Справа № 344/26/23
Провадження № 33/4808/866/23
Категорія ст.126 ч.5 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.
Суддя-доповідач Васильєв
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, а також стягнуто судовий збір 536 грн.80 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 25.11.2022 року о 19 год. 35 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 87, керував транспортним засобом марки "BMW X5", д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а) ПДР України.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 21.11.2023 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, повторно подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Івано-Франківським міським судом 21.11.2022 року. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2023 року необхідно повернути заявнику з наступних підстав.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 24.10.2023 року подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Івано-Франківським міським судом 25.10.2023 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження. До вказаної апеляційної скарги ОСОБА_1 , 30.10.2023 року подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року було відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 року щодо нього за ч.5 ст.126 КУпАП.
08.11.2023 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу до суду, із пропущенням 10-денного строку на апеляційне оскарження, однак не просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року, апеляційну скаргу на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 20 березня 2023 року повернуто ОСОБА_1 .
Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року захиснику адвокату Генику А.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 року щодо нього за ч.5 ст.126 КУпАП.
На даний час ОСОБА_2 знову звернувся з апеляційною скаргою на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023 року, яка зареєстрована Івано-Франківським міським судом 21.11.2022 року.
При цьому, ОСОБА_2 не просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та не зазначає, які саме обставини не дозволили йому оскаржити рішення суду у встановлений законом строк.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Таким чином, десятиденний строк оскарження постанови суду рахується з дня винесення постанови, а не з дня коли особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник отримали копію постанови суду або дізнались про її наявність.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого законом повертається особі яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку.
За відсутності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд позбавлений можливості поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки суди повинні вказувати такі підстави.
Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин.
Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, якщо цей строк було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Апеляційний суд виходить з того, що апелянтом не наведено доводів щодо поважності причин на поновлення строку апеляційного оскарження, які б свідчили про наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вже вирішувалось судом апеляційної інстанції і ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні цього строку.
Апеляційний суд звертає увагу, що за таких обставин, апелянт має можливість звернутись з новим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарженні тільки за умови, що у вказаному клопотанні він наводить нові правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та вказує нові поважні причини, яким не було надано відповідну правову оцінку апеляційною інстанцією.
При цьому, апелянт повинен не тільки вказати, які саме причини перешкоджали йому своєчасно оскаржити судове рішення, надати відповідні дані, які підтверджують реальне існування вищевказаних причин, а і вказати, чому він не мав можливості зазначити вищевказані доводи раніше.
Враховуючи наведене, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2023 року необхідно повернути апелянту, оскільки апеляція подана ним за межами строку, який передбачено законом на апеляційне оскарження і він не заявляє клопотання про поновлення цього строку.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 повернути заявнику у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв