Єдиний унікальний номер: 379/1742/23
Провадження № 3-зв/379/4/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в залі суду заяву про самовідвід судді Таращанського районного суду Київської області Музиченко Ольги Олегівни у справі єдиний унікальний номер 379/1742/23, провадження 3/379/975/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
22.11.2023 до Таращанського районного суду Київської області з ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області надійшли на розгляд матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Разгуляєву О.В..
23.11.2023 суддею Таращанського районного суду Київської області Разгуляєвою О.В. подано до суду заяву про самовідвід у даній справі, оскільки обставиною, яка унеможливлює її участь у даному провадженні як головуючого, є те, що потерпілою особою у даній справі являється ОСОБА_2 , яка працює у Таращанському районному суді Київської області на посаді секретаря судових засідань. З метою недопущення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення, вважає, що є підстави для її самовідводу, передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 23.11.2023, заява про самовідвід судді Таращанського районного суду Київської області Разгуляєвої О.В. , задоволена . Матеріали справи передані до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого перерозподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Зінкіна В.І.
24.11.2023 суддею Таращанського районного суду Київської області Зінкіним В.І. подано до суду заяву про самовідвід у даній справі, оскільки обставиною, яка унеможливлює її участь у даному провадженні як головуючого, є те, що потерпілою особою у даній справі являється ОСОБА_2 , яка працює у Таращанському районному суді Київської області на посаді секретаря судових засідань. Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 інкримінують вчинення дрібного хуліганства 18.10.2023 в приміщенні Таращанського районного суду Київської області, під час якого вона, серед іншого, зривала роботу суду, перешкоджала працівнику суду ОСОБА_2 потрапити на робоче місце. З метою недопущення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення, вважає, що є підстави для її самовідводу, передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 27.11.2023, заява про самовідвід судді Таращанського районного суду Київської області Зінкіна В.І , задоволена . Матеріали справи передані до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого перерозподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Музиченко О.О.
27.11.2023 суддею Таращанського районного суду Київської області Музиченко О.О. подано до суду заяву про самовідвід у даній справі, оскільки обставиною, є те що ОСОБА_1 інкримінується вчинення дрібного хуліганства в приміщенні Таращанського районного суду Київської області щодо ОСОБА_2 , яка працює секретарем судових засідань безпосередньо з нею, а також враховуючи, що наведені в протоколі події відбувались безпосередньо після розгляду нею, як головуючою суддею, справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАІІ та пов'язані з цією справою, - указане може викликати у стороннього спостерігача сумніви в її, як судді, неупередженості при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Вивчивши заяву про самовідвід, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним, відповідно до закону.
Відповідно до п.4 рішення Ради суддів від 8 червня 2017 року №34, у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-76 цього Кодексу суддя зобов'язаний заявити собі самовідвід.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності, оскільки важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.
Пунктом 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли би виникнути сумніви у неупередженості судді.
Аналогічний принцип відображено в ч. 1 ст. 15 Кодексу суддівської етики.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії» від 1.10.1982 р.; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р).
Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді.
Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Королівства Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Потерпілою особою у даній справі являється ОСОБА_2 , яка працює у Таращанському районному суді Київської області на посаді секретаря судових засідань
Середі Г.В. інкримінується вчинення дрібного хуліганства в приміщенні Таращанського районного суду Київської області щодо ОСОБА_2 , яка працює секретарем судових засідань безпосередньо з нею, а також враховуючи, що наведені в протоколі події відбувались безпосередньо після розгляду нею, як головуючою суддею, справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАІІ та пов'язані з цією справою, - указане може викликати у стороннього спостерігача сумніви в її, як судді, неупередженості при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП
Проаналізувавши зміст протоколу та доводи заяви про самовідвід, приходжу до висновку про її обґрунтованість, а тому з метою усунення думки про можливу упередженість судді Таращанського районного суду Київської області Музиченко О.О. при розгляді вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, подану заяву слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України, статтями 245, 248 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про самовідвід судді Таращанського районного суду Київської області Музиченко Ольги Олегівни у справі єдиний унікальний номер 379/1742/23, провадження 3/379/975/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП , задовольнити.
Матеріали справи єдиний унікальний номер 379/1742/23, провадження 3/379/975/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого перерозподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: В. І. Зінкін