ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1504/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Нємна Т.І., ордер серії АР1142509 від 08.11.2023 р., адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2023 р.
( суддя Науменко А.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 13.07.2023 р.)
у справі
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна",
м. Запоріжжя
до відповідача:
Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат",
м. Запоріжжя
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат", про визнання недійсним дилерського договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020 р., укладеного між сторонами, з підстав не відповідності договору вимогам закону, його умови суперечать чинному законодавству та вчинені в формі, що не відповідає закону, а його зміст надає підстави вважати його незбалансованим щодо прав та обов'язків сторін цього договору.
Позов поданий на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Відповідач зазначає про відсутність підстав для визнання недійсним договору, який виконувався сторонами, які розуміли його зміст, вважає відсутніми порушення норм Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.07.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи і, як наслідок, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи.
Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що за своєю правовою природою укладений сторонами Дилерський договір є змішаним у розумінні частини другої ст. 628 ЦК України. Цей договір містить елементи (щонайменше) договорів купівлі-продажу, поставки, агентського, комісії та спільної діяльності.
Скаржник вважає, що укладений між ним та Відповідачем Дилерський договір за своїм змістом також відноситься до договорів про комерційне посередництво. Відповідно до положень ч. 1 ст. 301 ГК України комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Однак, в Дилерському договорі відсутні положення, які встановлюють агентську винагороду, її розмір або порядок визначення.
Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції помилково відмовився до застосування до спірних правовідносин, які виникли між Позивачем та Відповідачем у зв'язку з укладанням Дилерського договору, положень ст. ст. 297, 301 ГК України.
При цьому Скаржник зазначає, що Дилерський договір як локальний нормативний акт, що регулює правовідносини між Підприємством та Дилером, повинен відповідати по формі актам цивільного законодавства, тобто повинен бути складений державною мовою - українською мовою. Договори, які були укладені Позивачем в період укладання Дилерського договору, в обов'язковому порядку складалися українською мовою, однак, на вимогу Відповідача Дилерський договір був складений російською.
На переконання Скаржника - суд першої інстанції не надав належної оцінки, в якій формі був укладений Дилерський договір, а також не застосував при вирішенні спору між Позивачем та Відповідачем відповідні норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Відтак, на думку Скаржника, положення Дилерського договору суперечать вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання цього договору недійсним у судовому порядку.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що сторонами договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020 р. погоджено предмет, ціну та строк договору, тобто всі істотні умови. На виконання умов Договору № 1323/69-20052 у наданих суду актах звірки з період з 24.06.2020 р. по 11.04.2022 р. відображено поставку ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» ТОВ «ВЕНТАН Україна» продукції на суму 246 698 102,69 грн. та відповідні часткові оплати. Тобто, поставки продукції (товару) відбувались регулярно та систематично. На виконання вимог податкового законодавства за період з 24.06.2020 р. по 11.04.2022 р. ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» зареєстрував податкових накладних на суму 41 116 350,33 грн., сформувавши таким чином ТОВ «ВЕНТАН Україна» податкового кредиту на суму 41 116 350,33 грн..
Товариство наголошує на тому, що Таким чином, договір № 1323/69-20052 виконувався систематично і повним розумінням сторонами його змісту, тому обрання юридичними особами приватного права за звичаями ділового обороту будь-якої іноземної мови для викладення його змісту не суперечить волі сторін та розумінню змісту правочину. Сторони договору не відносяться до органів місцевого самоврядування чи органів державної влади.
Крім того, Товариство зазначає про те, що Апелянтом не спростовано факту систематичного виконання сторонами умов оскаржуваного договору, часткового але систематичного проведення взаємних розрахунків та реєстрації податкових накладних н суму 41 116 350,33 грн..
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Березкіна О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1504/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2023 р. по справі № 908/1504/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
18.08.2023 р. матеріали справи № 908/1504/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2023 р. у справі № 908/1504/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 р. відкрит апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.11.2023 р..
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.11.2023 р., у зв'язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 р., судовою клегією у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2023 р. у справі № 908/1504/23 до свого провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" не скористалося своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечило явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання було повідомлене належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.
У судовому засіданні 08.11.2023 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
04.06.2020 р. між ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» ( Підприємство ) та ТОВ «ВЕНТАН Україна» ( Дилер ) укладено Дилерський договір № 1323/69-20052, відповідно до п. 1.1 якого предметом даного Договору є призначення Дилера «уповноваженим Дилером» і визначення умов, на яких Підприємство та Дилер вибудовують свої взаємовідносини.
Згідно із п. 1.2 Договору на умовах та в порядку, передбаченому даним договором, Постачальник виготовляє та поставляє, а Дилер приймає та оплачує Товар згідно письмової заявки Дилера.
П. 1.3 Договору сторони визначили, що асортимент, кількість, а також інші необхідні умови зазначаються Дилером в заявці. Оформлення заявки проводиться Дилером в порядку, зазначеним цим договором. В заявці зазначається: номер та дата договору, номер заявки, дата заявки, найменування продукції, найменування Дилера, заявка підписується, скріплюється печаткою та направляється на електрону адресу Постачальника.
Згідно із п. 5.1 Договору сторони погодили умови оплати - відстрочка платежу 90 календарних днів з дня відвантаження. Якщо термін оплати настає у вихідні чи святкові дні то оплата проводиться напередодні.
П. 5.2 Договору передбачено, що оплата проводиться в розмірі повної вартості продукції шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок підприємства, вказаний у реквізитах даного договору.
До Договору № 1323/69-20052 було укладено чотири додаткових угоди від 16.06.2020 р., 21.12.2020 р., 11.01.2021 р., 27.10.2021 р. ( п. 5.1 в іншій редакції).
Строк договору продовжено до 31.12.2022 р. відповідно до додаткової угоди № 4 від 27.10.2021 р..
На виконання умов Договору № 1323/69-20052 у наданих суду актах звірки з період з 24.06.2020 р. по 11.04.2022 р. відображено поставку ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» ТОВ «ВЕНТАН Україна» продукції на суму 246 698 102,69 грн. та відповідні часткові оплати.
На виконання вимог податкового законодавства за період з 24.06.2020 р. по 11.04.2022 р. ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» зареєстрував податкових накладних на суму 41 116 350,33 грн., сформувавши таким чином ТОВ «ВЕНТАН Україна» податкового кредиту на суму 41 116 350,33 грн..
Господарським судом Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/870/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН УКРАЇНА" про стягнення 40 857 429,22 грн. за поставлений товар на підставі дилерського договору № 1323/69-20052.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" про визнання недійсним дилерського договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020 р..
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна", суд першої інстанції дійшов висновку, що договір № 1323/69-20052 виконувався систематично і повним розумінням сторонами його змісту, тому обрання юридичними особами приватного права за звичаями ділового обороту будь-якої іноземної мови для викладення його змісту не суперечить волі сторін та розумінню змісту правочину. Сторони договору не відносяться до органів місцевого самоврядування чи органів державної влади. Несправедливість умови п. 3.2 договору № 1323/69-20052 та наявності складу збитків для Позивача матеріалами справи не підтверджується, тим паче що продукції за договором закуплено на суму значно більше 3,5 млн. грн..
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Позовом у процесуальному сенсі є вимога Позивача до Відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, стосовно якої Позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога Позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права Позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги ( аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 р. у справі № 924/831/17 ).
Предметом судового розгляду у даній справи є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" про визнання недійсним дилерського договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020 р., укладеного між сторонами, з підстав не відповідності договору вимогам закону, його умови суперечать чинному законодавству та вчинені в формі, що не відповідає закону, а його зміст надає підстави вважати його незбалансованим щодо прав та обов'язків сторін цього договору.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд України ( постанови від 01.06.2016 р. у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 р. у справі № 910/31110/15 ), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України ).
Згідно зі ст. 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У ст. 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Проаналізувавши зміст оспорюваного правочину, суд першої інстанції дійшов до висновку, що угода містить в собі умови договору купівлі-продажу ( поставки ) та договору про спільну діяльність, оскільки Позивач закуповує товар у Відповідача з особливими умовами щодо обсягу, реклами, презентації товарів, рекомендацій продавця-виробника, з метою просування абразивної продукції Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" на ринку - території роботи дилера. В розумінні ч. 3 ст. 295 ГК України та ст. 1011 ЦК України даний договір не відноситься до агентських чи договорів комісії, оскільки ТОВ "ВЕНТАН Україна" діє від власного імені і за свій рахунок, закуповуючи товар ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат", та реалізуючи його далі на ринку іншим контрагентам.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору ( ч. 3 ст. 180 ГК України ).
Розділами 1, 5, 13 договору № 1323/69-20052 від 04.06.2020 р. сторонами погоджено предмет, ціну та строк договору, тобто всі істотні умови.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
На виконання умов Договору № 1323/69-20052 у наданих суду актах звірки з період з 24.06.2020 р. по 11.04.2022 р. відображено поставку ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» ТОВ «ВЕНТАН Україна» продукції на суму 246 698 102,69 грн. та відповідні часткові оплати.
Відповідно до вимог податкового законодавства за період з 24.06.2020 р. по 11.04.2022 р. ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» зареєстрував податкових накладних на суму 41 116 350,33 грн., сформувавши таким чином ТОВ «ВЕНТАН Україна» податкового кредиту на суму 41 116 350,33 грн.
Отже, як слушно зауважив місцевий господарський суд - договір № 1323/69-20052 виконувався систематично і повним розумінням сторонами його змісту, тому обрання юридичними особами приватного права за звичаями ділового обороту будь-якої іноземної мови для викладення його змісту не суперечить волі сторін та розумінню змісту правочину. Сторони договору не відносяться до органів місцевого самоврядування чи органів державної влади.
Щодо невідповідність умов п. 3.2 договору № 1323/69-20052 та наявності складу збитків для Позивача, то суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що зазначені доводи Позивача не знайшли свого підтвердження, що є підставою для відмови у позові.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Позивача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
13. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАН Україна" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.07.2023 р. у справі № 908/1504/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 28.11.2023 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О..
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус