ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
. 27 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/14421/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
28 вересня 2023 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20, за період з 05 березня 2019 року по 20 липня 2023 року;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20, за період з 05 березня 2019 року по 20 липня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки тривале ненарахування пенсії за минулі періоди відбулось з вини відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що нарахована позивачу на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20, сума пенсії в розмірі 11006,69 грн виплачена. Оскільки виплата пенсії здійснена в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", підстави для нарахування компенсації відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75% суми підвищення належної йому пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
На виконання вказаного судового рішення у справі № 440/2258/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року та лише 20 липня 2023 року забезпечило фактичну виплату недоплаченої її частини в розмірі 11006,69 грн.
У серпні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести розрахунок та нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20, за період з 05 березня 2019 року по день фактичної виплати, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач листом від 06 вересня 2023 повідомив позивача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Не погодившись з відмовою в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (надалі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1-2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтями 3 та 4 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до приписів статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Пунктом 2 Порядку № 159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення).
З аналізу наведеного випливає, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 814/1428/18.
Як встановлено судом, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75% суми підвищення належної йому пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання цього рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 рок та лише 20 липня 2023 року забезпечив фактичну виплату позивачу недоплаченої її частини в розмірі 11006,69 грн.
З урахуванням вищевикладеного та зважаючи на те, що суму пенсії, нарахованої на виконання судового рішення у справі №440/2258/20 позивачу вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у останнього права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, відповідачем у порушення вимог статті 19 Конституції України, Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159 протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення у справі № 440/2258/20 за період 005 березня 2019 по 31 грудня 2019 року, починаючи з 05 березня 2019 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 20 липня 2023 року.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20, за період з 05 березня 2019 року по 20 липня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2019 року у справі № 440/2258/20, за період з 05 березня 2019 року по 20 липня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова