УХВАЛА
27 листопада 2023 року
м. Київ
справа №380/11987/22
адміністративне провадження №К/990/36986/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №380/11987/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури про стягнення заборгованості з виплати компенсації за невикористані дні відпустки в розмірі 481443,90 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, позов задоволено:
- стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь позивача 481443,91 грн заборгованості з виплати компенсації за невикористані дні відпустки з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Ухвалами Верховного Суду від 31 травня, 31 липня, 12 вересня, 26 жовтня 2023 року касаційні скарги Львівської обласної прокуратури було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06 листопада 2023 року до Суду вчергове надійшла касаційна скарга Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №380/11987/22.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
За змістом частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні 11 квітня 2023 року та повний текст виготовлено 12 квітня 2023 року.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 12 травня 2023 року.
Касаційну скаргу направлено до Суду за допомогою підсистеми ЄСІТС 03 листопада 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу подано до суду 08 травня 2023 року, тобто в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України. Проте вказана касаційна скарга та повторно подані без зайвих зволікань касаційні скарги були повернуті Верховним Судом скаржнику.
Скаржник також просить Суд урахувати, що в умовах воєнного стану та з огляду на складну ситуацію, яка склалась у зв'язку з вторгненням російської федерації на територію України, процесуальний строк, встановлений законом для подання касаційної скарги Львівською обласною прокуратурою, пропущено з поважних причин.
За наведених обставин скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Суд зазначає, що виключно посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Як встановлено Судом та вбачається з матеріалів цієї касаційної скарги представник відповідача вже чотири рази звертався з касаційною скаргою у цій справі, проте через відсутність належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження та невідповідність їх вимогам КАС України, Верховним Судом було повернуто відповідні касаційні скарги.
Суд зауважує, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
Отож, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про його поновлення з наведених підстав не можна вважати обґрунтованим, оскільки неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску такого строку, адже є такою, що залежить виключно від волі особи, яка подає касаційну скаргу, а тому не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Посилання скаржника на введення воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, Суд визнає безпідставним та необґрунтованим.
За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З урахуванням наведеного, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
Керуючись статтями 44, 169, 248, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку Львівською обласною прокуратурою на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №380/11987/22.
Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №380/11987/22 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов