Рішення від 27.11.2023 по справі 380/20291/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокусправа № 380/20291/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (фізична особа - підприємець) звернувся з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900332/2 від 10.05.2023 р. та №UA209000/2023/900766/2 від 27.07.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів. Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Createfun Industrial Development Co., Ltd», Китай, в особі генерального менеджера Sofiya Zhang, що діє на підставі Статуту, уклали Контракт №3006/2022 від 30.06.2022 р., предметом якого є зобов'язання Продавця продавати, а покупця купувати і оплачувати товар, інвентар для спорту та фізкультури, виробництво компанії Createfun Industrial Development Co., Ltd.

На виконання вимог Контракту №3006/2022 від 30.06.2022 р., згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №230210SOUKR-010-C1775 від 28.03.2023 р. покупець придбав у продавця товар вартістю 32 470,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 10.05.2023 р. позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170035867U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 - батут гімнастичний; 3 - вироби з чорних металів).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170035867U0 надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір №3006/2022 від 30.06.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 01.02.2023; рахунок-фактура №230210SOUKR-010-C1775 від 28.03.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2642 від 05.05.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №NJBKLN2KO72NCJZ від 21.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01-05/05/2023 від 05.05.2023; договір про перевезення №28/07/2022-01 від 28.07.2022; автотранспортна накладна №9608 від 05.05.2023; коносамент №NSZEC230355148 від 31.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL322080NS5VR985 від 05.05.2023; копія митної декларації країни відправлення №310120230519085530 від 26.03.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів, на яку декларант надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: рахунок-фактуру №230210SOUKR-010-C1775 від 28.03.2023; платіжне доручення від 06.04.2023; рахунок на експедиційні послуги №2642 від 05.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення №01-05/05/2023 від 05.05.2023; контракт №3006/2022 від 30.06.2022; додаток до контракту №1 від 01.02.2023; експортну декларацію країни відправлення №310120230519085530 від 26.03.2023; транзитну декларацію №23PL322080NS5VR985 від 05.05.2023.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001575 та рішення про коригування митної вартості товарів від UA209000/2023/900332/2 від 10.05.2023, в графі 33 якого було вказано:

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- інвойсом за № 230210SOUKR-010-C1775 від 28.03.23 р., передбачена 100% передоплата за отриману продукцію. Декларантом до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 21.02.2023 р. Слід зазначити, що даний документ не підписаний та не засвідчений штампом чи печаткою банку, а у гр. 70 «Призначення платежу» зазначено лише номер та дату Контракту без посилання на інші товаросупровідні документи (проформа, інвойс, замовлення, інше);

- у гр.5 CMR № 9608 від 05.05.2023 р, зазначено інвойс номер якого не відповідає номеру інвойса, який поданий декларантом до митного оформлення. Крім того, у вищевказаній CMR не заповнено гр.22 у якій зазначається відправник товару. Слід зазначити, що у графі 16 CMR перевізником зазначено TOV «VIAT-TRANS», хоча довідка про вартість послуг по транспортуванню вантажу № 01-05/05/2023 від 05.05.2023 р. та рахунок на оплату транспортних послуг № 2642 від 05.05.2023 р. виписані ТОВ «Селеста Марін». Документи, що визначають договірні відносини з TOV «VIAT-TRANS», відсутні. Крім того, вищевказаний рахунок на оплату транспортних послуг не підписаний гол.бухгалтером чи/та іншими посадовими особами ТОВ «Селеста Марін».

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу продубльовано подачу документів, що було подано декарантом до митного оформлення. Надіслані документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: т.1 МД 209140/2023/4015 від 21.02.2023 р., рівень митної вартості становить 3,7700 дол. США/кг. т.3 МД 110130/2023/5341 від 17.03.2023 р., рівень митної вартості становить 1,9300 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170036210U3 та 11.05.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог Контракту №3006/2022 від 30.06.2022 р., згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №230512SOUKR-011-C1775 від 05.06.2023 р. покупець придбав у продавця партію товару вартістю 28 246,90 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 26.07.2023 р. позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170059229U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийнято оскаржуване рішення (тов. №1 - батут гімнастичний; 3 - вироби з чорних металів).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170059229U4 було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір №3006/2022 від 30.06.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 01.02.2023; рахунок-фактура №230512SOUKR-011-C1775 від 05.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2715 від 14.07.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №85 від 24.07.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №NJBKLN5IO7FQQZE від 18.05.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №NJBKLN5VO7HNDOR від 31.05.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01-25/07/2023 від 25.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1/0723 від 24.07.2023; договір про перевезення №28/07/2022-01 від 28.07.2022; автотранспортна накладна №6097 від 25.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №23IE01500F1XOT від 24.07.2023; копія митної декларації країни відправлення №310120230518118436 від 06.06.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів, на яку декларант надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: рахунок-інвойс №230512SOUKR-011-C1775 від 05.06.2023; валютні платіжки №NJBKLN5IO7FQQZE від 18.05.2023; №NJBKLN5VO7HNDOR від 31.05.2023; Рахунок на експедиційні послуги 2715 від 14.07.2023; рахунок на перевезення 85 від 24.07.2023; Контракт 3006/2022 від 30.06.2023; транзитна декларація 23IE01500F1XOT від 24.07.2023; експортна декларація країни відправлення 310120230518118436 від 06.06.2023.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209170/2023/002581 та рішення про коригування митної вартості товарів від UA209000/2023/900766/2 від 27.07.2023, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- інвойсом за № 230512SOUKR-011-C1775 від 05.06.23 р., передбачена 100% передоплата за отриману продукцію. Декларантом до митного оформлення подано банківські платіжні документи від 18.05.2023 р., 31.05.2023р. Слід зазначити, що дані документи не підписані та не засвідчені штампом чи печаткою банку, У гр. 70 «Призначення платежу» зазначено номер та дату Контракту. Також є посилання на проформу - інвойс № 230512SOUKR-011-C1775, яка до митного формлення не подана.

Також слід зазначити, що вантаж переміщувався морським транспортом. Проте транспортний документ (коносамент) до митного оформлення не подавався.

Крім того, у CMR №6097 від 25.07.23р. не заповнена гр.22 у якій зазначається відправник товару.

У гр. 44 МД зазначений договір на перевезення №28/07/2022-01 від 28.07.2022 р. який до митного оформлення не подавався.

Також варто зазначити, що під номером « 4100» у гр.44 МД зазначений контракт №3006/2022 від 30.06.22р. який до митного оформлення не поданий.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу продубльовано подачу документів, що було подано декарантом до митного оформлення. Надіслані документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар.1 МД 209140/2023/17588 від 01.07.2023 р., товар.3 МД 500080/2023/4681 від 19.06.2023 р., рівень митної вартості становить 1,9300 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170059468U8 та 28.07.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару..»

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач 10.05.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170035867U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 - батут гімнастичний; 3 - вироби з чорних металів).

Для здійснення митного оформлення товару позивач 26.07.2023 р. подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170059229U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. №1 - батут гімнастичний; 3 - вироби з чорних металів).

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митних декларацій надано документи згідно переліку, який наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 метод (резервний) метод.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/900332/2 від 10.05.2023 як на підставу його прийняття відповідач зазначив наступне: «Інвойсом за №230210SOUKR-010-C1775 від 28.03.2023., передбачена 100% передоплата за отриману продукцію. Декларантом до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 21.02.2023 р. Слід зазначити, що даний документ не підписаний та не засвідчений штампом чи печаткою банку, а у гр. 70 «Призначення платежу» зазначено лише номер та дату Контракту без посилання на інші товаросупровідні документи (проформа, інвойс, замовлення, інше)».

На зазначені аргументи оскаржуваного рішення суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Банківський платіжний документ №NJBKLN2KO72NCJZ від 21.02.2023 року, який подавався до митного оформлення, підтверджує оплату товару за інвойсом №230210SOUKR-010-C1775 від 28.03.2023, у ньому зазначена сплачена сума - 32 470 доларів США. Вказаний банківський документ містить посилання на зовнішньоекономічний контракт №3006/2022 від 30.06.2022, дату операції, суму операції, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін.

Отже, банківський платіжний документ №NJBKLN2KO72NCJZ від 21.02.2023 підтверджує здійснену оплату за поставлений товар.

Зауваження до нього, наведені митним органом, до уваги не приймаються.

В оскаржуваному рішення зазначено також наступне: «У гр. 5 CMR №9608 від 05.05.2023 р., зазначено інвойс, номер якого не відповідає номеру інвойсу, який подано декларантом до митного оформлення. У CMR №9608 від 05.05.2023 р. не заповнено гр. 22 у якій зазначається відправник товару».

Щодо вказаних доводів відповідача, суд приймає до уваги покликання позивача на те, що у гр. 5 CMR №9608 від 05.05.2023 р при заповненні була допущена описка, оскільки в

даній графі зазначений номер інвойсу №230210SQUKR-010-C1775, а правильний номер інвойсу - №230210SOUKR-010-C1775.

Щодо відомостей про відправника товару, то такі містяться в графі 1 автотранспортної накладної.

В оскаржуваному рішенні також зазначено: «У графі 16 CMR №9608 від 05.05.2023 р. перевізником зазначено TOV «VIAT-TRANS», хоча довідка про вартість послуг по транспортуванню вантажу №01-05/05/2023 від 05.05.2023 та рахунок на оплату транспортних послуг №2642 від 05.05.2023 р. виписані ТОВ «Селеста Марін». Документи, що визначають договірні відносини з TOV «VIAT-TRANS», відсутні».

Стосовно вказаного твердження суд позивач обгрунтував, що ФОП ОСОБА_1 уклав з TOV«VIAT-TRANS» договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №28/07/2022-01 від 28.07.2022 р. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно TOV «VIAT-TRANS» є експедитором, а не перевізником. Не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов'язань перед ФОП ОСОБА_1 , що передбачено договором на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №28/07/2022-01 від 28.07.2022 р. Всі транспортні витрати, які поніс ФОП ОСОБА_1 по Договору на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №28/07/2022-01 від 28.07.2022 р. з TOV «VIAT-TRANS» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Окрім того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів.

Щодо зауважень митного органу до рахунку на оплату транспортних послуг, то до митного оформлення подавався документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01-05/05/2023 від 05.05.2023, у якому зазначено вартість транспортування вантажу та локальні витрати за межами України за маршрутом FOB Нінгбо (China) - Рава-Руська (Україна) у контейнері HMCU9199608. Даний документ узгоджується з відомостями, які зазначені в рахунку на оплату №2642 від 05.05.2023.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/900766/2 від 27.07.2023 як на підставу прийняття рішення відповідач зазначив наступне: «Інвойсом за №230512SOUKR-011-C1775 від 05.06.2023., передбачена 100% передоплата за отриману продукцію. Декларантом до митного оформлення надано банківські платіжні документи від 18.05.2023 р.; 31.05.2023. Слід зазначити, що дані документи не підписані та не засвідчені штампом чи печаткою банку, У гр. 70 «Призначення платежу» зазначено номер та дату Контракту. Також є посилання на проформу - інвойс №230512SOUKR-011-C1775, яка до митного оформлення не подана».

На зазначені аргументи оскаржуваного рішення суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Банківські платіжні документи №NJBKLN5VO7HNDOR від 31.05.2023 та №NJBKLN5IO7FQQZE від 18.05.2023 року підтверджують оплату товару за інвойсом №230512SOUKR-011-C1775 від 05.06.2023. Вказані банківські документи містять посилання на зовнішньоекономічний контракт №3006/2022 від 30.06.2022, дату операції, суму операції, найменування банку відправника і банку отримувача.

Отже, банківські платіжні документи №NJBKLN5VO7HNDOR від 31.05.2023 та №NJBKLN5IO7FQQZE від 18.05.2023 підтверджують здійснену оплату за поставлений товар.

Що стосується рахунку-проформи, то за своєю суттю він є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. Комерційний інвойс №230512SOUKR-011-C1775 від 05.06.2023 був поданий до митного оформлення.

Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

У оскаржуваному рішенні митний орган звернув увагу на те, що вантаж переміщувався морським транспортом, проте транспортний документ (коносамент) до митного оформлення не подавався. Вказав, що у CMR №6097 від 25.07.2023 не заповнена гр. 22 у якій зазначається відправник товару.

Суд зазначає, що стаття 53 МК України не визначає коносамент документом, який підтверджує митну вартість товару.

Відомості щодо відправника товару містяться в графі 1 автотранспортної накладної

Також в оскаржуваному рішенні зазначено наступне: «у гр. 44 МД зазначений договір на перевезення №28/-7/2022-01 від 28.07.2022, який до митного оформлення не подавався. Під номером « 4100» у гр. 44 МД зазначений контракт №3006/2022 від 30.06.2022, який до митного оформлення не поданий».

Щодо цих доводів оскаржуваного рішення суд враховує пояснення позивача, що у графі 44 митної декларації №23UA209170059229U4 від 26.07.2023 зазначено код « 4301», під якими містяться документ - договір на перевезення №28/-7/2022-01 від 28.07.2022 та код « 4100», під яким міститься документ контракт №3006/2022 від 30.06.2022. Зокрема, ці документи зазначені у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002581, а також у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900766/2 від 27.07.2023.

Позначка «d» біля коду у графі 44 митної декларації (згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651) означає, що вказаний документ наявний у декларанта, однак на вимогу, митний орган має право витребувати ці документи. Такої вимоги митницею не ставилось. Позначка «m» біля коду у графі 44 митної декларації означає, що вказаний документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД.

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутністьпідстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити та оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/900332/2 від 10.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/900766/2 від 27.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 4434,12 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять чотири грн. 12 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.