Справа № 560/14441/23
РІШЕННЯ
іменем України
27 листопада 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.05.2023 № 222030021729 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити виплату пенсії з 27.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на 2014 рік перебувала на обліку як одержувач пенсії в управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, що підтверджується пенсійним посвідченням та матеріалами пенсійної справи. У січні 2022 позивачка звернулась із заявою до органів ПФ України про запит пенсійної справи з тимчасово окупованої території м. Сімферополя, однак пенсійна справа так і не надійшла. У квітні 2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області їй відмовлено у призначенні пенсії, оскільки до матеріалів ЕПС ГУ ПФУ в Хмельницькій області не долучено довідку атестат за інформацією про дату припинення виплати пенсії від ПФУ в АР Крим (м. Сімферополь).
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 27.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з Законом № 1058-IV. При зверненні за призначенням пенсії за віком позивачка надала трудову книжку від 20.10.1961, паспорт НОМЕР_1 виданий 11.09.1997, картку платника податків, довідку від 18.01.2022 №6825-5000423935 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області їй відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії, про що позивачку повідомлено. Посилається на те, що враховуючи відсутність всіх необхідних документів для призначення пенсії, у головного управління відсутні підстави для вчинення відповідних дій.
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що поновлення пенсійних виплат можливо проводити за наявності паперової пенсійної справи згідно з Порядком виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 №234. На цей час провести процедуру витребування пенсійної справи позивачки немає можливості, відтак пенсійний орган не може вчинити відповідні дії.
У поданих на відзиви відповідях позивачка не погоджується з доводами відповідачів.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 18.01.2022 № 6825-5000423935 про взяття на облік ВПО.
Позивачка перебувала на обліку як одержувач пенсії в управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим. 17.01.2022 вона звернулась до органів ПФУ із заявою про запит пенсійної справи з тимчасово окупованої території м. Сімферополя, що підтверджується листом Пенсійного фонду України від 04.05.2023 № 17669-16869/К-03/8-2800/23. 28.01.2022 за № 2200-0304-8/9923 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що направило запит щодо витребування матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
27.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з Законом № 1058-IV.
При зверненні за призначенням пенсії за віком позивачка надала трудову книжку від 20.10.1961, паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.09.1997 Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, картку платника податків, довідку від 18.01.2022 №6825-5000423935 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.05.2023 №222030021729 відмовлено у призначенні пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії. Про це позивачку інформовано листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0215-8/38342 від 12.05.2023.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Європейська соціальна хартія, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, який визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. Так, ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
З 22.11.2014 набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон № 1706-VII), яким відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 1 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Керуючись ст. 2 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Частини 1 та 2 ст. 4 Закону № 1706-VII встановлюють, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. За приписами ч. 1 ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" установлено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені у ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, зокрема, виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
За приписами ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі № 243/5451/17 зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Як вбачається зі змісту оскарженого рішення, воно не містить посилань на наявність підстав, визначених ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV щодо позивачки. Не надано доказів існування таких підстав і до суду. У оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що для поновлення пенсії за новим місцем проживання необхідні документи, які містять інформацію про дату припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.
Механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації, визначає Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території АР Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 234 від 02.06.2014 (далі - Порядок № 234).
За приписами пунктів 3 та 4 Порядку № 234 особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред'являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально. Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії. Необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території.
Натомість, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи та з 18.01.2022 проживає у м. Хмельницькому, що не заперечується іншими учасниками. Відтак, посилання відповідачів на необхідність витребування пенсійної справи позивачки у органів російської федерації ( у паперовій формі) для поновлення виплати їй пенсії, є безпідставними.
Згідно з абзацом першим п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Відповідно до абзацу дев'ятого п. 2.8 Порядку № 22-1 громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови у поновленні виплати пенсії є те, що до переліку документів не долучено довідку атестат про дату припинення виплати пенсії від ПФУ в АР Крим (м. Сімферополь).
Разом з тим, ані пунктом 2.8 Порядку 22-1, ані іншими нормами закону на позивачку не покладений обов'язок щодо надання до органу Пенсійного фонду документів про припинення виплати пенсії. Натомість, вищезгаданими нормами передбачено обов'язок відповідача поновити виплату пенсії після надходження на запит документів про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.
Відповідно до п. 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Відповідно до п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Отже, наведені відповідачами обставини не є перешкодою для виконання органом Пенсійного фонду покладених на нього обов'язків.
Відсутність пенсійної справи у паперовій формі також не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії або у її призначенні, оскільки особа не може нести негативних наслідків через відсутність або неможливість отримання її пенсійної справи з незалежних від неї причин. Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 22.09.2021 у справі № 308/3864/17.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частина 2 ст. 20 Закону №389-VIII передбачає, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Крім того, умова щодо отримання пенсійної справи від органів російської федерації покладає на громадян України надмірний та необґрунтований тягар, що позбавляє права на пенсійні виплати. Враховуючи факт розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією, звернення фізичних осіб або ж навіть органів ПФ України до органів російської федерації для витребування пенсійної справи та інших документів, є фактично неможливим, що загалом позбавляє частину громадян України можливості отримувати пенсію, відтак порушує гарантоване Конституцією України право на соціальний захист.
Суд вважає, що позиція відповідачів суперечить принципу Верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивачки від пенсійного органу за попереднім місцем її проживання покладається саме на орган, що призначає пенсію. Крім того, відсутність у відповідача можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи, також не може слугувати підставою для відмови у призначенні або виплаті пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
З огляду на це, рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 05.05.2023 №222030021729 не є обґрунтованим та правомірним, відтак підлягає скасуванню.
Відповідачами не надані належні докази того, що позивачка на час звернення із заявою або на цей час отримує пенсію від органу пенсійного забезпечення російської федерації.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки відповідачі не довели правомірність дій та доводи позивачки належними доказами не спростували, позов слід задоволити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.05.2023 № 222030021729.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 27.04.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 листопада 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4,м. Ужгород,Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88008 , код ЄДРПОУ - 20453063)
Головуючий суддя І.С. Козачок