Справа № 420/25629/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 88% сум грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із 88% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 20.06.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу, як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, призначено пенсію за вислугу років у розмірі 88% грошового забезпечення.
Після перерахунку пенсії відсотковий розмір пенсії позивача зменшено до 83% грошового забезпечення.
Представник позивача звернулась із заявою до пенсійного органу щодо відновлення відсоткового розміру пенсії, проте отримала відмову.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з метою відновлення своїх соціальних прав.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 27.09.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11.10.2023 року за вхід.№ЕП/40969/23 надійшов відзив на позов, в якому наголошено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні і одержує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Законом в редакції, що діяла до 29.04.2006 р., було передбачено збільшення розміру пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 2-ї категорії постраждалих (п. «в» ст.13 Закону). З 29.04.2006 року відповідно до Закону України від 04.04.2006 року №3591-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» було внесено зміни до ст.13 Закону, якими виключено положення щодо вказаного збільшення розміру пенсії за вислугу років. Оскільки на момент проведення перерахунку пенсії позивача діяла редакція ст.13 Закону із змінами, внесеними 29.04.2006 р., органи Пенсійного фонду України не мали правових підстав для застосування інших норм законодавства, які втратили чинність. Отже, перерахунок здійснювався з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 р. для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону. Таким чином, пенсія позивачу виплачується згідно чинних норм законодавства, всі належні перерахунки пенсії проведено у відповідності до чинного пенсійного законодавства.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Вислуга років позивача 31 рік, основний розмір пенсії при призначенні становив 83% грошового забезпечення (20 років - 50%, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення, 11 років - 33%).
Станом на 01.04.2007 року основний розмір пенсії позивача складав 88% грошового забезпечення, з яких 83% за вислугу років та 5% з урахуванням участі на ЧАЕС (пенсійна справа №ЮО079865-Міноборони).
З 01.01.2008 року відповідачем на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» №3591 від 04.04.2006 року позивачу здійснено перерахунок пенсії та зменшено її розмір до 83%, виключивши зі складу останньої 5% за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, осіб які віднесені до ІІ категорії постраждалих.
09.06.2009 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2009 р., основний розмір пенсії склав - 83% грошового забезпечення.
10.05.2023 р. ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2023 року з основним розміром пенсії - 83% грошового забезпечення.
25.07.2023 року представник позивача звернулась із заявою про перерахунок пенсії позивача, виходячи з основного розміру пенсії - 88% грошового забезпечення.
Листом №23775-21503/Ф-02/8-1500/23 від 23.08.2023 року пенсійним органом відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки з 01.01.2008 р. проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 р.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
На момент призначення ОСОБА_1 пенсії, стаття 13 Закону №2262-ХІІ у частині 1 містила пункт «в» відповідно до якого, особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців №3591 від 04.04.2006 року, пункт «б» викладено в такій редакції - "б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); Тобто вказаними змінами виключено положення щодо збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5% відповідних сум особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до ІІ категорії.
В подальшому, пунктом 9 Закону № 3591-IV, який набрав чинності 29 квітня 2006 року, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема, змінено редакцію пункту «в» вказаної статті, а саме виключено можливість збільшення основної пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.
Постановою Кабінету міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено нові умови обчислення і структури грошового забезпечення зазначених осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 5 Порядку №5 передбачено нові види грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.
Оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 5 відсоткове збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для військовослужбовців немає.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №3591-IV вислуга років для призначення пенсій, що була обчислена особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, особам надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», відповідно до нормативно-правових актів щодо призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, перегляду не підлягає.
Однак у даному випадку вислуга років для призначення пенсій не переглядалась, адже 5% збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії ІІ, не входить до складу вислуги років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №752/17929/13-а та від 16.08.2021 р. у справі №240/5019/18.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 291, 293-297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, телефон: (048) 728 29 90, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА
.