СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Справа № 480/8999/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8999/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати подання про повернення позивачу суми помилково сплаченого згідно квитанції № 5К6Z - 19052023/2046911 від 19.05.2023 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 12770 гривень та направити його до Головного управління Державної казначейської служби Україні у Сумській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання;
Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача 858,88 грн. в рахунок відшкодування судового збору та 1500 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2023 позивач вперше придбав нерухоме майно - квартиру. При посвідченні договору купівлі-продажу позивачем було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 12770 грн. При цьому, відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло вперше. ГУ ПФУ в Сумській області листом від 28.06.2023 відмовив у поверненні сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 12770 грн, посилаючись на відсутність інформації про громадян, які придбали житло вперше.
Ухвалою суду від 25.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не надало відзиву на позов без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.05.2023 ОСОБА_1 (покупець) придбав у товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (продавець) нерухоме майно - квартиру (а.с. 16-17).
Відповідно до п. 2.1. договору, продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 1277000 грн.
19.05.2023 приватним нотаріусом Рибалко К.Д. за позивачем зареєстровано право власності на придбану квартиру (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.05.2023 № 67664534), що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 7).
19.05.2023 позивачем відповідно до квитанції від 19.05.2023 № 5К6Z - 19052023/2046911 сплачено 12770 грн збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 11).
Представник позивача звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою від 28.06.2023, в якій просила сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого 19.05.2023 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 12770 грн.
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 26.06.2023 відмовило у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, посилаючись на те, що органи Пенсійного фонду не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (а.с. 12).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом № 400/97-ВР та Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно з п. 7.2 Порядку ведення органами ПФУ обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою ПФУ від 27 вересня 2010 року № 21-2 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
При цьому, у відповідності до абз. 1 п. 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з абз. 2 п. 5 розділу І Порядку № 787 у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, в даному випадку - ГУ ПФУ в Сумській області, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та подання до Головного управління Державної казначейської служби Україні у Сумській області подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, житло позивачем було придбане вперше саме 19.05.2023 (а.с. 7-8). Зазначений факт не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
А отже, позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, і помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
З огляду на вищевикладене та оскільки відповідач листом від 28.06.2023 відмовив позивачу у поверненні помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби Україні у Сумській області подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12770 грн, згідно з квитанцією від 19.05.2023 № 5К6Z - 19052023/2046911.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 19.08.2023, копію договору про надання професійної правничої допомоги від 23.05.2023, укладений між позивачем та адвокатом Биковою Риммою Юріївною, копію квитанції від 23.05.2023 № 118 про вартість наданих послуг по договору про надання професійної правничої допомоги від 23.05.2023 в сумі 1500 грн.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви.
З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 800 грн.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн сплаченого за квитанцією від 29.07.2022 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 600,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, код ЄДРПОУ 21108013) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби Україні у Сумській області подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12770 грн, згідно з квитанцією від 19.05.2023 № 5К6Z - 19052023/2046911.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 800 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, код ЄДРПОУ 21108013).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар