УХВАЛА
27 листопада 2023 року
м. Київ
справа №160/3517/21
адміністративне провадження №К/990/34532/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №160/3517/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
УСТАНОВИВ:
В березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області), в якому з урахуванням ухвали суду від 29 жовтня 2021 року про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Державної казначейської служби України (далі ДКС України), та уточнених позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у відношенні нього щодо прийняття та оформлення рішення у формі листа №04-10-10/2518 від 19 лютого 2021 року про повернення документів;
- невиконання (неналежного виконання) рішення суду від 24 червня 2020 року (виконавчого листа по справі №160/9804/18, виданого 11 серпня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом);
- скасувати рішення у формі листа №04-10-10/2518 від 19 лютого 2021 року про повернення документів;
- зобов'язати ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області забезпечити негайне виконання рішення суду від 24 червня 2020 року (виконавчого листа по справі №160/9804/18, виданого 11 серпня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом) шляхом негайного стягнення з ГУ Держказначейства на його користь, моральної шкоди у розмірі 9 мінімальних заробітних плат станом на момент винесення рішення;
- стягнути з ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, та ДКС України на його користь моральну шкоду в розмірі, визначеному результатом відповідної психологічної експертизи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, оформлені листом від 19 лютого 2021 року №04-10-10/2518 "Про повернення документів", та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 лютого 2021 року щодо виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року по справі №160/9804/18, з урахуванням висновків суду. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області стягнуто у відшкодування моральної шкоди 120 600 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в адміністративній справі № 160/3517/21 скасовано, абзаци третій та четвертий рішення викладено в наступній редакції. Зобов'язано ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення від 11 серпня 2020 року по справі №160/9804/18 в частині визначення суми моральної шкоди в гривні, після отримання судового рішення повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 лютого 2021 року щодо виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/9804/18 від 11 серпня 2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суму 1 000 грн. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в адміністративній справі № 160/3517/21 залишено без змін.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Одночасно скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
09 листопада 2023 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №160/3517/21.
Також, на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник 09 листопада 2023 року подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, постанови Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №565/256/15-ц, від 05 травня 2022 року у справі № 520/9769/19, як на підстави звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного слідує, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року, прийнятій у справі № 660/612/16-ц роз'яснено, що за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем прямо встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
При цьому аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15, яка відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц.
Отже, у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що за подання апеляційної і касаційної скарги на усі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, сплачується судовий збір незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Натомість у цій справі предметом касаційного оскарження є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, а тому не заслуговують на увагу посилання скаржника щодо відсутності підстав для стягнення судового збору за подання касаційної скарги.
У постанові від 05 травня 2022 року у справі № 520/9769/19 Верховний Суд зазначав, що статтею 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, з огляду на що на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.
Перевіряючи наявність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, Суд виходить з того, що предметом спору цієї справи є визнання протиправними дії щодо прийняття та оформлення рішення про повернення документів, скасування рішення про повернення документів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Водночас посилання скаржника на практику Верховного Суду у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 520/9769/19 Суд вважає необгрунтованими, оскільки у зазначеній постанові надавалася оцінка іншим обставинам, зокрема, зазначено, що не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою у порядку статті 382 КАС України про встановлення контролю за виконанням судового рішення.
Разом з тим, в межах спірних правовідносин ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції з окремою позовною заявою, а не з заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, відтак, вказана скаржником судова практика не є релевантною.
Таким чином вимоги скаржника не пов'язані із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн.
Із тексту постанови суду апеляційної інстанції слідує, що за наслідками розгляду позовної заяви у цій справі, відмовлено у задоволенні немайнової вимоги.
Ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 908,00 грн. Отже розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 1816,00 грн (908,00 х 200%).
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.
Тобто продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
За таких обставин необхідно продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 121, 329, 330, 332, КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі №160/3517/21.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 1816,00 гривень (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)), установивши для цього десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду