РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 р. м. Рівне №460/7944/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
Приватного акціонерне товариство "Єврошпон-Смига"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про ухвалення додаткового судового рішення,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №132317000703 від 16.02.2023.
Рішенням суду від 15.11.2023 позов задоволено повністю.
17.11.2023 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 14239,50 грн.
Ухвалою від 22.11.2023 призначено розгляд вказаної заяви призначено на 27.11.2023.
В судове засідання представники сторін не прибули, хоча про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд даної заяви без участі його представника.
До початку розгляду заяви від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, а предмет спору не є складним, доводи, наведені у позовній заяві, є ідентичними доводам, наведених у позовних заявах у справах №460/13729/23, №4601/7066/23, №460/4853/23, а тому підготовка і складання позовної заяви не потребує затрат часу в 3 год; доводи, значені у відповіді на відзив, додаткових поясненнях за своїм змістом в більшій мірі дублюють зміст позовної заяви, а тому їх підготовка та складання не потребують затрат часу в 2 год.; тривалість судових засідань є менше 5 год. Також у клопотанні відповідач покликається на відсутність коштів для сплати судових витрат. З наведених підстав просив відмовити повністю у задоволенні заяви про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вирішуючи заяву про розподіл витрат на правову допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ч. 4 ст. 134 КАС України).
За правилами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, за приписами частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20.
В судовому засіданні 15.11.2023, до закінчення судових дебатів у справі, представник позивача зробила відповідну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, та повідомила, що докази, понесених витрат, будуть подані до суду у визначений ч.7 ст.139 КАС України строк.
17.11.2023 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів витрат позивача на професійну правничу допомогу на суму 14239,50 грн, а саме: договір про надання правничої допомоги від 01.07.2022, акт приймання-передачі наданих послуг №8 від 15.11.2023, рахунок-фактура від 15.11.2023 на оплату таких послуг, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 17.11.2023.
Оцінюючи надані позивачем докази витрат на правову допомогу адвоката в цій справі, а також наведені відповідачем аргументи щодо відмови в задоволенні заяви позивача про розподіл цих витрат, суд враховує таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд встановив, що відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2022 Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" (Клієнт) та адвокат Гуріна Людмила Володимирівна (Адвокат) уклали договір, на умовах якого Клієнт доручає, а Адвокат бере зобов'язання надавати професійну правничу допомогу з представництва та захисту інтересів Клієнта при веденні усіх справ, що стосуються інтересів останнього, уповноважуючи Адвоката на вчинення усіх (без обмеження) процесуальних дій, у тому числі, але не виключно, ознайомлення із матеріалами справи, збір доказів, складання документів, подання заяв, клопотань, участь у процесуальних діях та у судових засіданнях, оскарження судових рішень.
Правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує протягом 30 днів з дати отримання акту наданих правничих послуг, що є гонораром Адвоката (п. 6.1 Договору).
Згідно з матеріалами судової справи адвокат Гуріна Людмила Володимирівна представляє інтереси Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" в цій справі на підставі ордера серія АС № 1057029 від 01.07.2022.
Згідно з актом приймання-передачі послуг (правничої допомоги) за вказаним договором №8 від 15.11.2023 Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" та адвокат Гуріна Людмила Володимирівна засвідчили факт надання адвокатом наступної правничої допомоги клієнту відповідно до умов договору:
1) Підготовка та складання позовної заяви в інтересах клієнта до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2023 про відмову в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 8823636 грн (справа № 460/7944/23), - 3 год;
2) Підготовка та складання відповіді на відзив в цій справі, - 2 години;
3) Підготовка та складання додаткових пояснень у справі, - 1 година;
4) Представництво інтересів Клієнта в Рівненському окружному адміністративному суді у підготовчому та судових засіданнях 28.06.2023, 09.08.2023, 16.08.2023, 18.10.2023, 15.11.2023 - 5 годин,
всього 11 годин, вартість 1 години роботи адвоката визначено як 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на день оплати, в сумі 1294,50 грн, на загальну суму 14239,50 грн.
На оплату таких послуг адвокат виставила позивачу рахунок-фактуру №8 від 15.11.2023 на суму 14239,50 грн.
Фактична оплата правничої допомоги адвоката у вищевказаній сумі здійснена позивачем 17.11.2023.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 14239,50 грн, є обґрунтованою, документально підтверджується дослідженими доказами, співмірною з предметом спору, складністю справи, значенням справи для позивача, суттю виконаних послуг, затраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги.
Щодо наведених відповідачем аргументів в клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу, за змістом якого відповідач просив повністю відмовити у відшкодуванні таких судових витрат, суд зазначає таке.
Доводи відповідача щодо завищення затраченого адвокатом часу на складання позовної заяви суд відхиляє як необґрунтовані та документально не підтверджені, та зауважує, що позовні заяви цього ж позивача в інших справах не були предметом судового розгляду в цій справі, а тому їх зміст та обсяг судом не оцінюються.
Фактичні обставини цієї справи свідчать, що підготовка представником позивача заяв по суті справи, а також додаткових письмових пояснень потребувала достатнього часу, такі документи є об'ємними, обґрунтованим, з детальним аналізом аргументів контролюючого органу, застосуванням судової практики, яка, з точки зору позивача, мала б бути врахована судом при вирішенні цієї справи. Отже, затрачений представником позивача час на підготовку таких документів суд вважає раціональним та об'єктивно необхідним.
Суд також звертає увагу представника відповідача, що відсутність чи недостатність бюджетного фінансування суб'єкта владних повноважень - відповідача не визначена процесуальним законом як підстава, яка підлягає врахуванню судом при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат. Тому, навіть за умови об'єктивного існування такої обставини, вона не дає суду підстав для відмови у відшкодуванні судових витрат позивачу, на користь якого ухвалене судове рішення.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що документально підтверджені судові витрати позивача в сумі 14239,50 грн на правову допомогу адвоката є обґрунтованими, пропорційними, необхідними і пов'язаними з розглядом судової справи. Підстави для зменшення заявленого розміру таких витрат відсутні. Отже такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на правову допомогу в сумі 14239,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 листопада 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" (вул. Заводська, 1,смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область,35680, ЄДРПОУ/РНОКПП 30981499)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Н.С. Гудима