Справа № 420/3131/22
УХВАЛА
27 листопада 2023 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.12.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078); - стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень за період з 01.03.2018 по 26.12.2019 включно в сумі 97 469,44 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та відрахуванням військового збору.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2023, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 09.11.2023 року касаційну скаргу представника позивача - Дяченка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що ключові питання цього спору стосуються правильності застосування судами норм абз.4,6 п.5 Порядку №1078 щодо наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу з 01.03.2018 до звільнення з військової служби суми так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення.
Верховний Суд на підставі системного аналізу п.1, абз.3,4,6 п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дійшов висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз.3,4,6 п.5 Порядку №1078, Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 по 26.12.2019. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
Отже, вказані обставини є спірними в цій справі. Проте суди попередніх інстанцій їх не дослідили.
У цьому контексті Суд зауважив, що з огляду на абз.4 п.5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Суди попередніх інстанцій вказані правовідносини не дослідили і не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили і не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 до 17.04.2020 і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд визначив коло обставин, які суд повинен встановити для правильного застосування абз.4,6 п.5 Порядку №1078, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абз.5 п.5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абз.5 п.4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
На підставі викладеного, Верховний Суд направив справу на новий розгляд, оскільки дійшов висновку, що у цій справі суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог помилково визначили характер спірних правовідносин, які стосуються нарахування, перерахунку й виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.12.2019; не дослідили ці правовідносини; не з'ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абз.4,6 п.5 Порядку № 1078; не встановили, чи порушене право позивача на отримання індексації-різниці за вказаний період.
22.11.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа №420/3131/22.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2023 справа передана судді Катаєвій Е.В.
Суд на виконання постанови Верховного Суду від 09.11.2023 року вважає необхідним прийняти справу до провадження.
З урахуванням приписів ст. 12, 257, 262 КАС України, змісту позову та доданих до нього доказів, суд вважає необхідним розглянути дану справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Статтею 258 КАС України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін починається через тридцять днів з дня відкриття провадження.
Згідно з ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд вважає необхідним витребувати у відповідача суми індексації-різниці грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 26.12.2019, розрахованих на підставі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.11.2023 року по справі №420/3131/22, що підлягають застосуванню на підставі ч.5 ст.242 КАС України.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 44, 79, 80, 162, 163, 165, 257, 262 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Прийняти до провадження справу №420/3131/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Роз'яснити сторонам, що подання заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.79 КАС України учасники справи разом із заявами по суті справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, а також п'ятиденний строк для надання заперечень з урахуванням відповіді на відзив у разі його надання позивачем.
Відзив повинен відповідати вимогам ч. 2, 4 ст. 162 КАС України.
Відповідачі зобов'язані згідно з ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів надіслати (надати) іншим учасникам справи.
До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного) .
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали суми індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.12.2019, розрахованих на підставі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09.11.2023 року по справі №420/3131/22.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 261 КАС України у разі отримання відзиву на позов він має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву. Відповідь на відзив повинна відповідати вимогам ч. 2, 4 ст. 162 КАС України. Позивач зобов'язаний згідно з ч. 2 ст. 163, ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду копію відповіді на відзив та доданих до неї документів надіслати (надати) іншим учасникам справи.
До відповіді на відзив додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь на відзив; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).
Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження та справа буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: Веб-сайт: http://adm.od.court.gov.ua, E-mail: inbox@adm.od.court.gov.ua Телефони: Канцелярія тел.: (048) 705-57-93 факс: (048) 705-57-52 Інформаційний центр тел.: (048) 705-57-88.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва