Справа № 454/3956/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1109/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2023 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України закрито за примиренням обвинуваченої з потерпілою та звільнено від кримінальної відповідальності.
Згідно з ухвалою суду, ОСОБА_7 , яка неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, умисно систематично вчиняє стосовно своєї дочки ОСОБА_10 , з якою спільно проживає в будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , психологічне насильство, що являється психотравмувальним та заподіяло психологічні страждання потерпілій ОСОБА_10 .
Так, 22.02.2023 року о 21:00 год ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_10 , а саме висловлювалась в її сторону нецензурною лайкою, виганяла із спільного помешкання.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 06.03.2023 ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, 05.04.2023 року близько 23:00 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 висловлювалася до своєї дочки ОСОБА_10 нецензурними словами, погрожувала фізичною розправою, виганяла її з помешкання.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 28.04.2023 ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, 21.04.2023 року о 22:00 год. ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дочки ОСОБА_10 , а саме: висловлювалася в її сторону нецензурною лайкою, виганяла із спільного помешкання, погрожувала фізичною розправою.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 01.05.2023 ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 після визнання Сокальським районним судом Львівської області її винною у вищевказаних адміністративних правопорушеннях, 05.07.2023 близько 14:00 год, перебуваючи за місцем проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинила словесний конфлікт зі своєю дочкою ОСОБА_10 , під час якого висловлювалась в її адресу нецензурними словами, виганяла на вулицю, голосно кричала, внаслідок чого завдала ОСОБА_10 емоційних та психологічних страждань.
Систематичне насильство ОСОБА_7 відносно потерпілої призвело до її психологічних страждань (пригнічений настрій, переживання за власне здоров'я, за здоров'я та психологічний стан малолітніх дітей, тривожність, напруженість, емоційна лабільність, астенія), які проявляються у переживанні ОСОБА_10 , порушенні звичайного рівня її життєдіяльності та соціального функціонування.
Своїми діями ОСОБА_7 вчинила домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою вона перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.
На цю ухвалу суду прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На підтримку своїх апеляційних вимог прокурор покликається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував вимоги ст.46 КК України та закрив провадження у справі у зв'язку з примиренням обвинуваченої ОСОБА_7 з потерпілою, при цьому вказує, що судом не враховано положення п.7 ч.1 ст.284 КПК України згідно з яким потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Як наслідок прокурор вважає, що враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, то відносно останньої в силу положення п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження не може бути закрито.
При апеляційному розгляді справи прокурор підтримав подану апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів, навів аналогічні доводи у судовому засіданні та просив таку задоволити.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У відповідності до п.7 ч.1 ст.284 КПК України потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України закрито за примиренням обвинуваченої з потерпілою.
Аналізуючи законодавчі положення кримінального закону та кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, обґрунтовано застосував вимоги ст.46 КК України, оскільки в цій справі йде мова не про відмову потерпілої особи від обвинувачення в порядку, визначеному п.7 ч.1 ст.284 КПК України, при цьому ст.46 КК України не передбачено виключення, зокрема щодо ст.126-1 КК України з виключного права потерпілої особи примиритися з обвинуваченою.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ст.46 КК України (примирення з потерпілим) та п.7 ч.1 ст.284 КПК України (відмова потерпілого від обвинувачення), хоча і мають наслідком свого застосування закриття кримінального провадження, однак врегульовують різний порядок дій потерпілої особи відносно обвинуваченого.
При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи порушень вимог кримінального процесуального закону, що мало б наслідком скасування або зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: