Справа № 761/31740/23
Провадження № 2/761/9577/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Фурман А.В.,
від позивача: представник ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про стягнення безпідставно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів у розмірі 56959,82 грн., 3% річних у розмірі 2425,08 грн., інфляційні витрати у розмірі 16315,99 грн., збитки у розмірі 5833,23 грн., моральну шкоди у розмірі 25000,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2022 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі №761/15147/21 винесено рішення, яким визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 17.02.2021 року №6476. В межах виконавчого провадження НОМЕР_2, на виконання виконавчого напису від 17.02.2021 року №6476, з позивача стягнуто 2398,43 доларів США, що еквівалентно 63055,80 грн., та які складаються з: 56959,82 грн. - перераховано на рахунок відповідача; 5696,98 грн. - стягнуто основну винагороду приватного виконавця; 400,00 грн. - перераховано, як витрати ВП. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційні витрати у розмірі 16315,99 грн. та 3% річних у розмірі 2425,08 грн., в порядку ст. 625 ЦК України, та збитки у розмірі 5833,23 грн. в порядку ст. 22 ЦК України. Також, позивач зазначив, що йому було завдано душевні страждання, та на його користь підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 25000,00 грн.
Відповідач з вимогами позовної заяви не погодився, подав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що у позивача перед відповідачем була наявна заборгованість по кредитному договору №005-28548-080213 від08.02.2013 р., яка станом на зараз є погашеною. У зв'язку із викладеним, вимоги в частині інфляційних витрат та 3% річних є недоведеними та незаконними. Також зазначив, що позивачем не доведено отримання моральної шкоди.
В судовому засіданні, яке відбулось 20.11.2023 року, представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.
В судове засідання, яке відбулось 20.11.2023 року, представник відповідача не з'явився, у відзиві просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києвавід 07.02.2022 року у справі №761/15147/21 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 17.02.2021 року №6476.
У відповідності до відповіді на адвокатський запит № 2782 від 31.07.2023 року, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко О.О. надано розрахунок стягнутих коштів в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 в розмірі 63055,80 грн., що станом на дату списання коштів від 19.11.2021 року еквівалентно 2398,43 долари США (за курсом АТ КБ «ПриватБанк» 1 долар США дорівнює 26,29 грн. (63 055,80 грн./2 398,43 долари США).
В подальшому стягнені коштів в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 в розмірі 63 055,80 грн., було перерозподілено Приватним виконавцем Клименко О.О. в наступному порядку:
- 56959,82 грн. перераховано на рахунок відповідача, що підтверджується копією Платіжного дорученням № 911 від 22.11.2021 року;
- 5696,98 грн. перераховано на рахунок ПВ Клименка О.О. , як основна винагорода згідно ВП НОМЕР_2, що підтверджується копією платіжного доручення № 912 від 22.11.2021 року;
- 400,00 грн. перераховано на рахунок ПВ Клименка О.О. , як витрати згідно ВП НОМЕР_2, що підтверджується копією платіжного доручення № 913 від 22.11.2021 року.
Також, 22.11.2021 року ДВ Клименко О.О. здійснив повернення позивачу надлишково стягнутої суми згідно ВП № НОМЕР_2 в розмірі 262,75 грн. на рахунок Позивача, що підтверджується копією платіжного дорученням № 914.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.
Також, зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС від 06.03.2019 р. по справі № 910/1531/18.
Аналогічна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018р. по справі № 753/4294/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Суд звертає увагу на те, що відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис та на його виконання безпідставно стягнуті кошти, покладається не на виконавця, а саме на належного відповідача кредитора (ТОВ «ФК «ЄАПБ»), особу, яка зверталася за виконавчим написом та його примусовим виконанням.
Суд дійшов висновку, що в судовому засіданні підтвердилась та обставина, що виконавчий напис №6476 від 17.02.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., визнано таким, що не підлягає виконанню, відпали правові підстави для набуття стягувачем коштів у розмірі 56959,82 грн., а також підлягають відшкодуванню сума у розмірі 5833,23 грн. стягнута за проведення виконавчих дій та основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Судом перевірено, наданий позивачем, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, та дійшов висновку про часткове задоволення, у зв'язку із тим, що інфляційні витрати складають 15876,34 грн., 3% річних складають 2425,08 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди 25000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ст.23 ЦК України).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч.1 ст. 1167 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач не надав достатніх і допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно частково задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені частково, а тому судовий збір потрібно покласти на відповідача у розмірі за ставкою, що існувала на день звернення із вказаним позовом пропорційно задоволеним вимогам.
Так позивачем при поданні позову сплачено судовий збір за дві позовні вимог по 1073,60 грн. за кожну позовну вимогу. Перша позовна вимога задоволена частково у розмірі 99,46%, а тому підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1067,81 грн. У задоволенні другої позовної вимоги відмовлено, а тому судовий збір у розмірі 1073,60 грн. покладається на позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду подано: копії протоколу № 01-ЄК погодження договірної ціни, акту виконаних робіт наданих послуг № 07/11-23 від 07.11.2023 року, рахунку-фактури № 07/11-1 від 07.11.2023 року, квитанції до прибуткового касового ордеру № 07/11 від 07.11.2023 року.
Дослідивши докази витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що позивачем доведено понесення витрат у розмірі 10000,00 грн., тобто по 5000,00 грн. за кожну позовну вимогу.
Виходячи із розрахунку про відшкодування судового збору, перша позовна вимога задоволена на 99,46 %, а тому витрати на професійну правничу допомогу за першу позовну вимогу, які підлягають відшкодуванню позивачу складають 4973,00 грн. (5000,00 грн. - 0,54% = 4973,00 грн.). У задоволенні другої позовної вимоги відмовлено, а томувитрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 81 094(вісімдесят одна тисяча дев'яносто чотири)грн. 47 коп. грошових коштів, з яких: 56959,82 грн. безпідставно отримані кошти, 2425,08 грн. - 3% річних, 15876,34 грн. інфляційні та 5833,23 грн. розмір збитків.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1067(одна тисяча шістдесят сім)грн. 81 коп. та 4973(чотири тисячі дев'ятсот сімдесят три)грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: