Єдиний унікальний номер: 379/1421/23
Провадження № 2/379/300/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючої судді - Музиченко О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал O. A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання колишньої дружини по догляду за дитиною інвалідом,
УСТАНОВИВ:
26.09.2023 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 19.03.2010 шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано. Від цього шлюбу вони з відповідачем мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється дитиною-інвалідом. Позивачка зазначає, що у зв'язку із хворобою дитина потребує постійного лікування, оздоровлення та догляду. Відповідач є працездатною особою, має регулярний дохід, оскільки проходить службу в лавах ЗСУ, але матеріальну допомогу на його утримання не надає. Посилаючись на ст. 88 СК України, позивачка зазначає, що вона має право на утримання відповідачем протягом всього часу її проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею незалежно від її матеріального становища. На підставі цього просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання, як матері, з якою проживає син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має статус дитини з інвалідністю, у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн. протягом усього часу проживання з ним.
27.09.2023 суд постановив ухвалу, якою прийняв указану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.10.2023, яке в подальшому за клопотанням відповідача та через неявку позивачки було відкладено на 30.10.2023 та на 13.11.2023 (а.с.19, 20, 40).
13.11.2023 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 28.11.2023 (а.с.54, 55).
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належно, 31.10.2023 подала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позов підтримує у повному обсязі (а.с.45).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно, 28.11.2023 подав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні (а.с. 64).
За положенням ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
З матеріалів справи судом установлено, що сторони у справі - позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене вбачається з копії повторно виданого відділом РАЦС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.04.2009 (а.с.6).
Із копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 14.10.2013 Оболонським УПСЗН м. Києва, установлено, що матері ОСОБА_1 на дитину інваліда ОСОБА_3 , 2006 року народження, призначено державну соціальну допомогу (а.с.7).
Жодних інших доказів матеріали справи не містять і суду не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Сімейним Кодексом України визначені особливості надання утримання дружині, з якою проживає дитина з інвалідністю.
Відповідно до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005р. № 2961-IV(з подальшими змінами): дитина з інвалідністю - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
За правилами ч. 1 ст. 88 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 СК України, розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.
Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право:
1) один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом;
2) дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду;
3) цей з подружжя опікується нею;
4) другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у одного із подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, виникає право на утримання за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: проживання з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду і опікування нею та наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу.
Однак, позивачкою ОСОБА_1 не додано до позовної заяви жодних доказів на підтвердження вищевказаних юридичних фактів.
Так, суду не надано доказів на підтвердження того, що дитина з інвалідністю ОСОБА_3 , 2006 року народження, проживає разом з позивачкою, а також не додано доказів того, що ця дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду і позивачка ОСОБА_1 опікується нею. Відповідна медична документація в матеріалах справи відсутня. З одного лише посвідчення про встановлення соціальної допомоги матері на дитину інваліда, копія якого додана до позову, встановити ці обставини неможливо.
Крім того в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу, про яку просить позивачка. Наведене в позові твердження про те, що відповідач ОСОБА_2 має регулярний дохід, оскільки проходить службу в лавах ЗСУ, голослівне, жодного доказу на підтвердження цього суду не надано.
Суд зауважує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положенням ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, передбачених цих Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, що передбачено в ч.4 ст. 12 ЦПК України.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Позивачкою не доведено ті обставини, на які вона посилається в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, необґрунтованими і до задоволення не підлягають.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при відмові в задоволенні позову судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп слід віднести на рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 88 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2-5, 10, 12, 76-81, 83, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання колишньої дружини по догляду за дитиною інвалідом - відмовити.
Судові витрати - судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та проголошено 28 листопада 2023 року.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО