СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 листопада 2023 року Справа № 480/12391/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича про визнання протиправним та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича про визнання протиправним та скасування постанови Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича про арешт майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 11.10.2023 ВП №66134998.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).
Перевіривши матеріали позовної заяви, вбачається необхідним відмовити у відкритті провадження, приймаючи до уваги наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Частиною 2 ст.124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 287 КАС України, на яку також посилається і представник позивача, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Втім, спеціальними нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних осіб.
Так, відповідно до частини 1 статті 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто Закон України «Про виконавче провадження» містить імперативну норму, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі. Наведена правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.04.2019 у справі №757/53656/17-а та від 06.02.2019 у справі №815/4232/17, та підтримана, зокрема у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 160/10368/20.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач оскаржує правомірність прийняття Приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенком Юрієм Олександровичем постанови про арешт майна від 11.10.2023 у виконавчому провадженні №66134998, в якому ОСОБА_1 є боржником. Згадане виконавче провадження №66134998 постановою Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича від 20.07.2021 відкрите з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25.06.2021 Зарічним районним судом м.Суми у цивільній справі №591/6129/14-ц, про стягнення з боржника грошових коштів на користь ТОВ "СПЕКТРУМ ЕССЕТС" 58491,87дол.США.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 448 ЦПК України).
Зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого у порядку цивільного судочинства.
У випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами цивільного судочинства, розгляд таких скарг здійснюється за правилами Цивільного процесуального кодексу України, судом, який видав виконавчий документ.
Таким чином, враховуючи, що позивач був відповідачем у цивільній справі та є боржником у виконавчому провадженні, відкритого з приводу виконання виконавчого листа у цивільній справі, такий боржник не може пред'являти позов про скасування постанови про арешт коштів боржника, у тому числі у порядку адміністративного судочинства, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 березня 2020 року у справі №640/23588/19, де суд вказав, що оскільки позивач є боржником у виконавчих провадженнях (за виконавчим листом у цивільній справі) з примусового виконання цього рішення, то справа щодо зняття арешту з майна боржника, який накладено під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, також підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.40).
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №815/4232/17, від 22 квітня 2019 року у справі №757/53656/17-а, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №643/5597/19, від 22 грудня 2022 року у справі 160/12964/21, від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 23 червня 2022 року у справі №540/2725/21 та від 27.07.2023 у справі №521/11400/21.
У цій справі, як вже зазначалось вище, позивач - ОСОБА_1 , є боржником у виконавчому провадженні №66134998 з примусового виконання виконавчого листа №591/6129/14-ц, виданого 25.06.2021 Зарічним районний судом м.Суми на виконання рішення вказаного суду, прийнятого у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевказані висновки Верховного Суду та з огляду на спірні відносини, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не має ознак публічно-правового та має вирішуватися судом за правилами Цивільного процесуального законодавства України, в порядку визначеному розділом VII ЦПК України, тобто шляхом звернення позивача зі скаргою, а не з позовною заявою, на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця. При цьому, така скарга має бути подана до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, яким є Зарічний районний суд м.Суми, як суд, який ухвалив судове рішення у справі №591/6129/14-ц.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, вбачається необхідним відмовити у відкритті провадження у цій справі, оскільки остання не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича про визнання протиправним та скасування постанови.
Роз'яснити позивачу, що розгляд такого спору віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко