Дата документу 27.11.2023 Справа № 335/3266/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/3266/23 Головуючий у 1-й інстанції: Гашук К.В.
Провадження № 22-ц/807/2177/23 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Онищенка Е.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, яка не може бути меншою ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2012 року і до повноліття дитини.
ОСОБА_2 не сплачував аліменти, встановленні судовим рішенням. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, борг за виконавчим листом № 0814/3654/2012 року від 13.01.2023 року становить 16 382,32 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення у сумі 16 382,32 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Тивоненка Д.Р. про зупинення провадження у справі задоволено.
Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Національної Гвардії України, яка переведена на воєнний стан.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зупинення провадження в цивільній справі хоча має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Національної гвардії України, що переведені на воєнний стан, але суперечить ч. 2 ст. 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Крім того зазначає, що предметом спору у справі, яка розглядалася у суді першої інстанції, є стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Така категорія справ потребує невідкладного вирішення судом з метою захисту прав та інтересів дітей.
ОСОБА_2 був належно повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, отримав позовну заяву з додатками, двічі, через свого представника адвоката - Тивоненко Д.Р., подавав заяву про зупинення провадженні у справі, а відтак міг також письмово викласти свою позицію по суті спору.
Інтереси відповідача у даній справі представляє представник, який реалізує процесуальні права останнього, має можливість з ним спілкування та відповідно повідомити про обставини, які мають значення у даній справі.
Водночас зібрані докази у справі дозволяли суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити законне рішення по суті заявлених вимог.
Оскільки об'єктивна неможливість розгляду справи не встановлена, то у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження у цій справі.
Відповідач був обізнаний, що з нього стягуються аліменти в примусовому порядку, проте не повідомив держвиконавця про те, що він служить у Національній Гвардії України з 26.08.2022 року та не вчинив дій, направлених на погашення заборгованості по аліментам у добровільному порядку. Тобто, відповідач приховав свої доходи від держвиконавця, і, як наслідок, саме з його вини у нього виникла заборгованість по аліментам.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції порушив розумні строки розгляду справи.
Учасники справи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження, виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 під час воєнного стану, введеного на території України, перебуває на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ, яка переведена з 24.02.2022 року на воєнний стан та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України у районі ведення бойових дій, тому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, провадження у цій справі слід зупинити до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Національної Гвардії України, яка переведена на воєнний стан.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
За приписами пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Під час вирішення питання про зупинення провадження у справі суд першої інстанції врахував довідку від 16.06.2023 року №4412, яка видана начальником відділення кадрів військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_4 , відповідно до якої солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 НГУ з 26.08.2022 року по день видачі довідки, та відповідь командира Військової частини НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_5 від 22.07.2023 року №3/29/12-4628, за якою з 24.02.2023 року Військова частина НОМЕР_2 НГУ переведена на воєнний стан та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території України у районі ведення бойових дій.
Встановивши, що відповідач під час воєнного стану, введеного на території України, перебуває на військовій службі у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ, яка переведена з 24.02.2022 на воєнний стан та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України у районі ведення бойових дій, суд дійшов вірного висновку, що існують обставини, які, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому обов'язком суду є зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі КЦС в складі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19.
Дотримання судом першої інстанції норм процесуального права не порушує доступ позивача до правосуддя і гарантує дотримання процесуальних прав обох сторін, їх право на справедливий судовий розгляд.
Доводи апеляційної скарги з приводу наявної у відповідача можливості реалізації наданих йому законодавством прав, зокрема, через представника, необґрунтовані належним чином та зводяться до особистого тлумачення норм права, оскільки нівелюють право відповідача на зупинення провадження у справі з підстав перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, оскільки наявність одного права не може позбавляти іншого.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду та не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи положення ст. 375 ЦПК України, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 27 листопада 2023 року.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: В.Ю. Бєлка
Е.А.Онищенко