ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 м. Дніпро Справа № 904/1615/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дніпро» на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 по справі № 904/1615/22 (суддя Бажанова Ю.А.), повне рішення складено 22.08.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро», м. Дніпро
до відповідача-1 Фермерського господарства «Дніпро», с. Бабайківка, Царичанського району, Дніпропетровської області
відповідача-2 ОСОБА_1 , с. Бабайківка, Царичанського району, Дніпропетровської області
відповідача-3 ОСОБА_2 , с. Бабайківка, Царичанського району, Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Агросервіс», м. Дніпро
про стягнення 41447298,93 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якій (з урахуванням заяви від 17.02.2023 про зменшення розміру позовних вимог, а. с. 104-106 т 3 та заяви від 26.07.2023 про відмову від позову в частині нарахування втрат від інфляції на суму 3320334,90 грн за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021; на суму 1413816,80 грн за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, а. с. 3 т. 5) просило суд стягнути солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» заборгованість за наступними договорами:
- за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021 заборгованість зі сплати суми основного боргу 24061780,30 грн, суму нарахованої комісії 240717,20 грн, всього за договором 24302497,50 грн;
- за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021 заборгованість зі сплати суми основного боргу 10544600,54 грн, суму нарахованої комісії 144520,16 грн, всього за договором 10689120,70 грн.
Стягнути солідарно з ФГ «Дніпро2, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФГ «Капітал-Дніпро» сплачений позивачем судовий збір.
Повернути позивачу сплачений судовий збір у сумі 51530,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФГ «Дніпро» не повернуло отримані від ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» грошові кошти за договорами про надання фінансового кредиту від 06.01.2021 № ФК 060121Д та № ФК 060121Д/2 у визначені ними строки.
У зв'язку з тим, що за виконання ФГ «Дніпро» зобов'язань по сплаті платежів за вказаними договорами про надання фінансового кредиту поручилися відповідачі 2, 3, позивач просить стягнути заборгованість солідарно з відповідачів 1, 2, 3.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023 прийнято відмову від позову в частині стягнення за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021 суми інфляційного збільшення суми боргу на 3320334,90 грн; за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, інфляційного збільшення суми боргу на 1413816,80 грн, провадження у справі в цій частині закрито.
Позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 24061780,30 грн - заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021, 240717,20 грн - комісії; 10544600,54 грн - заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, 144520,16 грн - комісії.
Стягнуто з ФГ «Дніпро» на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн - судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Капітал-Дніпро" 174958,09 грн - судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн - судового збору.
Вирішено повернути ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 51530,86 грн, сплаченого згідно платіжного доручення № 535 від 21.06.2022.
В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 заяву ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» витрати на правничу допомогу у розмірі 80000,00 грн.
Відмовлено у решті стягнення витрат на правничу допомогу.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду ФГ «Дніпро» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) та просить: скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 по справі № 904/1615/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 150000,00 грн - повністю.
Апеляційна скарга мотивована незаконністю і необґрунтованістю прийнятого місцевим господарським судом додаткового рішення з допущеним порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки воно прийняте за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, внаслідок неврахування судом правової позиції відповідача, викладеної у запереченні на заяву ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро», а також невідповідністю обставинам справи висновків, викладених у судовому рішенні.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, не відповідає критерію розумності та співмірності витрат з наданими адвокатом послугами;
- судом не враховано, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікував понести у зв'язку з пред'явленням позову не містив витрат на надання послуг адвокатом;
- судом не з'ясовано та не враховано доводи викладені відповідачем-1 у запереченнях на заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, стосовно не подання позивачем детального опису робіт (наданих адвокатом послуг);
- суд безпідставно відхилив заперечення ФГ «Дніпро» щодо порушення позивачем ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки заява позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла до господарського суду 01.08.2023, після прийняття рішення від 26.07.2023, тобто з порушенням строку (5 днів) на її подачу;
- судом не враховано заперечення ФГ «Дніпро» та не з'ясовано причини неподання позивачем детального опису виконаних адвокатом робіт (надання послуг);
- судом першої інстанції не встановлено обставини наявності у представника позивача Маєвської К.В. статусу адвоката та чи розміщені про це відомості в Єдиному державному реєстрі адвокатів України;
- для прийняття законного рішення по даному питанню, місцевий господарський суд мав дослідити не копії, а оригінали документів, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та докази на підтвердження їх виконання, проте цього судом першої інстанції не зроблено;
- суд не надав належної оцінки обставинам безпідставного завищення позивачем розміру позовних вимог на 10069888,50 грн;
- в порушення норм матеріального права, місцевий господарський суд не застосував пункти 3, 4 ч. 5 ст. 126 ГПК України;
- судом ухвалено додаткове рішення без повідомлення про це учасників справи, що є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023 прийнято відмову від позову в частині стягнення за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021 суми інфляційного збільшення суми боргу на 3320334,90 грн; за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, інфляційного збільшення суми боргу на 1413816,80 грн, провадження у справі в цій частині закрито.
Позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 24061780,30 грн - заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д від 06.01.2021, 240717,20 грн - комісії; 10544600,54 грн - заборгованості за кредитом за договором про надання фінансового кредиту № ФК060121Д/2 від 06.01.2021, 144520,16 грн - комісії.
Стягнуто з ФГ «Дніпро» на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн - судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн - судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» 174958,09 грн - судового збору.
Вирішено повернути ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 51530,86 грн, сплаченого згідно платіжного доручення № 535 від 21.06.2022.
В решті позовних вимог відмовлено.
01.08.2023 від ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» до господарського суду надійшла заява (сформована в системі «Електронний суд» 31.07.2023) про ухвалення додаткового рішення.
Згідно поданої заяви ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» просило господарський суд стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 150000,00 грн.
07.08.2023 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято заяву ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» про ухвалення додаткового рішення суду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.08.2023.
09.08.2023 відповідач - 1 - ФГ «Дніпро» надав до Господарського суду Дніпропетровської області заперечення на заяву ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» від 01.08.2023 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 904/1615/22 (а. с. 152-157 т 5).
Заперечення мотивовані відсутністю достатніх підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат, понесених ним на оплату послуг професійного адвоката, поданням заяви з пропуском визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК 5-ти денного строку після ухвалення рішення суду, а також неправильного розподілу понесених витрат з урахуванням часткового задоволення позову та відсутності відповідних доказів в підтвердження понесених позивачем саме такого розміру витрат на правову допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 заяву ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ФГ «Дніпро», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФГ «Капітал-Дніпро» витрати на правничу допомогу в сумі 80000,00 грн.
В решті стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
Додаткове рішення місцевого господарського суду мотивоване не співмірністю заявленої позивачем до стягнення з відповідачів суми понесених на правничу допомогу витрат у розмірі 150000,00 грн зі складністю даної справи, обсягом наданих адвокатом послуг, не відповідності критерію реальності таких витрат, а також розумності їхнього розміру.
При цьому прийнятною фіксованою сумою за надання адвокатом у справі професійної правничої допомоги, місцевий господарський суд вважав суму 95000,00 грн.
Разом з тим, суд врахував обставини часткового задоволення позовних вимог у даній справі та поклав на відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 80000,00 грн.
Відповідач-1 з додатковим рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає завищеним обсяг понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу адвоката з підстав наведених в запереченнях на заяву позивача про розподіл судових витрат та в апеляційній скарзі.
4. Мотиви, за яких суд апеляційної інстанції частково задовольняє доводи апеляційної скарги та змінює додаткове рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем подано: договір про надання правової допомоги від 01.12.2021 № 2001, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» та Адвокатським об'єднанням «Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми «Династія» (а. с. 78-79 т 5); акт наданих послуг від 26.07.2023 № 16 (а. с. 74 т 5); копію наказу про прийняття адвоката Маєвської К.В. на роботу до АО «Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми «Династія» (а. с. 75 т 5); копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія від 01.12.2021 серії АЕ № 1113540 (а. с. 169 т 1); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.04.2012 № 2481 (а. с. 170 т 1).
Відповідно до п. 2.1. договору Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту правову допомогу в рамках проекту, щодо захисту інтересів клієнта в суді.
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що сума гонорару Адвокатського об'єднання за проектом складається із вартості правової допомоги за відповідними проектами: юридичний супровід у суді першої інстанції судового процесу із стягненням на користь ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту від 06.01.2021 № ФК060121Д та від 06.01.2021 № ФК060121Д/2 з ФГ «Дніпро», вартість правової допомоги 150000,00 грн.
Сторони погодили гонорар Адвокатського об'єднання у сумі 150000,00 грн (п. 4.2 договору).
Клієнт сплачує вартість правової допомоги у розмірі 100% гонорару Адвокатського об'єднання протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту про надання послуг (п. 4.3 договору).
26.07.2023 сторони підписали акт наданих послуг № 16 від 26.07.2023, яким засвідчено надання виконавцем клієнту професійної правничої допомоги у сумі 150000,00 грн.
Отже, позивачем заявлено до стягнення фіксований розмір витрат у сумі 150000,00 грн.
За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти на іншу сторону лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 та від 27.01.2022 у справі № 910/6360/20.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання розподілу судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п. 27.2.).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації (постанова КГС ВС від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20).
Оцінюючи надані позивачем докази на предмет обґрунтованості розміру заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України дійшов висновку про неприйнятність заявленого до стягнення фіксованого розміру цих витрат у сумі 150000,00 грн у зв'язку з їх неспівмірністю та нерозумністю з чим також погоджується колегія суддів ЦАГС з огляду на наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
На переконання суду, підготовка позовної заяви по справі для вирішення спору, що виник між сторонами, не потребувала тривалого часу для аналізу договорів та доданих до справи первинних документів. Заборгованість відповідача стосується неналежного виконання зобов'язань з оплати за однотипними договорами. Позивач виконував розрахунок штрафних санкцій та інфляційних втрат, від стягнення яких в процесі розгляду справи відмовився.
Спір у даній справі не є складним та не становить виключної правової проблеми, оскільки визначений усталеною судовою практикою, а відповідно не потребує виняткових професійних знань для його вирішення.
Також, судом враховано характер та предмет спору, кількість його учасників, складність та обсяг матеріалів справи, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Внаслідок вищевикладених, встановлених місцевим господарським судом обставин, колегія суддів погоджується з його висновками про відсутність достатніх підстав стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом в межах даної справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі з юридичної точки зору вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права.
Досліджуючи питання відповідності понесених позивачем витрат на оплату послуг професійного адвоката критеріям розумності та справедливості, з урахуванням фіксованого розміру таких витрат, місцевий господарський суд правомірно виходив із того, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 150000,00 грн є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, який не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
При цьому прийнятною фіксованою сумою за надання адвокатом у справі професійної правничої допомоги, місцевий господарський суд вважав суму 95000,00 грн.
Разом з тим, суд врахував обставини часткового задоволення позовних вимог у даній справі та поклав на відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 80000,00 грн.
Проте, колегія суддів ЦАГС вважає і цей розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу завищеним з огляду на наступне.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, про що йшлося вище (ч. 4 ст. 126, 5-7, 9 ст. 129 ГПК України).
Оцінюючі розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням визначених законодавством критеріїв та докази в підтвердження обсягу (комплексу) послуг з надання професійної правничої допомоги, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу не відповідає повною мірою критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, з урахуванням витраченого адвокатом часу для надання правничої допомоги, а такі витрати не співставні з обсягом і змістом наданих послуг.
Спір у даній справі стосується стягнення заборгованості за двома ідентичними за формою і змістом договорами про надання фінансового кредиту. Позовна заява є типовою, а розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребували значного часу для їх підготовки. Справа не обтяжена кількістю доказів, які б потребували вивчення, відтак, не є складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль професійного адвоката.
Отже, переданий за актом наданих послуг комплекс робіт не є співставним з фактичним часом, необхідним професійному адвокату для виконання даного виду послуг.
При цьому, зважаючи на те, що фактично правова допомога у даній справі надавалася позивачу, є документально підтвердженою, колегія суддів ЦАГС визнає обґрунтованим та достатнім для стягнення з відповідача на користь позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. При цьому, фіксований розмір таких витрат (на чому акцентує увагу заявник) не є безумовною підставою для їх стягнення судом з іншої сторони саме у визначеному розмірі, адже розмір цих витрат має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критеріям розумної необхідності таких витрат.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17.
З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним змінити рішення місцевого господарського суду, зменшивши розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи з 80000,00 грн до 25000,00 грн.
Отже, доводи скаржника про завищення суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не відповідності їх критерію розумності та співмірності з наданими адвокатом послугами знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду додаткового рішення апеляційним господарським судом.
Доводи скаржника про відсутність у попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат на надання послуг професійного адвоката, які позивач поніс і очікував понести у зв'язку з пред'явленням позову, колегія суддів відхиляє, оскільки розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Доводи скаржника про безпідставне відхилення місцевим господарським судом заперечення ФГ «Дніпро» щодо порушення позивачем ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки заява позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла до господарського суду 01.08.2023, після прийняття рішення від 26.07.2023, тобто з порушенням строку (5 днів) на її подачу, колегія суддів відхиляє, оскільки формування документа в системі «Електронний суд» 31.07.2023 свідчить про своєчасне її подання до суду. Реєстрація документа господарським судом 01.08.2023 не може свідчить про порушення строку на подачу відповідної заяви.
Доводи скаржника стосовно не встановлених місцевим господарським судом обставин наявності у представника позивача Маєвської К.В. статусу адвоката та чи розміщені про це відомості в Єдиному державному реєстрі адвокатів України, колегія суддів відхиляє, оскільки наявне в матеріалах справи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.04.2012 № 2481 (а. с. 170 т 1) зареєстроване в єдиному реєстрі адвокатів України.
Посилання апелянта на не дослідження місцевим господарським судом саме оригіналів документів, які підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та докази на підтвердження їх виконання, а не їх копій, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно з ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
При цьому, докази подані в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівнюються до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Доводи апелянта про ухвалення судом додаткового рішення без повідомлення про це учасників справи, що є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки судом вжито достатніх заходів повідомлення учасників справи про дату і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи заперечення голови ФГ «Дніпро» на відповідну заяву від 09.08.2023 (а. с. 151-157 т 5).
Доводи відповідача, який заперечує розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу з посиланням на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним фактично понесені (оплачені) відповідні витрати, колегія суддів відхиляє, оскільки витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення спірного питання розподілу судових витрат.
З урахуванням вищевикладеного, та таких критеріїв як справедливість, добросовісність, розумність судових витрат, складності даної справи, колегія суддів вважає необхідним змінити додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнення на його користь солідарно з відповідачів 25000,00 грн.
5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 80000,00 грн слід змінити і ухвалити нове рішення про часткове задоволення вказаної заяви. Відповідно, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 269-270, 275, 277, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дніпро» - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2023 по справі № 904/1615/22 - змінити.
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» - адвоката Маєвської Катерини Вікторівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з:
- Фермерського господарства «Дніпро» (51010, Дніпропетровська область, Царичанський район, село Бабайківка, вулиця Українська, будинок 38, ідентифікаційний код 24608019);
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» (49000, місто Дніпро, вулиця Глинки, будинок 7; ідентифікаційний код 35740385) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн (Двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок).
В задоволенні решти вимог за заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.11.2023.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: О.Г. Іванов
А.Є. Чередко