"27" листопада 2023 р.
Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1966/23
Номер провадження: 2-а/225/1/2023
Дзержинський міський суд Донецької області
РІШЕННЯ
іменем України
27 листопада 2023 року
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мигалевича В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубової О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
встановив
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову позивач зазначив таке:
22.09.2023 в м. Львові по проспекту В. Чорновола, 59 о 12 год. 25 хв. інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Мазурак Дмитром Ігоровичем було винесено постанову серії БАД №474453 від 22.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп. за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, що об'єднано ст. 36 КУпАП.
Згідно із зазначеною постановою, 22.09.2023 о 11 год. 10 хв. у м. Львів по проспекту В. Чорновола, 61, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ здійснив рух по смузі для маршрутних ТЗ позначеною дорожнім знаком 5.11 (смуга ГТ) та не пред'явив на вимогу посвідчення водія, реєстраційний документ на ТЗ, поліс обов'язкового страхування, чим порушив п. 17.1, 2.4 а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, об'єднано ст. 36 КУпАП.
Вважає, що постанова серії БАД №474453 від 22.09.2023 про вчинення адміністративного правопорушення підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 122 КУпАП, об'єднано ст. 36 КУпАП, а справа відносно нього підлягає закриттю з наступних підстав:
22 вересня 2023 року він рухався транспортним засобом по проспекту В. Чорновола в місті Львів та здійснив поворот на вулицю Липинського, після цього помітив службовий транспортний Національної поліції з ввімкненими проблисковими маячками. ОСОБА_1 мав намір здійснити зупинку транспортного засобу на місцях для паркування, але у зв'язку з відсутністю вільних місць зупинив транспортний засіб таким чином, щоб він не перешкоджав в'їзду із використанням аварійної світлової сигналізації.
Після цього до нього підійшов співробітник Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, вказав йому на порушення Правил дорожнього руху та висунув вимогу здійснити пред'явлення документів, на що він відповів, що у разі порушення ним Правил дорожнього руху у співробітників поліції мають бути належні та допустимі докази вчинення ним цього порушення, з якими він бажає ознайомитися. Однак, його право на ознайомлення з підставами зупинки та підставами для перевірки документів не було реалізоване інспектором поліції Мазурак Д.І..
Окрім того, на заявлені позивачем клопотання про перенесення розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а саме в м. Торецьк Донецької області у зв'язку з необхідністю скористатися послугами захисника та ознайомлення з матеріалами справи інспектор не відреагував. Також, розгляд справи фактично був відсутній, були допущені порушення вимог, передбачені ст. 268 КУпАП, інспектор виніс оскаржувану постанову без своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
09.10.2023 ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, просив справу розглянути за його відсутності, надав до суду відзив на адміністративний позов.
У відзиві зазначив, що поліцейський приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення інспектор виніс постанову по вказаній справі керуючись статтею 283 КУпАП на місці вчинення правопорушення. Отже, поліцейський мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Поліцейським виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення особисто, на місці його вчинення, досліджено матеріали справи та прийнято рішення про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу 680 гривень. Дане стягнення вважає застосованим у відповідності до закону. На підставі зазначеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Таким чином, учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, що відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Судом установлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №474453 від 22.09.2023 поліцейським взводу 1 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Мазурак Дмитром Ігоровичем, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп. за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, що об'єднано ст. 36 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови, 22.09.2023 о 11 год. 10 хв. у м. Львові по проспекту В. Чорновола, 61, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив рух по смузі для маршрутних ТЗ позначеною дорожнім знаком 5.11 (смуга ГТ) та не пред'явив на вимогу посвідчення водія, реєстраційний документ на ТЗ, поліс обов'язкового страхування, чим порушив п. 17.1, 2.4 а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, об'єднано ст. 36 КУпАП.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого:
Відповідно до вимог ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 17.1 ПДР На дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з чч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП зазначено вище) та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду, що й здійснено позивачем.
За змістом пунктів 1 та 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачені, ч.3 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Установив факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.122 КУпАП відповідачем, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №474453 від 22.09.2023.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З відеозаписів, доданих до матеріалів справи, не вбачається здійснення руху ТЗ BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 по смузі для маршрутних ТЗ позначеною дорожнім знаком 5.11, 22.09.2023 об 11 год. 10 хв. в м. Львів по проспекту В. Чорнового, 61. Тобто, відповідачем не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував порушення позивачем вимог п. 17.1 ПДР.
Отже, відсутні достатні дані про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Водночас суд зазначає, що відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського містить фіксацію обставини того, що поліцейський пропонував позивачу ознайомитися з доказами шляхом перегляду відео з мобільного пристрою, або в автомобілі поліції, проте позивач відмовився від такого ознайомлення.
Щодо доводів позивача про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП суд зазначає:
В розділі 2 ПДР закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищенаведених норм слід дійти висновку, що відповідно до законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Водночас, як убачається з відеозаписів, доданих до матеріалів справи як позивачем так і відповідачем, та не заперечується й самим позивачем, він відмовився пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП.
Суд наголошує, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу поліцейського пред'явити такі документи.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.
Суд констатує, що доводи позивача, щодо необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.
Водночас, на думку позивача, він мав право не пред'являти посвідчення водія на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.
Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
З відеозапису, з поміж іншого, встановлено, що позивач зазначив про готовність пред'явити документи лише після надання йому доказів вчинення ним порушення правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки його транспортного засобу. При цьому, сама по собі незгода позивача з такими доказами не дає підстав для невиконання позивачем законних вимог відповідача.
Виходячи з наведеного вище, суд доходить висновку про правомірність накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, також з урахуванням тієї обставини, що оскаржувана постанова прийнята за результатами розгляду фактично двох справ, та ст. 286 КАС України не передбачено право суду щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення в частині притягнення до адміністративної відповідальності в межах однієї з кількох справ, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині скасування постанови серія БАД №474453 від 22.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та направленням справи про адміністративне правопорушення щодо позивача на новий розгляд до компетентного органу.
В частині позовних вимог про закриття справи щодо позивача ОСОБА_1 слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Ф. Ернста, буд. 3, м. Київ, Код ЄДРПОУ: 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №474453 від 22.09.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 680 грн. 00 коп. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, об'єднаних за ст. 36 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП направити на новий розгляд до батальйону 2 УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19).
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції (Код ЄДРПОУ; 40108646, адреса: вул. Ф. Ернста, буд. 3. м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Мигалевич