ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
28 листопада 2023 року Справа № 903/988/20
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за відсутності учасників судового процесу
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області клопотання ліквідатора Рабана М.Т. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди по справі №903/988/20 за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Малан Плюс” про банкрутство,,
ВСТАНОВИВ:
30.12.2020 Головне управління ДПС у Волинській області подало до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Малан Плюс”.
Ухвалою від 09.02.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Малан Плюс”.
Постановою господарського суду від 08.6.2021 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Малан Плюс” та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Рабана Микиту Тарасовича припинено. Товариство з обмеженою відповідальністю “Малан Плюс” визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ТОВ “Малан Плюс”.
06.11.2023 ліквідатор ТОВ “Малан Плюс” Рабан М.Т. сформував в системі “Електронний суд” клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, в якому просить суд затвердити звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень з 01.04.2023 по 31.08.2023.
Ухвалою від 08.11.2023 клопотання ліквідатора Рабана М.Т. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2023 о 10:45 год.
28.11.2023 ліквідатор подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
У визначений судом день та час учасники судового процесу своїх представників в засідання суду не направили, хоча про день та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином.
За результатами розгляду клопотання арбітражного керуючого Рабана М.Т. судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою суду від 08.06.2021 затверджено звіт арбітражного керуючого Рабана М.Т. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі №903/988/20 про банкрутство ТОВ «Малан Плюс» (за період з 09.02.2021 по 08.06.2021 включно) в загальному розмірі 71657,00 грн. Сплачено розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Малан Плюс» арбітражному керуючому Рабану Микиті Тарасовичу основну грошову винагороду за період з 09.02.2021 по 08.06.2021 включно, в розмірі 42507,00 грн. за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Малан Плюс» (вул.Трункіна,12, м.Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 39417951) в справі №903/988/20, за рахунок коштів, внесених Головним управлінням ДПС у Волинській області на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області у відповідності до платіжного доручення №2349 від 30.12.2020 на суму 42507,00 грн.
24.04.2023 на засіданні зборів комітету кредиторів ТОВ «Малан Плюс» не прийнято рішення про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 08.06.2021 по 31.03.2023 включно) в загальному розмірі 419400,00 грн.
Ухвалою суду від 11.07.2023, залишеною без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023, затверджено звіт арбітражного керуючого Рабана М.Т. про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора у справі №903/988/20 про банкрутство ТОВ «Малан Плюс» (за період з 08.06.2021 по 31.03.2023 включно) в загальному розмірі 419400,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №903/988/20 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області 11.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
У відповідності до ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Таким чином, основна грошова винагорода арбітражного керуючого в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень ліквідатора ТОВ "МАЛАН ПЛЮС" в період з 01.04.2023 по 31.08.2023 становить - 100500,00 грн. (розрахунок зазначено в звіті ліквідатора у справі №903/988/20 про банкрутство ТОВ "МАЛАН ПЛЮС" про нарахування і виплату грошової винагороди від 31.03.23, т.6, .с.149).
Зборами комітету кредиторів звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора затверджено не було (т.6, а.с.150-15).
Неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 11/5025/46/12
Слід зауважити, що за положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів являється представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.
Разом з цим, поданими розрахунком який узгоджується судом арбітражний керуючий підтвердив правильність нарахування грошової винагороди відповідно до ставок мінімальної заробітної плати у відповідні періоди.
Суд вважає необхідним зазначити, що оплата послуг арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, є обов'язковою та є платою за працю арбітражного керуючого.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Також, слід відмітити, що пунктом 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди за час виконання повноважень ліквідатора по справі №903/988/20 про банкрутство ТОВ «Малан Плюс» (за період з 01.04.2023 по 31.08.2023 включно) в загальному розмірі 100500,00 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1.Клопотання ліквідатора Рабана М.Т. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, задовольнити.
2. Звіт арбітражного керуючого Рабана М.Т. про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора у справі №903/988/20 про банкрутство ТОВ «Малан Плюс» (за період з 01.04.2023 по 31.08.2023 включно) в загальному розмірі 100500,00 грн затвердити.
Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 28.11.2023.
Суддя І. О. Гарбар