Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
27 листопада 2023 р. № 520/25829/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився,
УСТАНОВИВ:
Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, в сумі 4565,20 грн.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Однак, згідно відповіді на запит було встановлено, що відомості про запитувану особу в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.
У зв'язку з цим, 19.09.2023 судом було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання з проханням надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області про ОСОБА_1 .
15.11.2023 судом повторно направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання щодо місця проживання ОСОБА_1 , у зв'язку з ненадходженням відповіді на перший запит суду.
23.11.2023 до суду надійшла відповідь на запит від ГУ ДМС у Харківській області, згідно з якої вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частин другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частин сьомої-десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що позовна заява та додані до неї документи, подано представником позивача через систему "Електронний суд" та до позовної заяви позивачем додано докази направлення листом з описом вкладення копій поданих до суду документів відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 .
Однак, як вбачається з отриманих на запит суду відомостей від ГУ ДМС у Харківській області, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, доказів направлення відповідачу копій позовної заяви з документами на вірну адресу місця реєстрації відповідача матеріали позовної заяви не містять.
Так, в порушення ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, оскільки даний позов подано суб'єктом владних повноважень, законодавством регламентовано тримісячний строк звернення суб'єкта владних повноважень до суду, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 07.09.2023 року у справі №520/2134/23.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 15.09.2023, заявив позовні вимоги про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, в сумі 4 565,20 грн.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що необхідність у відшкодуванні вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, виникла у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі наказу від 04.06.2022.
Тобто, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, з ОСОБА_1 більше ніж через рік після його звільнення, що є значним терміном.
Позивач додав до позовної заяви заяву про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що строк звернення до суду позивачем був пропущений через перешкоди, викликані введенням на території України воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та систематичними сигналами "Повітряної тривоги". Також, вказує, що з березня 2022 року по червень 2022 року більшість особового складу перебували в простої або звільнилися, що також, у сукупності з іншими обставинами, призвело до пропущення строків звернення позивача до суду.
Суд не приймає доводи відповідача, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду, оскільки такі доводи є формальними та позивач звернувся до суду більше ніж через рік після виникнення у нього права на звернення до суду з даним позовом, у заяві про поновлення строку не навів таких доводів, які б обґрунтовували такий значний пропуск позивачем строку звернення до суду.
Більш того, як встановлено судом з матеріалів позовної заяви, всі документи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, були підготовлені у 2022 році та Головне управління Національної поліції в Харківській області, як суб'єкт владних повноважень, систематично звертається до адміністративного суду з аналогічними позовами, однак в заяві про поновлення строку звернення до суду позивач жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, заявником не зазначено.
Як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 15.09.2023 з порушенням тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Отже, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, поважних причин пропуску строку не вказав.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності таких причин, докази направлення на вірну адресу відповідача копій поданих до суду документів.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності таких причин; доказів направлення на вірну адресу відповідача копій поданих до суду документів.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А.Волошин