СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Справа № 480/5451/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5451/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати відмову Управління «Центр надання адміністративних послуг у м Суми» Сумської міської ради в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 протиправною;
- зобов'язати Управління «Центр надання адміністративних послуг у м Суми" Сумської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивачу на праві приватної власності належить садовий будинок загальною площею кв.м., житловою площею 38,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . 25.05.2023 року позивач звернувся до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської ради із письмовою заявою про проведення реєстрації фактичного місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , надавши при цьому копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, паспорта та військового квитка. Відповідач, листом вих. № 11.01-15/1174 від 26 травня 2023 року (додаток 8), повідомив позивача про те що відповідно до п. 10 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», декларування або реєстрація місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснюється після переведення такого будинку у жилий будинок у порядку встановленому Кабінетом міністрів України. При цьому з поданої позивачем інформації вбачається, що садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не має статусу об'єкта житлової нерухомості і відповідно реєстрація місця проживання у ньому чинним законодавством України не передбачена. Позивач вважає, що відмова відповідача у реєстрації місця проживання у належному йому на праві власності садовому будинку є такою, що суперечить чинному законодавству та порушує його законні права та інтереси, оскільки відповідно до чинного законодавства реєстрація місця проживачння фізичної особи здійснюється за наявності в особи житла.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання вимог суду, представником Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що відповідно до п. 10 ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації мі проживання в Україні» декларування або реєстрі місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснює після переведення такого будинку у жилий будинок у порядку, встановлений Кабінетом Міністрів України. При цьому 25.05.2023 року позивач звернувся до відділу реєстрації місця проживання управління «ЦНАП у м.Суми» Сумської міської ради із заявою про проведення реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 надавши при цьому витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (долучений до матеріалів справи) де чітко зазначено що даний об'єкт віднесено до садових будинків, як об'єкт житлової нерухомості визначено - ні (а.с. 33-34).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 291270502 від 20.12.2021 позивач є власником садового будинку, об'єкт житлової нерухомості: Ні, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2017 № НВ-5905406182017, позивач є власником земельної ділянки площею 0,0660 га, кадастровий номер 5910136600:07:028:0124, розташованої - АДРЕСА_1 (а.с. 5-6). При цьому в даному витязі зазначено цільове призначення даної земельної ділянки - для індивідуального садівництва.
25.05.2023 року позивач звернувся до Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради із заявою, в якій просив зареєструвати його за місцем фактичного проживання, а саме, АДРЕСА_1 (а.с. 22). До заяви було додано копію витягу Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію паспорту та військового квитка.
Листом від 26.05.2023 № 11.01-15/1174 Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради, зокрема, повідомило позивача, що з поданої інформації вбачається, що садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 , не має статусу об'єкту житлової нерухомості, і відповідно реєстрації місця проживання в ньому, чинним законодавством України, не передбачена (а.с. 23).
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Отже, спірним у цій справі стало питання правомірності відмови відповідача у реєстрації місця проживання позивачки в садовому будинку з мотивів відсутності в садового будинку статусу житла та не переведення його у жилий будинок.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також здійсненням реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України від 11.12.2003 №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Згідно з визначенням термінів, наведених у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Частиною 1 ст. 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
У відповідності до ч. 1 ст. 379 Цивільного кодексу України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно зі ст. 4 Житлового кодексу України, Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським об'єднанням (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до законодавства України до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулюються Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Пунктом ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено, що декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1-2 ст. 9 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», встановлено, що у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).
До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
При цьому ч. 10 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» встановлено, що декларування або реєстрація місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснюється після переведення такого будинку у жилий будинок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки визначає Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки затверджений постановою Кабінету міністрів України від 29.04.2015 року №321 (далі по тексту - Порядок № 321).
Відповідно до п. 2 Порядку № 321 переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов'язані адміністративно або територіально.
Згідно п. 5 Порядку № 321 рішення про переведення є підставою для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для реєстрації місця проживання.
Водночас, в силу вимог п. 7 ч.1 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об'єкт нерухомого майна, який не належить до житла.
З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що з набранням чинності Закону України "Про надання публічних (електронних публiчних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (01.12.2021 року), законодавчо закріплена необхідність переведення дачного або садового будинку у жилий будинок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для реєстрації місця проживання (перебування) у такому будинку та закріплено підставу для відмови у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи, якщо за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об'єкт нерухомого майна, який не належить до житла.
З матеріалів справи суд вбачає, що відмовляючи у реєстрації місця проживання за заявою позивача, відповідач у листі від 26.05.2023 № 11.01-15/1174 зазначив, що садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 , не має статусу об'єкту житлової нерухомості, і відповідно реєстрації місця проживання в ньому, чинним законодавством України, не передбачена (а.с. 23).
При цьому з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.12.2021 року №291270502, суд вбачає, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташовано садовий будинок; об'єкт житлової нерухомості: ні (а.с. 4).
Водночас в матеріалах справи відсутні докази про переведення зазначеного садового будинку у жилий будинок.
Доводи позивача щодо можливості реєстрації місця проживання у вищезазначеному садовому будинку свідчать про неправильне тлумачення норм чинного законодавства, адже, як вже зазначалося судом вище, з набранням чинності Закону України "Про надання публічних (електронних публiчних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", законодавчо закріплена необхідність переведення дачного або садового будинку у жилий будинок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для реєстрації місця проживання (перебування) у такому будинку.
А відтак, враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з підстави, зазначеної у листі від 26.05.2023 № 11.01-15/1174.
Дана позиція суду не суперечить висновкам викладеним Верходним Судом у постанові від 19.10.2023 року по справі № 420/2491/21.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.08.2019 року по справі № 183/4661/16, від 10.10.2019 року по справі № 2340/4673/18, від 31.03.2020 року по справі № 826/12955/18 та від 29.07.2020 року по справі № 826/1081/16, оскільки правовідносини, які розглядалися в межах зазначених судових справ, виникли до внесення змін до чинного законодавства, пов'язаних з прийняттям Закону України "Про надання публічних (електронних публiчних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", який передбачає, що реєстрація місця проживання (перебування) у дачному або садовому будинку здійснюється виключно після переведення такого будинку у жилий.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради про визнання відмови Управління «Центр надання адміністративних послуг у м Суми» Сумської міської ради в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 протиправною; зобов'язання Управління «Центр надання адміністративних послуг у м Суми" Сумської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек