ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3329/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Ганжа М.Г., посвідчення №2842 від 22.01.2021, адвокат;
від відповідача: Скідан І.І., довіреність №157/331 від 11.05.2023, самопредставництво;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 (суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/3329/22
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова", м. Дніпро
про стягнення 327 855,60 грн
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" на свою користь 273 138,87 грн - інфляційних витрат, 54 716,73 грн - 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №1053 від 04.11.2022).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №1553 від 07.07.2012 в частині оплати за теплову енергію, яка була поставлена за опалювальний період 2019/2020 та 2020/2021, в сумі 855 238,18 грн, що включена в заборгованість, яка реструктуризована згідно договору №1/6 від 12.10.2022.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що внаслідок укладення договору про реструктуризацію заборгованості відбулося припинення раніше існуючого зобов'язання з одночасною його заміною новим зобов'язанням (новація), у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних за договором №1553 від 07.07.2012.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- договір реструктуризації боргу №1/6 від 12.10.2022 укладений після звернення з позовом у справі №904/3329/22, тому у позивача залишилося право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат до його укладення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 для розгляду справи № 904/3329/22 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач ОСОБА_1, судді Кощеєв І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2023 зазначеною колегією суддів після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22; зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 30.05.2023.
26.04.2023 від Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить продовжити строк на надання відзиву, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- внаслідок укладення договору про реструктуризацію заборгованості №1/6 від 12.10.2022, який виконується належним чином, відбулося припинення раніше існуючого зобов'язання з одночасною його заміною новим, тому відсутні підстави для нарахування 3% річних за договором №1553 від 07.07.2012;
- відповідач несе значні витрати на утримання підприємства та подолання наслідків ракетного обстрілу країною - агресором, знаходиться у важкому фінансовому стані, сплата інфляційних втрат та 3% річних може бути фінансовим тягарем для підприємства.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України та аргументи відповідача, викладені в клопотанні про продовження процесуального строку, колегія суддів вважає за можливе його задовольнити, продовжити процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняти його до розгляду.
22.05.2023 від Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, зокрема, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.
У судовому засіданні 30.05.2023 по справі оголошено перерву до 19.09.2023.
30.05.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №734 від 29.05.2023 на суму 45 794,63 грн з призначенням платежу: «згідно договору №1/6 від 12.10.2022 по ос/рах 100586 за березень 2023 року».
11.09.2023 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М., якою ухвалою суду від 19.09.2023 справу прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 08.11.2023.
11.09.2023 від Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких відповідач зазначив, що підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних за договором №1553 від 07.07.2012 відсутні також на підставі Закону України №530-ІХ від 17.03.2020, за яким нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово- комунальні послуги заборонено.
03.10.2023 від Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Центрального апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що процесуальним законодавством не передбачений такий документ, як доповнення до відзиву на апеляційну скаргу; цей документ був поданий відповідачем з пропуском встановленого процесуального строку, тому не підлягає прийняттю до розгляду; договір реструктуризації боргу не є новацією; 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, тому не підпадають під дію Закону №530-ІХ.
Враховуючи, що доповнення до відзиву на апеляційну скаргу є складовою відзиву на апеляційну скаргу та подані зі значним пропуском строку на подання відзиву на апеляційну скаргу без клопотання про його продовження та обґрунтування причин пропуску, колегія суддів залишає їх без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
У судовому засіданні 08.11.2023 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні 08.11.2023 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2012 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (теплопостачальне підприємство) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (споживач) укладений договір постачання теплової енергії № 1553 (надалі - договір), відповідно до пункту 2.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбачених цим договором.
Згідно пункту 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених додатком 1 до договору, для задоволення потреб:
- опалення - в опалювальний період (175 діб);
- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);
- гарячого водопостачання - протягом року 350 діб;
- технологічних потреб - відповідно з виробничою програмою споживача.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками комерційного приладу обліку, встановленого за адресою: вул. Робоча, 166, вул. Каверіна, 1. Розрахунковим способом за адресою: вул. Робоча, 75, вул. Робоча, 81, вул. Робоча, 85.
Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством (пункт 4.2.4 договору).
Згідно пункту 7.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, затверджені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 за № 13.
Відповідно до пункту 7.2 договору тариф (з ПДВ) для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія для потреб інших споживачів - 890,26 грн за 1 Гкал (без ПДВ), 1 068,31 грн за 1 Гкал (з ПДВ).
Згідно пункту 6.9 договору споживач здійснює кінцевій розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 07.07.2015, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами свої зобов'язань за цим договором.
Відповідно до пункту 11.2 договору, у разі відсутності письмової згоди однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.
Матеріали справи не містять доказів припинення договору.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв теплову енергію за період січень 2019 квітень 2021 на загальну суму 855 238,18 грн, про що позивачем було складено акти прийому-передачі теплової енергії, які підписані обома сторонами та містяться в матеріалах справи.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 855 238,18 грн, які були отримані відповідачем, що підтверджується реєстром про одержання рахунків.
Відповідачем борг оплачений не був, що стало підставою для звернення з даним позовом про його стягнення, а також стягнення нарахованих 3% річних за період з 21.02.2019 по 22.09.2022 в сумі 54 716,73 грн, інфляційних втрат за період: березень 2019 року - вересень 2022 року в сумі 273 138,87 грн.
Під час розгляду справи між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (виконавець) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (споживач) було укладено договір №1/6 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № 100586 від 12.10.2022, відповідно до якого споживач визнає та підтверджує право виконавця на стягнення боргу, який обліковується за особовим рахунком № 100586 та підтверджений актом звіряння взаємних розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Підтверджена споживачем заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_1 на момент укладення договору в сукупному розмірі складає 2 747 677,69 грн. В порядку та на умовах, визначених цим договором, споживач зобов'язується оплатити належним чином передбачену її предметом заборгованість в повному обсязі. Погашення заборгованості здійснюється споживачем шляхом внесення відповідних коштів відповідно до Графіку погашення заборгованості.
Посилаючись на укладення цього договору, позивач зменшив розмір позовних на суму основного боргу 855 238,18 грн, яка увійшла до загального розміру заборгованості за договором про реструктуризацію, та просив стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у сумі 54 716,73 грн, інфляційні втрати в сумі 273 138,87 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що шляхом укладення договору про реструктуризацію №1/6 від 12.10.2022 відбулася новація, тобто раніше існуюче зобов'язання за договором припинилося з одночасною його заміною новим, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Колегія судді не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Отже, виходячи зі змісту вищенаведених норм, новація - це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж самими сторонами. Юридичною підставою для зобов'язання, що виникає при новації, є домовленість сторін попередньої угоди про припинення первісного зобов'язання та про виникнення нового, яке за своїм змістом відрізняється від попереднього.
Застосування новації як способу припинення зобов'язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявності умов про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 25.11.2020 у справі № 921/301/17-г/11).
Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є: спосіб припинення зобов'язання; вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов'язання); є двостороннім правочином (договором); нове зобов'язання пов'язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов'язання новим, а не на зміну цього зобов'язання. Деякі з вищезазначених ознак новації одночасно є умовами її вчинення. Угода про заміну первинного зобов'язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 зі справи № 609/67/18.
Крім того, Верховним Судом України у постанові від 09.09.2014 зі справи № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 (3-105гс14) висловлено правову позицію про те, що характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому, нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами.
Як вбачається зі змісту договору №1/6 від 12.10.2022 про реструктуризацію заборгованості за послуги з теплопостачання за особовим рахунком №100586, в ньому відсутні умови про припинення попереднього зобов'язання за договором та заміну його новим, тому відсутні підстави стверджувати про новацію.
Колегія суддів звертає увагу, що реструктуризація заборгованості за своєю суттю є процедурою, яка передбачає комплекс заходів щодо боржника, який наразі неспроможний погасити наявну заборгованість перед кредитором, створення сприятливих умов шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань для погашення ним такої заборгованості перед кредитором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено прострочення відповідачем зобов'язань по договору з оплати теплової енергії, поставленої за періоди: січень - квітень 2019 року; листопад, грудень 2019 року; січень - квітень 2020 року; листопад, грудень 2020 року; січень -квітень 2021 року.
З огляду на викладене, наявні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість, яка виникла за актами №100586 від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019, від 30.04.2019, від 30.11.2019, від 31.12.2019, від 31.01.2020, від 29.02.2020, від 31.03.2020, від 30.04.2020, від 30.11.2020, від 31.12.2020, від 31.01.2021, від 28.02.2021, від 31.03.2021, від 26.05.2021, від 30.04.2021 з дня, наступного за днем оплати згідно договору до дня укладення договору про реструктуризацію боргу №1/6 від 12.10.2022, отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.
У відповідності до п.п.4 п.3 р.ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону №530-ІХ від 17 березня 2020 року, на який посилається відповідач, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
Проте, у справі яка переглядається, стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасну та/або неповну оплату за спожиті послуги від суми заборгованості за кожний день прострочення не було предметом судового розгляду і таких позовних вимог в межах даної справи позивачем не пред'являлось.
З огляду на викладене, нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які входять до складу грошового зобов'язання, не підпадає під дію Закону №530-ІХ; інших заперечень щодо нарахування спірних сум відповідачем не висловлено.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повістю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, внаслідок чого судом було неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 277, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/3329/22 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради 3% річних у сумі 54 716,73 грн, інфляційні втрати в сумі 273 138,87 грн, судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 4 917,83 грн, судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 7 376,75 грн, про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
У зв'язку з перебуванням судді Дарміна М.О. у відпустці повна постанова складена 28.11.2023.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін