Справа № 127/21121/23
Провадження № 22-ц/801/2250/2023
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач:Стадник І. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів Войтка Ю.Б., Оніщука В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката Македона Олександра Андрійовича
на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Ан. О.В., повний текст якого складено того ж дня,
у справі № 127/21121/23
за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (позивач)
до ОСОБА_1 (відповідач)
про стягнення заборгованості, -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року АТ «Універсал Банк звернулось до місцевого суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що банк запустив проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
30.07.2021 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти.
У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, утворилася заборгованість, що становить 21 114,64 грн, яку банк просить стягнути з ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2023 року в задоволення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що подані з позовною заявою докази в їх сукупності не підтверджують факт отримання відповідачкою коштів на підставі анкети-заяви та наявності заборгованості перед АТ «Універсал Банк», оскільки розрахунок заборгованості, на який посилався АТ «Універсал Банк», не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
При цьому суд встановив факт укладення договору кредиту, обов'язок банку відкрити ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 та надати кредитні кошти, видати Платіжну картку, активувати її на вимогу клієнта; розрахунково-касове обслуговування клієнта за договором здійснювати з використанням розрахункових документів, а саме платіжного доручення та меморіального ордера, що передбачені ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
27 жовтня 2023 року представник АТ «Універсал Банк» Македон О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити про стягнення заборгованості у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2023 року ухваленим з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права та без повного з'ясування всіх обставин справи.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що вирішуючи спір у цій справі та відмовляючи позивачу у задоволенні вимог, судом першої інстанції не було досліджено належним чином механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. У зв'язку із неналежним дослідженням указаної процедури, місцевий суд дійшов передчасного висновку про те, що відповідач не була ознайомлена із вищезазначеними складовими кредитного договору.
Між сторонами було погоджено усі істотні умови договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Підписуючи анкету-заяву, відповідач приєдналась та була ознайомлена з вказаними вище документами, а укладення між банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису.
Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, та який не спростований відповідачем. Більше того, вказаний розрахунок підтверджується також випискою по картковому рахунку відповідача, яку АТ «Універсал Банк» долучив до апеляційної скарги.
Крім того, звернено увагу на те, що відповідачем жодним чином не спростовано правильність наданого банком розрахунку, що є її процесуальним обов'язком.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 14 листопада 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що стороною у справі подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21114,64 грн), колегією суддів вирішено призначити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 30.07.2021 відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У заяві просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який встановити кредитний ліміт на суму вказану у додатку, відповідно до умов договору.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Згідно умов та правил обслуговування п.2.1. банк відкриває клієнту поточний рахунок , операції за яким здійснюється з використанням Платіжної картки та/ або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картка та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи MasterCаrd/Visa, та відповідно до чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Номер поточного рахунку операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки, зазначається в Анкеті-заяві. Обслуговування поточного рахунку , операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки, що відкривається згідно умов договору, встановлюються за дебетово-кредитною схемою. Розрахунково- касове обслуговування клієнта за договором здійснюється з використанням розрахункових документів, а саме платіжного доручення та меморіального ордера, що передбачені ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Згідно з п 4.1.3 Умов та правил, для здійснення операцій за платіжною карткою або рахунком ФОП банк резервує поточний рахунок, номер якого розміщено в анкеті-заяві. Відкриття рахунку ( переведення з стану "зарезервований" у стан "Відкритий" , який розміщено в анкеті-заяві здійснюється після виконання обох умов: для фізичних осіб - підписання клієнтом анкети-заяви; активації Платіжної картки в мобільному додатку.
Згідно п.2.1. розділу 2 Умов та правил для надання послуг Банк видає клієнту Картку(далі Картка або Платіжна картка) . Підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. п.2.2. Процедура випуску картки визначається банком самостійно. При прийнятті рішення про випуск картки банк видає Платіжну картку і забезпечує розрахунки з використанням даної платіжної картки.
Пункт 2.3. визначає, що картка передається клієнту у віртуальному у мобільному додатку або особисто уповноваженим співробітником або доставляється рекомендованою поштою п. 2.4 Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком.
Позиція апеляційного суду
Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимога відповідає.
Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредитодавцю ту суму кредиту, яка була ним отримана на підставі такого договору.
Розмір зобов'язання щодо повернення суми кредиту визначається не встановленим кредитним лімітом, а сумою фактично отриманого кредиту в рамках договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Як було вказано позивачем у поданій до суду позовній заяві, АТ «Універсал Банк» надає банківську послугу продукт «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказувало на те, що особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На обґрунтування позовних вимог банк долучив до позовної заяви копію Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», яка не містить дати її підписання, витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, витяг з тарифів за карткою Monobank та розрахунок заборгованості.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. За змістом цієї Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні копії паспорта ОСОБА_1 , які додані в електронному вигляді.
Анкета-заява містить прохання ОСОБА_1 відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила також генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановленим є факт укладення кредитного договору між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 .
Із наданого АТ «Універсал Банк» механізму реєстрації та отримання банківських послуг проєкту «Monobank» вбачається, що без ознайомлення з актуальними Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту неможливий перехід до наступного етапу реєстрації .
За таких підстав слід дійти висновку, що при укладенні кредитного договору між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , останньою було погоджено усі істотні умови договору.
Водночас вирішуючи спір по суті суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність позивачем факту отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та наявність заборгованості перед АТ «Універсал Банк».
Так, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження його вимог надано Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту у редакції, яка набула чинності 14 липня 2021 року, у той час як дата підписання Анкети-заява підписана ОСОБА_1 не вказана. Посилання позивача на те, що вона була підписана сторонами 30 липня 2021 року нічим не підтверджено.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20 та інших.
Натомість наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості таким доказом не є.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відтак, розрахунок заборгованості, на який посилався АТ «Універсал Банк» у своїй позовній заяві, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком відповідачки, відкритих в АТ «Універсал банк», банком суду надано не було, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості, що заявлена до стягнення.
Посилання у апеляційній скарзі на доведеність факту укладення сторонами кредитного договору у електронній формі, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки сам по собі факт укладення кредитного договору ще не свідчить про порушення сторонами умов його виконання, виникнення заборгованості та її розмір.
Частиною 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивач долучив до апеляційної скарги виписку за картковим рахунком відповідачки, пославшись на неї, як на доказ, який підтверджує факт отримання відповідачкою кредитних коштів та утворення за ним кредитної заборгованості.
Колегія суддів не приймає доданий до апеляційної скарги новий доказ - виписку по картковому рахунку, оскільки такий до суду першої інстанції позивачем не подавався, він не був предметом дослідження суду першої інстанції. Докази неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього у матеріалах справи відсутні.
Так, згідно із вимогами статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.
Наданий позивачем додатковий доказ створений в ході операційної діяльності банку і зберігається у нього, а відтак будь-які об'єктивні причини його неподання суду першої інстанції відсутні.
Представник позивача, який звертався із позовом до суду, був обізнаний із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та принцип диспозитивності цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що до позовної заяви представником позивача адвокатом Павленко С.В. додано докази, які він вважав за необхідне надати суду, а також клопотав про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження і про розгляд справи за відсутності позивача.
Відтак банк як позивач був зобов'язаний подати суду першої інстанції всі наявні в нього докази на підтвердження всіх обставин, що є підставою його позовних вимог, а не очікувати, коли йому буде відмовлено у задоволенні позовних вимог за недоведеністю, та потім вишукувати нові докази і долучати їх до апеляційної скарги.
Надавши належну правову оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що позивач не надала доказів наявності виключних обставин, які є підставою для стягнення додаткових витрат на утримання непрацездатної матері.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат
По справі відсутні підстави для перерозподілу чи відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» адвоката Македона Олександра Андрійовича залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2023 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий: І. М. Стадник
Судді: Ю.Б. Войтко В.В. Оніщук