ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
________________________________________________________________________________
2/381/1296/23
381/4003/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Дрьомової Ю.О.,
представника позивача: Махлая О.В.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач проживає у м. Черкаси, але часто приїздила до бабусі, а після її смерті займалась похованням. Після похорон ОСОБА_3 - ОСОБА_2 повернулась до м. Черкаси, а через місяць почалась війна. Спадкоємцем майна померлої також є дядько позивача - ОСОБА_1 , який будинок також не успадкував. У квітні 2023 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але їй повідомлено, що нею пропущено шестимісячний строк для її подання. Крім того, нотаріус повідомила їй про наявність заповіту бабусі на користь онуки (позивача) та сина (відповідача). Саме тому, оскільки ОСОБА_2 не знала про наявність заповіту та пропустила строк для звернення до нотаріуса із заявою, вона вимушена звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У судовому засідання представник позивача просив задовольнити позов.
Відповідач не заперечував проти задоволення позову.
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦК України).
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А.від 07 вересні 2023року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
11.10.2023 року судом витребувано копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3
17.10.2023 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 08.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Судом встановлені та підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами наступні факти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є онукою померлої ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_2 при народженні мала прізвище « ОСОБА_4 », а у подальшому після укладення шлюбу змінювала прізвища на « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » (а.с. 12-14).
Мати позивача - ОСОБА_7 (дівоче прізвище « ОСОБА_8 »), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_3 , про що містяться відповідні відомості в актових записах цивільного стану.
Як вбачається із заповіту від 01.10.2014 року, що посвідчено приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області Чернишовою О.А. та зареєстровано в реєстрі за №2538, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе майно, де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті, заповіла в рівних частках (по 1/2) кожному ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті ОСОБА_3 .
Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У той же час, Постановою приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Сергеєвої А.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.04.2023 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначила про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення на територію України Російської Федерацією 24 лютого 2022 року та не обізнаність про наявність заповіту на її користь.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.
У подальшому продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який триває і дотепер.
Таким чином, онука померлої була обмежена у праві звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки на закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини в Україні було введено воєнний стан.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк протягом трьох місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з дня набрання даним рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: Н.А. Осаулова
Повний текст рішення суду виготовлено 27.11.2023 року