Справа № 420/32030/23
УХВАЛА
27 листопада 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеської області, третя особа - Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області у особі голови комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області, викладені у листі від 04.10.2023 №350/ДФС, щодо відмови ОСОБА_2 у підготовці та направленні до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_2 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.01.2019, 01.01.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби в Одеської області у особі голови комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області підготувати та направити до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_2 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року.
Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.".
Згідно частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 380/14933/22, яка підлягає врахуванню в силу ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
В даному випадку ОСОБА_2 звернувся до суду 20.10.2023 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
До позову додано клопотання про поновлення строк на звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що 12.09.2023 року Позивач звернувся до Відповідача та просив повідомити чи ним підготовлено та направлено до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для ОСОБА_3 станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, якщо ні, то прошу підготувати та направити до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_2 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704ні, то відповідно до ст. 3, 4, 5, 101 , 12, 13, 14, 15, 19, 20, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, із змінами і доповненнями прошу підготувати та направити до Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_2 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992року № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019, 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року.
Листом голови комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеської області від 04.10.2023 р. №350/ДФС позивачу було відмовлено у наданні довідок у зв'язку з тим, шо списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року не надходило, та на теперішній час підстави для подання ГУ ДФС в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за відповідною посадою станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року відсутні.
Саме після отримання листа від відповідача та ГУ ПФУ в Одеської області Позивач дізнався що Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеської області не подає до ГУ ПФУ в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку моєї пенсії станом з 01.01.2019 по теперішній час. До суду Позивач звернувся одразу, як тільки зібрав усі необхідні докази, після того, як йому стало відомо про порушені права.
Оцінюючи вищезазначені доводи позивача, суд враховує, що посилання позивача на отримання листа відповідача від 04.10.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
У постанові від 28 квітня 2021 р. по справі № 640/3393/19 ВП ВС зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд підкреслює, що за правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 380/14933/22, яка підлягає врахуванню в силу ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пенсіонер повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
Жодних об'єктивних причин пропущення строку на звернення до суду позивачем у клопотанні не наведено. Суд звертає увагу позивача на те, що пенсіонер дізнається про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
При цьому безумовно, отримуючи кожного місяця пенсійну виплату, презюмується обізнаність пенсіонера щодо її розміру, а відтак і про ймовірні порушені права / інтереси.
При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням дійсних та реальних причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Крім того, позовну заяву подано без додержання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 1073,60 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, суд враховує, що вимога про визнання протиправними дій як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування рішень) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Позивачем оскаржуються дії/рішення (відмови) відповідача щодо ненадання 5 довідок та заявлено 5 похідних позовних вимог щодо зобов'язання даного відповідача вчинити певні дії (спосіб захисту порушених прав), що є 5 вимогами немайнового характеру.
Таким чином, позов в сукупності містить 5 вимог немайнового характеру, за що підлягає сплаті судовий збір в розмірі 5368 грн (1073,60 х 5), у зв'язку із чим позивачу належить надати до суду відповідний доказ про сплату судового збору в зазначеному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 79, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеської області, третя особа - Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеської області, третя особа - Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк