РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Рівне №460/12562/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 10.02.2023 №2/в, щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина, смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини та зобов'язання призначити і виплатити таку допомогу у розмірі 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що син позивачки ОСОБА_2 проходив службу на посаді старшини начальника радіостанції взводу групи бойового управління 1129 зенітного ракетного полку оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, однак в травні 2020 року помер і згідно з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 встановлено причинно наслідковий зв'язок - "захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби”. Однак відповідно до протоколу засідання ЦВЛК змінено причинно наслідковий зв'язок на “захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини”. Повідомлено, що у зв'язку з такою зміною причинно-наслідкового зв'язку смерті сина, позивач звернулася до відповідача про виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а не 500-кратного, як їй було виплачено. Вважає, відмову відповідача у виплаті такої одноразової грошової допомоги необґрунтованою та протиправною, а тому просила позов задовольнити.
Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 21.06.2023. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що можливість доплати одноразової грошової допомоги у Порядку №975 врегульована п.8, згідно з якого також зазначено, що зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності. Вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
21.06.2023 підготовче засідання у справі відкладено до 05.07.2023.
В підготовчому засіданні 05.07.2023 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 08.08.2023.
08.08.2023 третя особа подала до суду письмові пояснення, у яких повідомлено, що жодною нормою не визначено підстав для здійснення доплати та/або перерахунку одноразової грошової допомоги.
В судовому засіданні 08.08.2023 оголошено перерву до 23.08.2023.
В судовому засіданні 23.08.2023 оголошено перерву до 18.09.2023.
18.09.2023 судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді. Наступне судове засідання у справі призначено на 11.10.2023.
В судове засідання 11.10.2023 представники сторін не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника позивача 04.09.2023, а від представника відповідача 10.10.2023 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Від представника третьої особи жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило, причин неявки суду не повідомили.
У зв'язку з цим, ухвалою від 11.10.2023 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 20.06.1981 (а.с.78) та посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.08.2020 (а.с.11).
25.03.2014 ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до Збройних Сил України у складі команди НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою Здолбунівського РВК №334 від 11.11.2014 (а.с.9).
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 15.12.2015 під час проходження військової служби ОСОБА_2 в період з 16.11.2014 по 01.04.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
19.05.2020, виконуючи службові завдання під час несення служби в добовому наряді в результаті гострої коронарної недостатності, ішемічної хвороби серця (гостра форма) ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.7).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) №116 від 02.06.2020 старшину ОСОБА_2 начальника радіостанції взводу зв'язку групи бойового управління військової частини НОМЕР_5 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Зазначено, що смерть пов'язана з проходженням військової служби (а.с.15).
Згідно з Витягом з протоколу засідання Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №703 від 30.12.2020 визначено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , "ТАК, пов'язані з проходженням військової служби" (а.с.17 зв.бік).
Сторонами визнається і не заперечується, що 08.04.2021 матері ОСОБА_2 було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 20.05.2020 та витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 №703 у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020), в сумі 1051000 грн.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної ВЛК Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №19 від 26.01.2022 причинний зв'язок захворювання і смерті ОСОБА_2 був переглянутий та визначено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , "ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини". В свою чергу, постанову ЦВЛК ЗСУ від 30.12.2020 №703 відмінено (а.с.17).
Згідно з витягом із наказу командира 1129 зенітного ракетного полку (по особовому складу) від 28.10.2022 №86-РС примітку до пункту 3 наказу командира 1129 зенітного ракетного полку (по особовому складу) від 21.05.2020 №60-РС про виключення зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку із смертю старшини ОСОБА_2 , викладено в новій редакції. Зокрема, у зазначеній примітці вказано витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26 січня 2022 року №19 (а.с.72).
23.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до начальника 4 відділу Рівненського районного ТЦК СП з заявою про перегляд рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) ОСОБА_2 внаслідок зміни причинного зв'язку смерті.
Згідно з супровідним листом від 02.12.2022 заява позивача та додані до неї документи надіслані Рівненським обласним ТЦК та СП до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (а.с.69).
11.02.2023 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене п.2 протоколу засідання. В протоколі зазначено, що матері ОСОБА_2 08.04.2021 було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 20.05.2020 та витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 №703 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020), в сумі 1051000 грн. Зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв'язку інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності (а.с.5).
Не погодившись з такою відмовою відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Статтею 1 цього Закону №2011-XII встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
В силу вимог п. 2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ його дія поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
За правилами ст.41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Так, відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з пп.1 та пп.2 ч.1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
За приписами п.«а» ч.1 ст.16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно з ч.6 ст.16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
За правилами ч.8 ст. 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.16-3 Закону №2011-XII).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2013 № 975 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Цим Порядком визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби.
Згідно з п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
За правилами п.10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Відповідно до п.13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 його мати ОСОБА_1 звернулася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги. До вказаної заяви ОСОБА_1 долучила, зокрема, копію протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №703 від 30.12.2020, згідно з яким визначено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , "ТАК, пов'язані з проходженням військової служби".
08.04.2021 на підставі зазначеного протоколу №703 від 30.12.2020 ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1051000 грн, що становить розмір 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020 рік). Тобто, одноразова грошова допомога позивачу призначена на підставі пп.2 п.4, абз.4 п.5 Порядку №975 та пп.1 ч.1 ст.16, абз.2 п.«а» ч.1 ст.16-2 Закону №2011-XII.
Поряд з цим, 26.01.2022 на засіданні ЦВЛК ЗСУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , "ТАК, пов'язані з захистом Батьківщини", що підтверджується протоколом №19 від 26.01.2022. За змістом даного протоколу попередню постанову про причинний зв'язок захворювання та причини смерті за протоколом ЦВЛК ЗСУ від 30.12.2020 №703 відмінено.
Таким чином, під час первинного визначення причинного зв'язку захворювання і смерті ОСОБА_2 такий зв'язок було встановлено неправильно, а зафіксований в протоколі №703 від 30.12.2020 причинний зв'язок захворювання та причини смерті ОСОБА_2 не відповідає дійсності.
З огляду на наведене, Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України здійснював розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги на підставі документів, які не ґрунтуються на фактичних обставинах та в подальшому були відмінені (протокол №703 від 30.12.2022), що, в свою чергу, спричинило призначення ОСОБА_1 такої одноразової грошової допомоги не у відповідності до норм Закону №2011-XII та Порядку №975 та відповідно у неналежному розмірі (500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть, а не 750-кратного прожиткового мінімуму).
З метою відновлення свого права на виплату одноразової грошової допомоги у належному розмірі, 23.11.2022, тобто в межах строку, визначеного ч.8 ст.16-3 Закону №2011, ОСОБА_1 звернулася до начальника 4 відділу Рівненського районного ТЦК СП з заявою про виплату одноразової грошової допомоги шляхом перегляду рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) сина ОСОБА_2 внаслідок зміни причинного зв'язку смерті.
Однак, 11.02.2023 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, мотивуючи його тим, що їй вже призначено і виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 20.05.2020 та витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 №703 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020), в сумі 1051000 грн, а зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги.
Водночас, як вже зазначалося судом раніше, протокол засідання ЦВЛК від 30.12.2020 №703 не встановлював дійсний і правильний причинний зв'язок захворювання та смерті ОСОБА_2 , а прийняття нового протоколу про причинний зв'язок захворювання та смерті від 26.01.2022 №19 не визначило новий причинний зв'язок захворювання та смерті, а лише усунуло допущений недолік (помилку).
При цьому, твердження відповідача, що чинним законодавством передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв'язку інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, а тому підстав для задоволення заяви позивача від 23.11.2022, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, позаяк в даному випадку спірним є не доплата грошової допомоги до існуючої, а перегляд первинного рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке було прийнято на підставі неналежних документів та відповідно в неналежному розмірі.
Більше того, суд звертає увагу, що помилкове визначення причинного зв'язку захворювання та смерті ОСОБА_2 у протоколі №703 від 30.12.2020 відбулося не з вини позивача (зокрема, неподання усіх необхідних документів), а тому тягар наслідків, що виникли у зв'язку з цим, не може бути покладено на неї. Всі наявні і необхідні для призначення одноразової грошової допомоги документи позивачем було надано при первинному зверненні, а помилка щодо їх оформлення не залежала від вчинення нею певних дій. Жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що Міністерство оброни України, відмовляючи ОСОБА_1 у призначення і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюванням та смертю її сина, "ТАК, пов'язаними із захистом Батьківщини", діяло не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а вказане рішення відповідача, оформлене протоколом від 10.02.2023 №2/в є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, непропорційним, а отже не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним і підлягає скасуванню.
З огляду на наведене, на переконання суду, належним способом відновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача в даних спірних правовідносинах є зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, у зв'язку із загибеллю (смертю) її сина ОСОБА_2 під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити повністю.
Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду немає, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 10.02.2023 №2/в, щодо відмови у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина ОСОБА_2 , смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, у зв'язку із загибеллю сина ОСОБА_2 під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 листопада 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, ЄДРПОУ/РНОКПП 00034022)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Адреса: (вул. Грабник, 4, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 08362793).
Суддя Н.С. Гудима