до яких спірні земельні ділянки не належать.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Адміністрація Держприкордонслужби вважає, що Берегівською прокуратурою при зверненні до суду з позовною заявою дотримано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України, оскільки вірно визначено орган, що уповноважений на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, повідомлено такого про порушення прав на земельні ділянки та надано розумний строк для вжиття заходів щодо поновлення таких, у зв'язку з чим, просять суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду.
23.10.2023 Берегівською прокуратурою на адресу суду скеровано письмове заперечення по суті клопотання відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
В обґрунтування своєї позиції прокурор зазначає, що окружною прокуратурою встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2120489200:02:000:0006 площею 14,3292 га та 2120489200:02:000:0007 площею 21,111 га, розташовані в прикордонній смузі, у зв'язку з чим, належать до земель оборони. Вказані факти підтверджуються долученими окружною прокуратурою до позовної заяви доказами: 1) фотокопіями (скриншотами) з Національної кадастрової карти, що відображає актуальні відомості, які містяться в Державному земельному кадастрі; 2) листами 27 прикордонного загону імені Карпатської Січі №710/7117-23-вих від 05.07.2023 та № 710/11022-22-вих від 22.12.2022, а також розпорядженням Закарпатської обласної державної адміністрації № 971 від 25.11.2021.
Зазначаючи про те, що долучені до справи докази беззаперечно свідчать про належність спірних земельних ділянок до земель оборони (знаходження їх у прикордонній смузі) та спростовують відомості, що містяться в Державному земельному кадастрі щодо віднесення таких до земель сільськогосподарського призначення.
Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Прокуратура зазначає, що районні державні адміністрації вправі розпоряджатись земельними ділянками державної власності лише у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району та індивідуального дачного будівництва. Держгеокадастру належать повноваження на розпорядження лише земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).
Так, з положень статті 122 Земельного кодексу України вбачається, що повноваження на розпорядження земельними ділянками оборони за межами населених пунктів належать Закарпатській обласній державній адміністрації, відповідно даний орган державної влади е уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі.
Прокурор вказує на те, що незаконне віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами 2120489200:02:000:0006 площею 14,3292 га та 2120489200:02:000:0007 площею 21,111 га до земель сільськогосподарського призначення, вибуття таких з державної власності всупереч ч. 2 ст. 77, ч. 4 ст. 84, п. п. в) п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, призводить до порушення прав Закарпатської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого державою на розпорядження даними земельними ділянками у відповідності з їх цільовим призначенням.
Земельний кодексом України встановлено, що земельні ділянки оборони можуть перебувати лише в державній власності, без виключень.
Отже, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив органи, які, хоч і уповноважені державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжили.
Зазначені дії прокурора також узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17.
Відтак зазначає, що доводи відповідача 2 про відсутність повноважень прокурора здійснювати представництво інтересів держави у цій справи є необґрунтованими та безпідставними.
Аналізуючи позицію учасників справи щодо клопотання відповідача 2 та наявності підстав для залишення позову без розгляду, суд констатує наступне.
За приписами Конституції України, земля, яка знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Право власності Українського народу є публічною власністю. Такі властивості об'єктів права власності Українського народу, як загальнодоступність, життєва необхідність зумовлюють особливі риси цього виду права власності.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що ніхто без дозволу, виданого компетентними владними органами, не має права користуватися державною власністю.
Земельна ділянка, яка є предметом спірних правовідносин, перебуває у власності держави. Крім того, остання відноситься до категорії земель оборони, які розміщені вздовж державного кордону.
Особливість статусу цих земель потребує від органів, які здійснюють розпорядження і контроль за цільовим їх використанням, забезпечення максимальної захищеності від протиправних посягань, недопущення погіршення їхнього стану.
Разом з тим перебування цієї земельної ділянку у комунальній власності та реєстрація такого речового права у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням ділянки (1.5) для ведення селянського (фермерського) господарства створили передумови для допущення порушень вимог законодавства при розпорядженні та користуванні зазначеними землями.
Окружна прокуратура звертаючись із вказаним позовом до суду належним чином обґрунтовано наявність порушення інтересів держави та підстави для їх представництва прокурором, вірно визначено позивачів, третю особу на стороні позивача, зокрема осіб, інтереси яких порушено. Звернення прокурора з цим позовом до суду сприятиме поновленню прав держави на розпорядження та користування землями оборони.
Розглянувши клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду, суд не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Предметом спору у даній справі є вимоги визнання недійсним розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації, наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, рішення Берегівської міської ради, шляхом скасування державних реєстрацій та повернення земельних ділянок у державну власність.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності із ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Аналіз положень частини 3-5 ст. 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Таким чином із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що компетентним органом не вживалися заходи щодо захисту інтересів держави, що свідчить про можливість настання невідворотних негативних наслідків для інтересів держави.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.
За наведеного, керуючись ст. 226, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання (за вх.№02.3.1-02/7119/23 від 10.11.2023 р.) Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Направити копію ухвали сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст складено 28.11.2023
Суддя Ремецькі О.Ф.