Справа № 503/489/22
Провадження № 1-кп/503/16/23
УХВАЛА
Іменем України
28 листопада 2023 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) з ДУ "Одеський слідчий ізолятор" за участю обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по обвинувальному акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022161180000246 від 21.03.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Слобідка Кодимського району Одеської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадження Кодимського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022161180000246 від 21.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про те, що розгляд даного кримінального провадження ще не завершено, усі докази не досліджено та не зменшилися ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, у зазначеному випадку метою продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду під впливом тяжкості покарання, що йому загрожує у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, прокурор зазначив, що обвинувачений може незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 , який ще не був допитаниий під час судового розгляду даного кримінального провадження, з метою примусу останнього змінити покази на його користь у спосіб вмовлянь, погроз або підкупу. Також, прокурор вважає, що існує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень, враховуючи ті обставини, що обвинувачений не має стабільного доходу, міцних соціальних зав'язків та негативно характеризується за місцем проживання. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. А застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти вказаним ризикам.
З огляду на вищевикладене та ту обставину, що строк тримання під вартою спливає, прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб без права внесення застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішенні вказаного клопотання покладається на розсуд суду. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження та оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання щодо забезпечення кримінального провадження приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 17.05.2022р застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 липня 2022 року включно.
Крім того, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 08.07.2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 05.09.2022 року включно.
Також, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 19.08.2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 17.10.2022 року включно.
Крім того, ухвалою Кодимського районого суду Одеської області від 14.10.2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 12.12.2022 року.
Також, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 07.12.2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 03.02.2023 року включно.
Крім того, ухвалою Кодимського раонного суду Одеської області від 31.01.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 31.03.2023 року включно.
Також, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 16.03.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 14.05.2023 року включно.
Також, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 03.07.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 25.08.2023 року включно.
Так, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 17.08.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 13.10.2023 року включно.
Так, ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 05.10.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено до 01.12.2023 року включно.Термін тримання під вартою спливає у межах судового розгляду даного кримінального провадження.
Отже, існує необхідність розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на час судового розгляду кримінального провадження.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 28.11.2023 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України. Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі. На думку суду, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з моменту застосування цього запобіжного заходу не зменшився і не відпав та полягає у вірогідності переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання у разі визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину. Також, суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень та ризику щодо незаконного впливу на свідка сторони обвинувачення ОСОБА_6 , оскільки на даний час судове слідство в даному кримінальному провадженні ще не закінчено та всі докази судом не досліджено.
Встановлено, що запобігання ризикам переховування ОСОБА_4 від суду та запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства та забезпеченні правопорядку. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 статті 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, належного виконання обвинуваченим ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків. На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявні ризики.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для подальшого тримання обвинуваченого під вартою, оскільки вказані вище обставини в їх сукупності свідчать як про те, що ризики вчинення обвинуваченим вищезазначених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, існують та не зменшились, так і про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Отже, суд вважає за необхідне погодитися саме із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів на даній стадії судового провадження, а тому, з вищевказаних підстав, доцільно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25 січня 2024 року включно.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи викладені обставини, той факт, що ОСОБА_4 інкримінується кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, та керуючись вищенаведеними нормами закону, суд вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст.ст.183, 194-197, 331, ч.2 ст.369, ч.3 ст.371, ст.372 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 09 годин 00 хвилин 25 січня 2024 року включно.
Утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою у Державній установі «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали суду - до 09 годин 00 хвилин 25 січня 2024 року включно.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя
Кодимського районного суду ОСОБА_1