СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2023 року Справа № 480/12267/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Сумської митниці , в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської митниці № 0000532419 від 04.11.2021 року та № 0000542419 від 04.11.2021 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, зазаначаючи, що позивача не було проінформовано про призначення проведення перевірки та про оскаржувальні податкові повідомлення-рішення, оскільки кореспонденція направлялася за адресою, за якою позивач фактично не проживає з 04.10.2021 р. Про оскаржувальні податкові повідомдення-рішення дізнався з мобільних банківських застосунків про арешт його банківських рахунків на підставі виконавчого провадження №68936427 та провадження у справі про ПМП №0303/80500/21.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, та залишає позовну заяву без руху відповідно до ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У поданій позовній заяві позивач зазначає про не те, що в адміністративному порядку не оскаржував спірне податкове повідомлення-рішення.
Отже, у спірних правовідносинах застосовується строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської митниці № 0000532419 від 04.11.2021 року та № 0000542419 від 04.11.2021 року, які були винесені на підставі акту про результати документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару.
У позовній заяві позивач зазначає, що про спірні податкові повідомлення-рішення йому стало відомо лише в 08.11.2023 року з листа Сумської митниці № 7.24- 19/10/5213 від 08.11.2023 та доданих до нього документів, оскільки він змінив місце реєстрації свого проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Отже, суд зазначає, що згідно ст. 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До облікової картки фізичної особи - платника податків вноситься така інформація:
- прізвище, ім'я та по батькові;
- дата народження;
- місце народження (країна, область, район, населений пункт);
- місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство;
- серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 №759/5/371 Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України запровадженно інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) й інформаційними системами Державної фіскальної служби України у режимі реального часу.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" 755-IV від 15.05.2003 р. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських).
Програмне забезпечення Єдиного державного реєстру повинно забезпечувати передачу державним органам відомостей з Єдиного державного реєстру у випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру позивач на період спірних правовідносин зареєстрований як фізична особа-підприємець та його місцезнаходження зазначено АДРЕСА_1 .
Також, до позовної заяви не було долучено доказів, які підтверджують виконанння позивачем свого обов'язку відповідно до п. 70.7 Податкового кодексу України, а саме повідомляти про зміну місця проживання податковий орган.
Відповідач направив 04.11.2021 р. оскаржувальні податкові повідомлення-рішення на адресу позивача: АДРЕСА_1 .
Отже, позивач був належним чином повідомленний про спірні попадкові повідомлення-рішення, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 , тому граничний строк оскарженння спірних податкових повідомлень-рішень 04.05.2022 р.
Тому посилання позивача причиною пропуску строку звернення до суду зміну місці проживаживання, суд вважає необґрунтованою.
Отже ОСОБА_1 пропустив граничний строк звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Осіпова