Справа № 761/3779/23
Провадження № 2/761/5633/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про виключення запису про арешт, -
ВСТАНОВИВ:
31.01.2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про виключення запису про арешт з реєстру.
Під час слухання справи було замінено відповідача Головний сервісний центр МВС на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та залучено третьою особою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
В своїх вимогах позивач просить: виключити запис про арешт з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно - транспортний засіб Hyundai Tiburon, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Hyundai Tiburon, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.06.2016 року.
Позивачу стало відомо, що належний їй автомобіль Hyundai Tiburon знаходиться у заставі, номер обтяження 13919486, зареєстроване 24.09.2013 року реєстратором Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Боржником у вказаному зобов'язанні є ОСОБА_2 , обтяжувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».
У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що обтяження на автомобіль у вигляді застави є неправомірним та таким, що порушує її право на розпорядження майном, тому позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
13.07.2023 року до суду надійшов відзив ПАТ «Комерційний банк «Надра» на заявлені вимоги, в якому представник просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Як зазначив представник, зобов'язання за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 було відступлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у складі лоту GL48N718070, який відбувся 22.05.2020 року. За кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 існувала заборгованість в загальному розмірі 614 440,22 грн. Так як кредитне зобов'язання не виконано посилання позивача на те, що обтяження автомобіля має бути припинено, не підтверджується жодним належним доказом.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Представник позивача подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позов задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.06.2016 року ОСОБА_1 є власником автомобіля Hyundai Tiburon, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 24.09.2013 року реєстратором Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження №13919486 а саме: автомобіля Hyundai Tiburon, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_5 . Боржником у зобов'язанні є ОСОБА_2 , обтяжувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра». Термін дії обтяження - 05.09.2023 року.
Положеннями ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 317, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як передбачено ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту особою цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом посилалась на те, що обтяження на автомобіль у вигляді застави є таким, що порушує її право на розпорядження майном.
Водночас, з матеріалів справи, а саме з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 02.10.2023 року вбачається, що запис №13919486 про обтяження автомобіля Hyundai Tiburon, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 втратив чинність.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що існують перешкоди в розпорядженні її майном.
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи що підстави, на які посилалася позивач, звертаючись до суду з даним позовом не підтверджуються матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 328, 334, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 77-81, 263, 265, 288, 289 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про виключення запису про арешт - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула