ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20474/23
провадження № 2-о/753/794/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року Дарницький районний суд у складі:
головуючого судді Осіпенко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Дубінкіної М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
ВСТАНОВИВ:
До Дарницького районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьк, на тимчасово непідконтрольній території України та проживала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За для отримання свідоцтва про смерть матері заявник звернувся до Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонлаьного управління Міністерства юстиціїї (м.Київ). Проте, заявнику було відмовлено в реєстрації смерті його матері через відсутність підстав для державної реєстрації смерті і видачі свідоцтва про смерть, оскільки підтвердженням факту смерті останньої є документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Оскільки заявник не може отримати документи створені за законодавством України, для пітвердження смерті своєї матері, тому вимушени звернутись до суду з цією заявою.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) присутні не були. Надали заяви в яких просили розглянути справу за їх відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Донецьк, про що на непідконтрольній українській владі території видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 22.09.2023 (а.с. 3).
Родинний зв'язок між заявником та померлою ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 10а).
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, деталізовано процедуру проведення державної реєстрації народження смерті. Так, у цьому підзаконному нормативно-правовому акті зазначено, що підставами для такої реєстрації є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545; фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545.
Частина 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.2 ст.1 даного Закону датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Частиною 2 статті 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті батька для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку у сукупності з іншими доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Таким чином, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 22.09.2023, що видано на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі, та на якій органи державної влади України не здійснюють свої повноваження, не створює правових наслідків, але в той же час містить фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, що міститься у справі, окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Донецьк, Україна. Встановлення даного факту необхідне заявнику для державної реєстрації смерті матері та для отримання свідоцтва про смерть державного зразка, іншого порядку її встановлення законом не визначено. Доказів, які б викликали сумнів суду у правомірності вимог заявника, у судовому засіданні не здобуто.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.
Відповідно до ч.4 ст. 317 та ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.12, 23, 76, 81, 258, 259, 265, 273, 293, 294, п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зернове, Тельманівського (Бойківського) району, Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Донецьк, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не вручено в день його проголошення, має право на поновлення строку для оскарження, якщо скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з моменту вручення його копії.
Суддя: Л.М. Осіпенко