Справа № 761/11010/23
Провадження № 2/761/6635/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Дорошенко М.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
30 березня 2023 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 8 459 738,10 грн. та моральну шкоду в розмірі 300 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . В зазначеній квартирі вона постійно проживала, однак 12 січня 2021 року незаконно була виселена ТОВ «ФК «Авістар».
З моменту незаконного виселення позивача 12 січня 2021 року, вона не може на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном, яке знаходиться в квартирі, через утримання та неповернення його відповідачем.
З метою врегулювання спору 28 листопада 2022 року позивач на адресу відповідача надіслала претензію про повернення майна, або відшкодування його вартості в грошовій формі та надання житла. Однак, 23.12.2022 року відправлення було повернуте через закінчення встановленого терміну зберігання .Це підтверджує факт ухиляння ТОВ ФК «Авістар» від повернення майна, або відшкодування шкоди за майно, що знаходилось в квартирі на момент виселення ОСОБА_3 .
Також позивач зазначає, що незаконним виселенням її з квартири останній завдано моральної шкоди, що проявилась у різкому погіршенні стану здоров'я через позбавлення можливості користуватись своїм майном.
А тому позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
08.06.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовнівимоги, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги, викладені у позовній заяві є такими, що не узгоджуються з фактичними обставинами. Квартира була набута відповідачем в межах виконавчого провадження про звернення стягнення на квартиру, яка була передана в іпотеку. ОСОБА_3 не є власником квартири АДРЕСА_1 з 02.10.2018 року. Також представник зазначила, що позивач самостійно визначила ринкову вартість майна та не надала жодного доказу того, що вона є його власником. Крім того представник зазначає, що позивач не надала доказів порушень прав позивача. Позивач не довела спричинення їй моральних страждань.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши сторони, оцінивши їх процесуальні заяви, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02.03.2005 року була власником квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30.03.2012 року у справі №2-5541/11, в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №661-001/08Ф від 21.03.2008 року в сумі 9 991 463,44 грн., укладеного між АКБ «Правекс Банк» та ОСОБА_3 », звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення набрало законної сили та 26.06.2018 року приватний виконавець виконавчого округ м.Києва постановою від 26.06.2018 року відкрив виконавче провадження №56674539 з примусового виконання рішення суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 22.09.2017 року було замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду з ПАТ КБ «Правекс-Банк» на ТОВ «ФК «Авістар».
Приватним виконавцем були призначені прилюдні торги з продажу іпотечної квартири, однак вони не відбулись.
02.10.2018 року ТОВ ФК «Авістар» набуло право власності на вказану квартиру на підставі свідоцтва виданого 02.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. Вказане свідоцтво було видано на підставі акта від 15.09.2018 року про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Для застосування такого виду відповідальності, який передбачений вищезазначеними нормами є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом стверджувала, що відповідач безпідставно заволодів її майном, яке знаходилось в квартирі АДРЕСА_1 на момент її виселення 12.01.2021 року.
Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Водночас, позивач не надала суду доказів на підтвердження тієї обставини, що у вказаній квартирі знаходилось її майно перелік якого позивач зазначила у додатку до позовної заяви, а також відповідну оцінку останнього; суду не надано доказів неправомірності дій відповідача.
Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, оскільки позивачем не доведено, що їй завдано таку шкоду.
Крім того, оскільки суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, то вимоги щодо стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню.
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20 листопада 2023 року.
Суддя: Н.Г. Притула