Справа № 420/23854/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 20.02.2006 по 16.06.2023 проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні. Незважаючи на те, що позивач як військовослужбовець продовжував забезпечувати правопорядок і безпеку громадян на кордоні та внаслідок виконання свої службових обов'язків мав безпосередній контакт з населенням у 2021 році йому виплатили додаткову доплату до грошового забезпечення встановлену Постановою КМУ № 485 від 10.06.2020, відповідно до Порядку №375 від 29.04.2020, лише у серпні - 7815,48 грн. Протягом 2022 року та з 01.01.2023 по 16.06.2023 (дата звільнення) додаткова доплата до грошового забезпечення, встановлену Постановою КМУ № 485 від 10.06.2020, відповідно до Порядку №375 від 29.04.2020 йому не виплачувалась. 25.07.2023 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якої просив нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах в 2020-2023 роках. Листом від 14.08.2023 за №11/0102-104 військовою частиною НОМЕР_1 відмовлено у виплаті доплати у зв'язку з відсутністю розпорядження головного розпорядника коштів, асигнувань резервного фонду державного бюджету та відповідних клопотань і наказів на виплату.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою від 13.09.2023 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.06.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що у період з 25.09.2018 по 14.06.2023 позивач проходив військову службу на посадах у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б).
Тобто, у зазначені позивачем періоди, підтвердженням того, що позивач під час виконання своїх обов'язків при умовах забезпечення життєдіяльності населення контактував з ним (населенням) мають бути рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) для встановлення розміру додаткової доплати (пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах).
Рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) про те, що позивач під час виконання своїх обов'язків при умовах забезпечення життєдіяльності населення мав контакт з ним (населенням) за періоди з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 14.06.2023 відсутні, тому у відповідача не було законних підстав щодо нарахування та виплати позивачу додаткової доплати.
За періоди, коли керівник підрозділу подавав поіменний рапорт по команді на ім'я начальника прикордонного загону, виплати додаткової доплати здійснювались.
При цьому позивач у позові обґрунтовує свої вимоги тим, що у зазначені періоди по своїм обов'язкам він мав контакт з населенням, але при цьому не зазначає: чи це було при забезпеченні життєдіяльності цього населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян); час такого контакту при забезпеченні життєдіяльності цього населення.
Тобто, військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах Держприкордонслужби, під час виконання своїх обов'язків при умовах забезпечення життєдіяльності населення та контакту з ним (населенням) виплачується додаткова доплата до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Позивач у зазначені в позові періоди під час виконання своїх обов'язків не забезпечував життєдіяльність населення, що підтверджується відсутністю рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) про те, що позивач виконував свої обов'язки в умовах забезпечення життєдіяльності населення та мав контакт з ним (населенням).
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
29.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що доводи відповідача про відсутність відповідних рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними. Крім того, відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою.
04.10.2023 до суду надішли заперечення, у яких відповідач зазначає, що підтвердженням та підставою для виплати додаткової доплати є поіменний рапорт керівника підрозділу, який у оскаржувані періоди не подавався, у зв'язку з тим, що позивач не забезпечував життєдіяльність населення. Також відповідач зауважив, що у відзиві на позовну заяву не зазначав, що позивачу не нараховувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 20.02.2006 по 16.06.2023 проходив службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні імені полковника Олександра Жуковського Державної прикордонної служби України.
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії-інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), звільненого в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 16.06.2023 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
25.07.2023 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якої просив нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах.
На звернення (№ С-102 від 25.07.2023) відповідач листом від 14.08.2023 № 11/С-102-104 повідомив, що доплата військовослужбовцям, які забезпечували життєдіяльність населення на період дії карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID - 19, виплачується лише при наявності розпорядження головного розпорядника коштів, асигнувань резервного фонду державного бюджету та відповідних клопотань і наказів на виплату. Розпорядження, асигнування та накази, які діяли на той час, відсутні.
Відповідно до архівних відомостей за 2020-2023 роки додаткова доплата за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023 відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.
Не погоджуючись із тим, що йому ненараховано та не виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова №375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п.п.2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок).
У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 24.06.2020 № 594-ОС «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким установлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни військовослужбовцям, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, медичним та іншими працівниками, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювань серед людей на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, додаткову доплату у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати), пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати: 1) військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах Державної прикордонної служби України; 2) працівникам, які займають штатні посади в закладах охорони здоров'я Державної прикордонної служби України (пункт 2); персональний перелік військовослужбовців та працівників, яким провадиться додаткова доплата, визначати начальнику (командиру) органу Державної прикордонної служби України (пункт 3); нарахування додаткової доплати провадити у відсотковому відношенні до грошового забезпечення (заробітної плати) з розрахунку всіх складових, у тому числі й премії, за винятком виплат, що носять разовий характер (пункт 4); розмір додаткової доплати визначати згідно поіменного рапорту керівника підрозділу (пункт 5).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є військовослужбовцем або працівником; 2) забезпечує правопорядок і безпеку громадян, виконуючі обов'язки Державної прикордонної служби України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім військовослужбовцям та працівникам Державної прикордонної служби України, а лише окремим категоріям військовослужбовців та працівників, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
Згідно до матеріалів справи позивач у спірний період проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - інструктора кінологічного відділення прикордонної « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (17.07.2020-12.08.2021) та на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (12.08.2021 по 16.06.2023).
Судом встановлено, що позивач входив до переліку військовослужбовців військової служби, які займали штатні посади в органах Державної прикордонної служби України, які залучалися до заходів з метою запобігання розповсюдження хвороби COVID-19 та внаслідок виконання обов'язків мали безпосередній контакт з населенням.
З огляду на вказане у спірний період позивач працював за наявності всіх умов, що дають право на встановлення додаткової виплати, передбаченої Постановою КМУ № 375, а тому відповідач мав встановити та виплачувати позивачу в цей період додаткову доплату пропорційно відпрацьованому часу у відповідних умовах.
Факт такого ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 у вказаний період також підтверджений і самим відповідачем.
Таким чином, суд дійшов до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023.
Оскільки судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової доплати позивачу за службу в особливих умовах, наслідком встановлення такої бездіяльності є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023.
Доводи відповідача про те, що підставою для виплати додаткової доплати є рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) суд вважає безпідставними.
Як зазначалось вище, за наявності всіх умов, визначених у пункті 1 постанови № 375, додаткова доплата до грошового забезпечення відповідної особи встановлюється імперативно, тобто прийняттям наказу про встановлення такої доплати. Разом з тим, сам розмір зазначеної доплати у відсотках до грошового забезпечення визначається в залежності від наявних бюджетних коштів і не може перевищувати 50 відсотків грошового забезпечення.
При цьому, неподання рапортів начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б), неприйняття відповідних наказів не є перешкодою для задоволення позову, оскільки у випадку задоволення вимог позивача відповідач повинен прийняти такі накази за спірний період часу, визначивши відсотковий розмір додаткової доплати до грошового забезпечення, після чого нарахувати і виплатити позивачу невиплачену за цей час доплату.
Також, відповідач у листі від 14.08.2023 № 11/С-102-104 зазначає про відсутність асигнувань.
За правовою позицією ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Доводи відповідача висновки суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненарахування та невиплати додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Г.Музиченка, 31, код ЄДРПОУ 14321860) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Г.Музиченка, 31, код ЄДРПОУ 14321860) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний