РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Рівне №460/22569/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: Полюхович Михайло Іванович, представник Іовчик Оксана Анатоліївна,
відповідача: представник Раєвська Віта Анатоліївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, у якій просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 979 від 28.08.2023 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (пункт 1 резолютивної частини наказу);
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "По особовому складу" № 208 о/с від 31.08.2023 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області;
поновити позивача на службі в Національній поліції України та на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 01.09.2023;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 23.07.2023 року приблизно о 22.00 год., рухаючись зі своїми батьками автомобілем « Hyundai Santa Fe», днз НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала його матір - ОСОБА_2 , остання, будучи неуважною, та не впоравшись з керуванням, допустила зіткнення з автомобілем «Аudi A6», днз НОМЕР_2 . Будучи пасажиром переднього сидіння, ОСОБА_1 від удару автомобілів вдарився головою об панель автомобілю, від чого отримав травму голови та крововилив. ОСОБА_2 (його мама), будучи в шоковому стані, не зважаючи на його вимогу зупинитись, залишивши місце ДТП, продовжила рух в напрямку до їх будинку. Як зазначив позивач, відразу, в телефонному режимі , він повідомив свого безпосереднього керівника - начальника СВ ВП № 1 Вараського РВП капітана поліції Сяського І.В. про дану подію. В подальшому, прибувши в райвідділ для надання пояснень та складання всіх необхідних процесуальних документів по даному факту, для надання невідкладної медичної допомоги ОСОБА_1 в райвідділ викликали карету швидкої допомоги та діагностувавши попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, осаднення лобної частини голови, госпіталізували в Дубровицьку ЦРЛ. Стосовно матері позивача - ОСОБА_2 було складено матеріали про вчинення нею адміністративних правопорушень, які в подальшому було скеровано до суду. Позивач вважає, що хоча дійсно він не повідомив про вказану ДТП, де він був потерпілим, за екстреним номером «102», однак, вважає, що вчинив всі необхідні дії для належної її фіксації , що не може свідчити про не дотримання ним службової дисципліни. При цьому, ОСОБА_1 вказує, що з врахуванням його стану здоров'я, через шоковий стан внаслідок черепно - мозкової травми, а також з врахуванням його виключно позитивної характеристики з місця роботи, наявність відзнаки, відсутність в нього будь яких діючих дисциплінарних стягнень, а також враховуючи той факт, що його бездіяльність не завдала жодної шкоди та не мала ні для кого негативних наслідків - неповідомлення ним про подію ДТП на лінію «102» - не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього найсуворішого виду стягнення - звільнення зі служби. Щодо іншої підстави , яка була відшукана під час проведення вищевказаного службового розслідування по факту ДТП - незабезпечення ОСОБА_1 належних умов для зберігання та постійне носіння табельної та автоматичної зброї, то вказує, що зброя знаходилась в металевому сейфі , прикріпленому до підлоги під ліжком в кімнаті його помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення службового розслідування в період його перебування в лікарні, йому в телефонному режимі повідомили про необхідність здати зброю, і що за нього може це зробити будь хто. У зв'язку з цим, на його прохання - ОСОБА_3 , що винаймає з ним житло і є співробітником поліції, її здав. При цьому, позивач зазначає, що крім того, що ним не було порушено умови зберігання та постійного носіння зброї, вважає, що вказана підстава фактично виходить за межі службового розслідування, оскільки підставою для його проведення був факт ДТП. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 02.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження. Призначено засідання на 23.10.2023. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач, у строк встановлений судом, подав відзив на адміністративний позов. В обґрунтування відзиву зазначив, що 23 липня 2023 року до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області зі служби «102» надійшло повідомлення щодо дорожньо-транспортної пригоди за участі дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Полюховича М.І., в зв'язку з чим було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії неодноразово здійснювались заходи спрямовані на відібрання письмових пояснень, в тому числі, за допомогою поліграфу, від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які можуть володіти відомостями стосовно обставин ДТП, але останні усіляко уникали зустрічей з членами комісії та відмовились надавати пояснення. Крім того, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальшого звільнення стало й те, що останній, залишивши табельну та автоматичну зброю без належного догляду створив умови за яких зброя могла потрапити до сторонніх осіб з непередбачуваними наслідками. Такі дії лейтенанта поліції не можуть забезпечити безпеку самому поліцейському, його колегам, а також іншим громадянам. Враховуючи наведене відповідач просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Позивач подав відповідь на відзив на адміністративний позов, у якій, з аргументів зазначених у позовній заяві, вказував на необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача, що сформовані у відзиві, та просив їх відхилити.
Протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.10.2023.
Протокольною ухвалою суду від 30.10.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.11.2023.
Ухвалою суду від 15.11.2023, за обґрунтованим клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено до 22.11.2023.
В судовому засіданні 22.11.2023 представники сторін повністю підтримали свої доводи та аргументи, наведені в заявах по суті справи.
В судовому засіданні 22.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Матеріалами судової справи стверджується, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах перебував на службі в Національній поліції з 13.04.2023 року, на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області , та мав звання лейтенанта поліції. Характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, діючі дисциплінарні стягнення відсутні, отримав відзнаку.
Разом з тим, судом встановлено, що 23 липня 2023 року до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області зі служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 щодо дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 23.07.2023 року о 21 год. 50 хв на перехресті вулиць 1000- ліття та Воробинська у м. Дубровиця Сарненського району за участі автомобіля «Аudi A6», днз НОМЕР_2 , під керуванням останнього, та автомобіля « Hyundai Santa Fe», днз НОМЕР_1 , водій якого залишив місце події.
В подальшому, як стало відомо, на момент даної ДТП у автомобілі « Hyundai Santa Fe» перебував дізнавач сектору дізнання ВП № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Полюхович Михайло Іванович, якого згідно повідомлення Дубровицької ЦРЛ 24.07.2023 року близько 00 год. 50 хв. було доставлено у приймальне відділення з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, садна лобної ділянки голови.
По даному факту наказом ГУНП в Рівненській області № 1603 від 24.07.2023 року було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведення службового розслідування, згідно Висновку службового розслідування за фактом ДТП, яка сталась 23.07.2023 року у м. Дубровиця Сарненського району за участі дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Полюховича М.І. та з інших підстав, складеного 25.08.2023 року, комісія вважала би: службове розслідування завершити, відомості, які стали підставою для його призначення вважати такими, що знайшли своє підтвердження. За порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини 1, та ч. 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,2 ч. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, що виразились у недотриманні вимог п. 6 розд. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2023 року № 5298/216/01-23, у частині не повідомлення 23.07.2023 року про факт дорожньо-транспортної пригоди за скороченим номером «102» та у незабезпеченні належних умов зберігання отриманої на постійне носіння та зберігання табельної та автоматичної зброї, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0143916), дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, згідно із п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» - звільнити зі служби в поліції.» .
Крім того Висновком службового розслідування від 25.08.2023 встановлено, що 23 липня 2023 року зі служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 щодо дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 23.07.2023 року о 21 год. 50 хв на перехресті вулиць 1000- ліття та Воробинська у м. Дубровиця Сарненського району за участі автомобіля «Аudi A6», днз НОМЕР_2 , під керуванням останнього, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля « Hyundai Santa Fe», днз НОМЕР_1 , водій якого залишив місце події.
Окрім того, встановлено, що дізнавач сектору дізнання ВП № 1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , направляючись за адресою місця проживання, перебуваючи в автомобілі Hyundai Santa Fe, під керуванням його матері ОСОБА_2 , яка під час руху по вул. Воробинській не впоралась з керуванням, допустила зіткнення з автомобілем Аudi A6, та залишила місце події.
Разом з тим, 24.07.2023 року зі служби «102» ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення медичної сестри приймального відділення Дубровицької ЦРЛ Луцької про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_1 , який внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження в м. Дубровиця, вул. Воробинська, та був доставлений в приймальне відділення Дубровицької ЦРЛ з діагнозом : ЗЧМТ, струс головного мозку, садна лобної ділянки голови.
Потерпілий ОСОБА_6 , пасажир авто Аudi A6 з діагнозом забій колінного суглобу від госпіталізації відмовився.
В подальшому2.07.2023 року працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області відносно ОСОБА_2 складено адміністративні матеріали за ст. 13 КУпАП, ст. 122-4, 124 КУпАп.
При цьому, встановлено , що лейтенант поліції ОСОБА_1 до відділу служби «102» УОАЗОР ГУНП в Рівненській області з повідомленням про вищевказану чи будь яку іншу пригоду не звертався.
В ході службового розслідування та допиту, дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП В Рівненській області , лейтенанта поліції Полюховича М.І. було встановлено що останній отримав на постійне носіння та зберігання автоматичну зброю АК -74, калібру 5*45 мм та 120 набоїв до неї . Вказану зброю останній зберігав в своєму тимчасовому помешканні, в металевій шафі, яку він привіз для цього з м. Дубровиця, і вказана шафа належить його батькові ОСОБА_7 оскільки останній є власником зброї отриманої в ДФТГ м. Дубровиця для здійснення відсічі збройної агресії РФ.
Вказана металева шафа складається з металевого коробу, приблизним розміром 1м*0,30, і була прикручена до підлоги в кімнаті ОСОБА_1 , яку він винаймав.
На момент відібрання пояснень, ОСОБА_8 зазначив, що вказана табельна та автоматична зброя перебувала в черговій частині ВП №1 Вараського РВП ГУНП.ЇЇ туди здав , за проханням останнього, ОСОБА_3 . Оскільки Зброя знаходилась в кімнаті ОСОБА_1 , в помешканні , яке він винаймав разом з іншими співробітниками, під його ліжком , а ключі від кімнати знаходились в замку дверей, то ОСОБА_3 міг безперешкодно її забрати та доставити у відділок.
Відповідно до службової характеристики лейтенант поліції ОСОБА_1 за період служби в Національній поліції та займаної посади, зарекомендував себе професійно грамотним, відповідальним, дисциплінованим та добросовісним працівником. Постійно підвищує свій професійний та загальноосвітній рівень, проявляє ініціативу при виконанні службових обов'язків. На належному рівні здійснює свої обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, а саме забезпечує повне, всебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень , які відносяться до найбільш складних та резонансних, а також вчинених неповнолітніми у межах строків, встановлених КПК.
У ході проведеного службового розслідування ОСОБА_1 було запропоновано опитування на поліграфі, на що останній відмовився.
Як вбачається з Висновку за результатами службового розслідування, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховувала характер проступку, обставини за яких він був вчинений , особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та попередню поведінку поліцейського, ставлення до його служби.
На підставі висновків службового розслідування, наказом ГУНП в Рівненській області від 28.08.2023 року № 979 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Пунктом 1 вищевказаного наказу № 979 від 28.08.2023 року , наказано: «За порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини 1, та ч. 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,2 ч. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, що виразились у недотриманні вимог п. 6 розд. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2023 року № 5298/216/01-23, у частині не повідомлення 23.07.2023 року про факт дорожньо-транспортної пригоди за скороченим номером «102» та у незабезпеченні належних умов зберігання отриманої на постійне носіння та зберігання табельної та автоматичної зброї, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0143916), дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, згідно із п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» - звільнити зі служби в поліції.» .
Наказом начальника ГУНП в Рівненській області № 208 від 31.08.2023 року «По особовому складу» , 31.08.2023 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України ) відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 02.07.2015 .
Оцінюючи правомірність оскаржених наказів, суд керується приписами ч. 2 ст. 2 КАС України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч. 1 ст. 17 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 2 ст. 19 Закону встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
У ст. 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
У ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1 ).
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3).
Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частиною 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
З наведених правових норм висновується, що поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок проведення службових розслідувань) проведення службових розслідувань.
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань).
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Так, дослідженням зібраних у справі доказів встановлено, що події 23.07.2023 року, які перебувають в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з висновками відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та його звільненням зі служби в Національній поліції, були предметом перевірки службового розслідування ГУНП в Рівненській області. При цьому, встановлено, що й не заперечується самим позивачем, що останній не дотримався вимог п. 6 розд. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2023 року № 5298/216/01-23, у частині не повідомлення 23.07.2023 року про факт дорожньо-транспортної пригоди де він був потерпілим, за скороченим номером «102».
Разом з тим, при дослідженні даної підстави , врахував, що позивач в телефонному режимі, повідомив про дану подію свого безпосереднього керівника - начальника СВП №1 Вараського РВП капітана поліції ОСОБА_9 , що підтверджується в тому числі наявними в матеріалах службового розслідування та досліджених судом письмових пояснень самого ОСОБА_9 .
Крім того, суд звертає увагу на те, що не зважаючи на те, що у висновку за результатами службового розслідування і вказано що дисциплінарна комісія при визначенні виду стягнення враховує характер проступку, особу правопорушника, ступінь його вини, обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського однак при визначенні виду стягнення за вказаний проступок призначила найважчий вид стягнення - звільнення зі служби.
Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 як за період стажування , так і за час несення служби в поліції характеризувався виключно позитивно, жодного разу не притягався до будь якої , в тому числі - дисциплінарної відповідальності.
Крім того, всупереч вимогам п. 1,4 розд. V «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції , затвердженого Наказом МВСУ №893 від 07.11.2018 року - при визначенні виду відповідальності за вказані вище дії ОСОБА_1 (не повідомлення на лінію «102» про ДТП) - не встановив виду й розміру шкоди заподіяної його діями (бездіяльністю); не врахувала причини та умови, що призвели до вчинення вказаного проступку. При цьому, як вбачається з досліджених судом сигнальної картки, довідки про тимчасову непрацездатність № 288, медичної карти стаціонарного хворого № 4019, інформаційної довідки за фактом ДТП від 24.07.2023 року; листа Дубровицької міської лікарні від 31.07.2023 року; медичної довідки № 25 - в наслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ; струс головного мозку, садна лобної ділянки - що , на переконання суду, очевидно могло бути причиною технічного не повідомлення останнього про факт ДТП на лінію «102».
За таких обставин, суд вважає висновок про необхідність застосування до ОСОБА_1 найважчого виду стягнення за вказану дію (бездіяльність), що виразилась в неповідомленні ним на лінію «102» про факт ДТП, в якому він був потерпілим, протиправним, необґрунтованим та таким, що сприяє виникненню у позивача надмірного тягаря.
Щодо іншої підстави, а саме - незабезпечення ОСОБА_1 належних умов зберігання та постійне носіння табельної та автоматичної зброї, то суд приходить до висновку, що оскільки вказаний проступок був встановлений в ході службового розслідування, призначеного в рамках іншого дисциплінарного проступку, то висновок дисциплінарної комісії стосовно вчинення ОСОБА_1 даного дисциплінарного проступку, враховуючи вимоги ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту - є таким, що проведений з порушенням встановленої процедури , а тому - ОСОБА_1 не може бути підданий дисциплінарному стягненню за його вчинення.
Крім того, суд враховає покази свідків, які були допитані в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка - ОСОБА_1 суду пояснив наступне.
23.07.2023 року приблизно о 22.00 год., рухаючись зі своїми батьками автомобілем « Hyundai Santa Fe», днз НОМЕР_1 , за кермом якого перебувала його матір - ОСОБА_2 , остання, будучи неуважною, та не впоравшись з керуванням, допустила зіткнення з автомобілем «Аudi A6», днз НОМЕР_2 . Будучи пасажиром переднього сидіння, ОСОБА_1 від удару автомобілів вдарився головою об панель автомобілю, від чого отримав травму голови та крововилив. ОСОБА_2 , будучи в шоковому стані, не зважаючи на його вимогу зупинитись, залишивши місце ДТП, продовжила рух в напрямку до їх будинку. Свідок вказав, що відразу, в телефонному режимі , він повідомив свого безпосереднього керівника - начальника СВ ВП № 1 Вараського РВП капітана поліції ОСОБА_9 про дану подію. В подальшому, прибувши в райвідділ для надання пояснень та складання всіх необхідних процесуальних документів по даному факту, через погане почуття, та оскільки його лобна ділянка голови була в крові, для надання невідкладної медичної допомоги ОСОБА_1 в райвідділ викликали карету швидкої допомоги та діагностувавши попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, осаднення лобної частини голови, та госпіталізували в Дубровицьку ЦРЛ.
Стосовно матері позивача - ОСОБА_2 було складено матеріали про вчинення нею адміністративних правопорушень, які в подальшому було скеровано до суду.
Під час його перебування в лікарні, в телефонному режимі співробітниця відділу кадрів йому повідомила про необхідність здати зброю в відділок, на що останній повідомив що не може його зробити, через стан здоров'я. Співробітниця пояснила, що це може зробити замість нього будь хто.
В зв'язку з цим, ОСОБА_1 зателефонував до свого колеги - ОСОБА_3 , з яким спільно винаймав житло та попросив його здати зброю, яка знаходиться в металевому сейфі, що прикріплений під його ( ОСОБА_1 ) ліжком в його кімнаті. Ключ від сейфу знаходиться під ковриком , з боку, ближче до вікна кімнати. Ключ від кімнати, за правилами орендодавця, як і від всіх інших кімнат в даному будинку - знаходиться в дверях. Вказане прохання ОСОБА_3 виконав, та отримав замісник. В подальшому ОСОБА_1 видали наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення.
Свідок ОСОБА_3 , пояснив, що перебуває на посаді спеціаліста - криміналіста СВ ВП №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області. Разом з позивачем винаймають житло за адресою: АДРЕСА_1 . Він не був очевидцем ДТП , і йому стало відомо про вказану подію в райвідділі 24.07.2023 року від свого керівника. 24.07.2023 року йому зателефонував ОСОБА_1 , який був в лікарні і попросив здати за нього його табельну та автоматичну зброю. Як пояснив йому ОСОБА_1 , вказана зброя знаходиться в його кімнаті, в металевому сейфі , прикріпленому під його ліжком. Ключ від сейфу знаходиться під килимом в частині, ближче до вікна. Ключ від його кімнати, як і від всіх інших кімнат в даному будинку, який вони винаймають, знаходився в дверях. Діставши вказану зброю, ОСОБА_3 завіз її до чергової частини ВП № 1 Вараського РВП ГУНП, та отримав замісник.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , суду пояснив, що перебуває на посаді слідчого СВ ВП №1 Вараського ГУНП в Рівненській області. Разом з позивачем та ОСОБА_3 винаймають житло за адресою: АДРЕСА_1 . Він також не був очевидцем ДТП , і йому стало відомо про вказану подію йому стало відомо від свого знайомого, який в телефонному режимі 23.07.2023 року повідомив останньому, що ОСОБА_1 разом з матір'ю потрапив в ДТП і на даний час перебуває в лікарні . Як йому відомо, зі слів ОСОБА_3 - останній, на прохання ОСОБА_1 , 24.07.2023 року здав його зброю в райвідділ. Свідок також повідомив, що бачив в кімнаті ОСОБА_1 , під його ліжком, прикріплений металевий сейф, розміром орієнтовно метр на тридцять сантиметрів. Більше з приводу даних полій йому нічого не відомо.
Крім того, судом досліджено надані позивачем фотокопії металевого сейфу, в якому знаходилась його табельна та автоматична зброя , розміром орієнтовно 1м*0,3 м, який збігається з описаним допитаними в судовому засіданні свідками, та Накладну №2897 на шафу металеву, де в графі «відпущено» зазначено ім'я ОСОБА_7 .
Таким чином, враховуючи наведені вище докази, та те, що доказів та спростування вказаної обставини щодо зберігання табельної та автоматичної зброї ОСОБА_1 в металевому сейфі, прикріпленому до підлоги під його ліжком в кімнаті житла, яку винаймав останній - відповідачем не надано, а судом не відшукано, суд приходить до висновку , що ОСОБА_1 не було порушено вимог щодо забезпечення належних умов зберігання отриманої на постійне носіння та зберігання табельної та автоматичної зброї, що також має наслідком - визнання оскаржуваних позивачем наказів в цій частині - незаконними, та їх скасування.
Щодо доводів представника відповідача про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 відмовлялись від надання пояснень за допомогою поліграфа, та в подальшому - взагалі відмовились від надання будь яких пояснень, що могло б свідчити про перешкоджання проведенню службового розслідування та встановлення об'єктивної істини, то суд зазначає, що :
Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного дисциплінарного проступку, підстави для звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції були відсутні.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.
Суд акцентує увагу, що саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Так, констатуючи вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у висновку службового розслідування не встановлено, які саме дії позивача кваліфіковано відповідачем як такі, що несумісні з вимогами, які пред'являються до професійних якостей поліцейського Національної поліції.
Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду зазначена у постанові від 17.11.2022 року у справі №480/9492/20, від 06.02.2020 у справі №826/1916/17 та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2019 у справі № 9901/986/18, дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень (у даному випадку - рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, даючи юридичну оцінку правильності застосування дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких його вчинено.
Верховний Суду у постанові від 17.11.2022 року по справі №480/9492/20 зазначає, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Окрім вищезазначеного суд вважає за необхідне додатково зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина першою статті 29 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (частина друга статті 29 Дисциплінарного статуту).
Отже, суд встановив, що в ході проведення службового розслідування та при прийнятті оскаржуваних наказів, відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин; не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступків, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення з посади, що за даних обставин є надмірним та передчасним.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами і не обґрунтовано нормами чинного законодавства факт порушення позивачем вимог п. 1, 2 ч. 2 ст. 18 Закону, пп. 1,2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту.
За сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Рівненській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 979 від 28.08.2023 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (пункт 1 резолютивної частини наказу) та № 208 о/с від 31.08.2023 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Щодо поновлення на попередньо займаній посаді суд зазначає наступне.
Законом №580-VII не визначено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відповідно, застосуванню підлягають норми трудового законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч. 7 ст. 235 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження” рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно приписів ч. 2 та 3 ст. 77 Закону №580-VII, днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення; день звільнення вважається останнім днем служби. Відтак, позивач, з урахуванням наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області по особовому складу № 280 о/с від 31.08.2023, підлягає поновленню на попередньо займаній посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 01.09.2023 року.
Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 року за №669/28799 визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (пункт 9 розділу І); при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно (пункт 15 розділу І); поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення (пункт 6 розділу ІІІ).
Частиною 2 статті 235 КЗпП України закріплено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відтак, внаслідок скасування судом наказу про звільнення позивача та задоволення позовної вимоги про поновленні на роботі належить також задовольнити позовну вимогу про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі по тексту - Порядок №100).
Відповідно до п. 8 цього Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно довідки про доходи від 08.09.2023 року №939, середньомісячна заробітна плата позивача (за червень 2023 року 22855,98 грн., за липень 2023 року 18467,86 грн.) становить 20661,92 грн.
Таким чином, середньоденний заробіток (41323,84 грн./61 календарний день) становить 677,44 грн.
За період з 01.09.2023 року по 22.11.2023 року, включаючи ці дні, позивач перебував у вимушеному прогулі 83 календарних дні. А тому, сума середнього заробітку, що підлягає до відшкодування за час вимушеного прогулу, вирахувана шляхом множення середньоденного заробітку (677,44 грн.) на число календарних днів за період вимушеного прогулу (83), становить 56227,52 грн.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового кодексу України та як страхувальник згідно Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, зобов'язаний виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 56227,52 грн., утримавши із нього податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військовий збір.
Відповідно до пп. 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
А відтак, суд дійшов висновку про допущення рішення суду в цих частинах до негайного виконання.
ідповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскаржених наказів, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2147,20 грн, що підтверджується квитанцією № 5273-3791-3497-6913 від 27.09.2023, наявної в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Відтак, на користь ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області, документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 979 від 28.08.2023 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (пункт 1 резолютивної частини наказу).
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "По особовому складу" № 208 о/с від 31.08.2023 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України та на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 01.09.2023.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.09.2023 року по 22.11.2023 в сумі 56227,52 грн. ( п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять сім грн. 52 коп.) без врахування сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20 (дві тисячі сто сорок сім грн. 20 коп.).
Рішення суду про присудження виплати середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 20661,92 грн. (двадцять тисяч шістсот шістдесят одна грн. 92 коп) та поновлення ОСОБА_1 з 01.09.2023 на службі в Національній поліції України та на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, виконується негайно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, 2, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Повний текст рішення складений 27 листопада 2023 року
Суддя Д.П. Зозуля