РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року справа № 580/7651/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Проценко розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/7651/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 45144484, с.Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область, 19602) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
24.08.2023 вх.35784/23 представник позивача-адвокат Макеєв Валерій Федорович (ордер серії СА №1060857) звернувся до суду з адміністративним позовом, де просить: визнати протиправними дії НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у рапорті про звільнення від 10.08.2023.
25.09.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
18.02.2023 позивач звернувся до 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (з нотаріально засвідченими копіями додатків до рапорту). 15.08.2023 15 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України на адресу електронної пошти листом повідомив позивача про відмову у звільненні з військової служби у зв'язку з відсутністю підстави для звільнення, позаяк відсутні документи, що підтверджують законні підстави для звільнення з військової служби. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду.
16.11.2023 вх.50451/23 представник позивача надав до суду відповідь на відзив: «заперечення на відзив», де зазначає, що ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та перелік поважних причин, затверджених Постановою 413, суперечать одна одній. Закони мають вищу юридичну силу перед постановами Уряду, тому належать застосуванню норми Закону, що передбачає альтернативу, який саме висновок має підтверджувати необхідність здійснення постійного догляду: медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії, тому адміністративний позов просив задовольнити.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
13.11.2023 вх.49713/23 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтуванні зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 військовослужбовці на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби через такі сімейні обставини як: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років. ОСОБА_2 (дружина позивача) є повнолітньою особою, яка досягла 18 років, тому документом, що підтверджує необхідність постійного догляду є медичний висновок медико-соціальної експертної комісії, що позивачем не доданий до звернень від 19.07.2023, від 18.08.2023. Долучені позивачем документи щодо наявності захворювань у дружини не є медичними висновками медико-соціальної експертної комісії, тому відсутні підстави для звільнення військовослужбовця - сержанта ОСОБА_1 з військової служби під час дії режиму воєнного стану. Додатково відповідач зазначає, що позивач порушив процедуру звернення з рапортом по команді: мав звернутися з рапортом безпосередньо до начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону, проте доказів подання відповідного рапорту не надано, тому у відповідача не було підстав для вирішення по суті звернень позивача наданій іншій особі.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, згідно витягу з наказу від 30.06.2023 №384-ОС сержант ОСОБА_1 зарахований наказом Голови Державної прикордонної служби України від 27.06.2023 №909-ОС у розпорядження начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону, який прибув для подальшого проходження служби України з 30 червня 2023 (зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 27.12.2011 між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зареєстрований шлюб (прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 ; дружини - ОСОБА_4 ) - ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1
19.07.2023 позивач звернувся (не по команді) до начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби (зареєстрований 20.07.2023 №12/25523/23-Вн) з рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з хворобою дружини, яка потребує постійного догляду за висновком лікарської комісії, що розглянутий у порядку Закону України «Про звернення громадян». До звернення від 19.07.2023 долучені копії: паспорта № НОМЕР_4 ; паспорта дружини серії НОМЕР_5 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 27 грудня 2011 року; висновок ЛКК від 17.07.2023 №247; висновок ЛКК про дозвіл на догляд за дружиною; висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи; згода на обробку персональних даних.
Висновком від 17.07.2023 №247, виданим КНП «Тарутинський центр первинної медико - санітарної допомоги» Тарутинської селищної ради встановлено, що ОСОБА_2 за рекомендаціями щодо стану здоров'я потребує вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Згідно висновку ЛКК №231 виданим КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва ОСОБА_1 за станом здоров'я може здійснювати догляд за ОСОБА_2 .
26.07.2023 15 мобільний прикордонний загін за підписом начальника за результатом розгляду рапорту ОСОБА_5 , що зареєстрований 20.07.2023, листом №12/3984-23-вих повідомив, що згідно наданих документів, відсутній відповідний медичний висновок медико-соціальної експертної комісії, що підтверджує необхідність здійснення постійного стороннього догляду за хворою дружиною.
10 серпня 2023 року позивач повторно звернувся до командира НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України з рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту “г” пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що було розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян» у зв'язку з хворобою дружини, яка за висновком ЛКК КНП «Тарутинський центр первинної медико- санітарної допомоги» Одеської області від 27.07.2023 №259 потребує постійного стороннього догляду.
До звернення позивачем долучено: копію паспорту ОСОБА_2 ; копію паспорту ОСОБА_1 ; копії свідоцтв про народження дітей: - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; нотаріально посвідчену копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ; нотаріально посвідчену копію ЛКК № 259 від 27.07.2023.
Висновком ЛКК від 27.07.2023 №259, виданим КНП «Тарутинський центр первинної медико - санітарної допомоги», встановлено, що ОСОБА_2 1986 року народження, хвора потребує постійного стороннього догляду.
14.08.2023 в.о. начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону листом №12/А-202-122 повідомив позивача, що за результатом розгляду рапорту про звільнення та згідно наданих документів, відсутні визначені законодавством підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, позаяк згідно наданих документів, відсутній відповідний медичний висновок МСЕК, що підтверджує необхідність здійснення постійного стороннього догляду за хворою дружиною. У листі покликання на пункт 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосередньою начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Відповідно до пункту 288 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, що підтверджують підстави звільнення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232). Згідно із ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ч. 6 статті 2 Закону №2232 визначено види військової служби. Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232 і залежать від виду військової служби. Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом передбачені частиною п'ятою статті 26 Закону №2262. Пунктом третім визначені підстави для звільнення військовослужбовців під час проведення мобілізації та дії воєнного стану.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, що продовжений до 14.02.2024.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону №2232 видами військової служби є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Згідно із абзацом 4 пп. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону №2232 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Відповідно абзацу шостого Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 12.06.2013 року№ 413 (далі - Перелік), військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з війс ькової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини - необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років. Приміткою до даного Переліку зазначено, що члени сім'ї військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу - особи, внесені в особову справу військовослужбовця або особи рядового чи начальницького складу: дружина (чоловік), діти, батьки та батьки дружини (чоловіка), які перебувають на його утриманні.
Системний аналіз пп «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону №2232 дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Позивач (представник позивача) наполягаючи на необхідності здійснення постійного догляду за хворою дружиною, вказує на те, що необхідність такого догляду підтверджена медичним висновком ЛКК від 27.07.2023 №259, виданим КНП «Тарутинський центр первинної медико санітарної допомоги», що позивачем долучений до рапорту від 10.08.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами ( ОСОБА_2 1986 року народження - хвора потребує постійного стороннього догляду), проте відповідач протиправно (з позиції позивача) не задовольнив рапорти, позаяк висновок ЛКК щодо повноважень стосовно осіб до 18 років не може бути підставою для звільнення військовослужбовця у зв'язку з необхідністю здійснення такого догляду над особою, віком понад 18 років.
Надаючи оцінку доводам та доказам сторін щодо допустимості висновку ЛКК від 27.07.2023 №259 для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за хворою дружиною військовослужбовця та його звільнення зі служби за сімейними обставинами, суд зазначає таке.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації передбачено Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317). Підпунктом 1 пункту 11 Положення №1317 визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 №189, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2008 за № 589/15280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України 01 червня 2021 року №1066) лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи: форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання з умовами праці відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»; висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), до досягнення дитиною 16-річного віку.
Беручи до уваги вимоги Положення №1317, Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 №189 у контексті розподілення/розмежування повноважень між ЛКК та МСЕК, суд дійшов висновку, що необхідність постійного стороннього догляду за хворими, що досягли повноліття, підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії, а необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії.
Наданий позивачем висновкок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, не може підтверджувати необхідності здійснення постійного догляду за хворою дружиною, позаяк стосовно підтвердження фактів догляду уповноваженим органом є інша установа - МСЕК.
Відповідно до абзацу 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, зокрема: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Філологічне (граматичне, текстове, мовне) тлумачення - це з'ясування змісту норми права через граматичний аналіз її словесного формулювання з використанням законів філології; ґрунтується на даних граматики, лексики і припускає аналіз слів, пропозицій, словесних формулювань юридичних норм (http://politics.ellib.org.ua/pages-1706.html). ОСОБА_8 розрізніє законодавче та філологічне тлумачення ( ІНФОРМАЦІЯ_5 за філологічного тлумачення аналізують слова (терміни), за законодавчого тлумачення аналізують не слова, а поняття, що вони позначають; з'ясовуються значення правової норми на базі юридичної науки, які можуть міститися в самому тексті закону у вигляді дефініцій цих понять, а також у роз'ясненнях судових інстанцій та наукових коментарях.
Логіка - формальна логіка, що застосовує математичні методи й спеціальний апарат символів і досліджує мислення за допомогою обчислень (https://r.donnu.edu.ua/bitstream/123456789/469/1/Словник_RD-Суч_лінгв_словник%20%281%29.pdf).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд, з покликанням на частину четверту статті 245 КАС України, враховуючи пункт 7 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», а також сформовану судову практику, дійшов висновку, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб?єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб?єкта. Рішення, яке приймається суб?єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
Позивач висновку медико-соціальної експертної комісії, яким би була підтверджена необхідність постійного стороннього догляду за дружиною не надав, що свідчить про відсутність установлених законодавством підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби та підтверджує правомірність дій відповідача під розгляду рапортів (з додатками) про звільнення з військової служби.
Суд не встановив суперечності правових норм одна одній у реалізації повноважень ЛКК та МСЕК, позаяк нормативно-правові приписи постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 не суперечать Закону України №2232, деталізують правове регулювання у сфері компетенції різних суб'єктів публічної адміністрації з огляду на специфіку регулювання спірних правовідносин в контексті співвідношення діяльності закладів охорони здоров'я та проходження особливого виду служби позивачем під час дії режиму воєнного стану. Закон встановлює загальну правову норму, що передбачає перелік документів та коло органів, які можуть підтверджувати відповідні обставини. Приписи постанови Кабінету Міністрів України розмежовують повноваження органів залежно від віку під час оцінки стану особи, якій надається відповідний висновок.
Висновок ЛКК від 27.07.2023 №259, наданий позивачем, не може бути визнаний документом, передбаченим чинним законодавством, на підставі якого позивач належить до звільнення з військової служби, позаяк такий висновок, виданий комісією, яка уповноважена підтверджувати відповідні обставини лише стосовно особи, яка не досягла 18 років. Для підтвердження необхідності постійного стороннього догляду за дружиною - ОСОБА_2 позивач мав би надати для розгляду відповідачем висновок медико-соціальної експертної комісії, тому поданий позивачем разом з рапортом про звільнення висновок ЛКК не може вважатися належним доказом та підставою для звільнення з військової служби особи за призовом під час мобілізації за підпунктом «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18 ЄДРСР 83647809).
Надаючи оцінку доводам і доказам, якими обґрунтовані позовні вимоги за встановлених судом обставин і перевірених аргументів, суд не встановив порушеного права позивача і дійшов висновку, про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для визнання за позивачем права на звільнення з військової служби через сімейні обставини під час дії режиму воєнного стану за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232 у зв'язку з необхідністю постійного стороннього догляду за дружиною, визнає обгрунтованими підстави у відмові задовольнити рапорти відповідачем, тому позовні вимоги не належать до задоволення. Суд враховує, що позивач не позбавлений права звернутися до відповідача з рапортом з наданням належних доказів на підтвердження факту необхідності постійного догляду за членом сім'ї.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України позивач звільнений від сплати судового збору, відповідач не надав доказів понесених судових витрат, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
позивач: ОСОБА_1 [РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ];
відповідач: НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України [код ЄДРПОУ 45144484, с.Руська Поляна, м.Черкаський район, Черкаська область, 19602].
Судове рішення складене 24.11.2023.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА