ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 рокусправа № 380/14976/22
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України у Львівській області, з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період із січня 18 січня по 23.03.2021;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період із січня 18 січня по 23.03.2021;
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн., щомісячне преміювання у розмірі 775 грн., доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн., індексація за березень 2021 року);
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн. надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн. щомісячне преміювання у розмірі 775 грн. доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн. індексація за березень 2021 року);
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо не нарахування та не виплату при звільненні ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення грошового забезпечення;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Голови Служби безпеки України від 18.03.2021 № 335-ОС/дск підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас відповідно до підпункту «а» п. 61, підпункту «г» п. 62 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та пункту п. 81-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007 та наказом начальника Управління Служби безпеки у Львівській області від 22.03.2021 №177-ОС/дск ОСОБА_1 виключено із списків особового складу із 23.03.2021. Наказом Голови Служби безпеки України від 19.11.2019 №1571-ОС ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу Управління Служби безпеки у Львівській області. Відповідно до наказу Голови Служби безпеки України від 21.05.2020 №672-ОС/дск ОСОБА_1 , у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів увільнено із посади та зараховано в розпорядження начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області, термін перебування в якому (розпорядженні) продовжувалось до 17.01.2021.
Представник позивача зазначає, що із наданих на адвокатські запити документів з питань грошового та матеріального забезпечення та розрахунку при звільненні ним встановлено, що позивачу під час проходження служби та звільнення не у повному обсязі проведено грошові виплати, право на які набуто у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби та звільнення із неї. Так, із отриманих на адвокатські запити документів стало відомо, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 протиправно припинено виплату грошового забезпечення із лютого 2021 року, а у січні 2021 року виплата грошового забезпечення проведено не за повний місяць.
Також зазначає, що із наданих на адвокатські запити документів - розрахунків проведених при звільненні ОСОБА_1 вбачається, що останньому виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення лише за 11 календарні роки, а також здійснено в подальшому доплату такою з урахуванням загальної вислуги 17 календарних років. Також, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 нараховано та виплачено компенсацію за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 невикористаних днів додаткової відпустки, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».
Водночас при обрахунку вказаної допомоги та компенсацій відповідачем включено до розрахунку місячного грошового забезпечення лише посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, тобто без включення до розрахунку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), що є протиправним та порушує гарантовані вищезазначеним законодавствам майнові права ОСОБА_1 з питань соціального захисту військовослужбовців на належне грошове забезпечення.
Насамкінець вказує, що оскільки ОСОБА_1 мав право на щорічну основну відпустку у році звільнення і така компенсована, останній мав право на отримання допомоги на оздоровлення при звільненні у розмірі місячного грошового забезпечення. Однак, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив при звільненні ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому представник щодо задоволення позову заперечив та вказав, що підполковник ОСОБА_1 звільнений наказом СБ України від 18.03.2021 №335-ОС/ДСК та виключений зі списків особового складу наказом начальника УСБУ у Львівській області від 22.03.2021 №177-ОС/ДСК з 23.03.2022, а виплата грошового забезпечення військовослужбовцю припинена з 18.01.2021 у зв'язку із закінченням 17.01.2021 терміну перебування у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області.
Представник відповідача зазначив, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників, або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці, при цьому повноваження Голови СБ України щодо виплати грошового забезпечення та встановлення його розміру є правом, а не обов'язком, оскільки передбачає індивідуалізовану оцінку вкладу у службову діяльність конкретного військовослужбовця згідно з його тимчасовим службово-посадовим становищем. За відсутності таких звернень до Голови СБ України були і відсутні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за вищевказаний період.
Також представник відповідача вказує, оскільки рішення Головою СБ України щодо продовження строку виплат грошового забезпечення підполковнику ОСОБА_1 не прийнято та враховуючи норми пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» про те, що посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років є основними складовими грошового забезпечення, розрахунок грошового забезпечення позивача для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористану щорічну відпустку здійснено виходячи з посадового окладу за посадою, яку він обіймав перед зарахуванням в розпорядження, військовим званням та відсотковою надбавкою за вислугу років, встановлених на день звільнення.
Окрім цього, відповідно до наказу УСБУ у Львівській області від 28.01.2021 №57-ОС/ДСК позивач з 26.01.2021 по 19.02.2021 перебував у відпустці. Однак на момент видачі наказу та вибуття ОСОБА_1 у відпустку, термін перебування у розпорядженні з виплатою грошового забезпечення закінчився. Враховуючи, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до складу грошового забезпечення а рішення Голови СБ України щодо продовження строку виплат грошового забезпечення не приймалось, виплата допомоги на оздоровлення не здійснювалась.
Представник відповідача заперечує й щодо нарахування та виплати позивачу надбавки підрозділу «К», щомісячного преміювання та доплати за роботу з оперативними джерелам з огляду на його систематичну відсутність на робочому місці та не виконання відповідних обов'язків.
Ухвалою від 28.10.2022 суддя відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 20.12.2022 в справі було зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішеннями у справах №380/14898/22.
Ухвалою суду від 30.08.2023 в справі поновлено провадження.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Згідно з витягу з наказу Голови Служби безпеки України від 19.11.2019 №1571-ОС «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України призначено за підпунктом «б» пункту 44 по Управлінню Служби безпеки України у Львівській області підполковника ОСОБА_1 начальником відділу.
Згідно з витягу з наказу Голови Служби безпеки України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України зараховано в розпорядження за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) з 21.05.2020 до 20.08.2020 включно начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області підполковника ОСОБА_1 за посадою начальника відділу.
Наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України продовжено термін перебування у розпорядженні начальника Управління за пунктом 48 ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Управління, на час його перебування: у частині чергової відпустки за 2020 рік строком на 15 календарних днів до 26.11.2020 включно; на лікуванні строком 37 календарних днів до 02.01.2021 включно; на лікуванні строком 15 календарних днів до 17.01.2021.
Наказом Голови Служби безпеки України від 18.03.2021 № 335-ОС/дск «По особовому складу» підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» п. 61, підпункту «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини п'ятної статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Служби безпеки України.
Наказом начальника Управління Служби безпеки у Львівській області від 22.03.2021 №177-ОС/дск «По особовому складу» ОСОБА_1 виключено із списків особового складу із 23.03.2021.
Представник позивача подав до Голови Служби безпеки України адвокатський запит (скаргу в інтересах клієнта), у якому зазначив про виплату позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги при звільненні, компенсацій за невикористані дні основної та додаткової відпусток не у повному обсязі.
Листом Головної інспекції Служби безпеки України №3/3-k-105/1/115 від 05.08.2021 представника позивача повідомлено, зокрема, про те, що за результатами опрацювання адвокатського запиту співробітники Служби безпеки України під час виведення підполковника ОСОБА_1 у розпорядження, проведення заходів щодо його подальшого службового використання, нарахування виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги діяли виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений законами та нормативно-правовими актами України. Порушень вимог законодавства в діях співробітників СБ України не встановлено.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу грошового забезпечення, матеріальних допомог та компенсацій у повному обсязі, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 №2229-ХІІ (далі - Закон №2229-ХІІ) Служба безпеки України - це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2229-ХІІ кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.
У відповідності до частини першої статті 20 Закону №2229-ХІІ умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Статтею 18 Закону №2229-ХІІ встановлено, що фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України.
За приписами статті 27 Закону №2229-ХІІ держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України. Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Статтею 30 Закону №2229-ХІІ передбачено, що форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності
В системі Служби безпеки України порядок проходження військової служби за контрактом особі офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України, виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період визначені Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (далі - Положення).
Вказане Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням в СБУ кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Підпунктом «б» пункту 48 Положення №1262 визначено, що зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв'язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності - до 3 місяців.
За пунктом 48 Положення №1262 військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою в чиєму розпорядженні вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби в установленому порядку.
Військовослужбовець, який після закінчення строку перебування у розпорядженні у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не призначений на посаду через відсутність вакантних посад (рівної або нижчої не більш як на один ступінь) у Службі безпеки України або через ненадання військовослужбовцем згоди на призначення на іншу нижчу посаду, звільняється в установленому порядку з військової служби. Вакантні посади, на яких може бути використано військовослужбовця з дотриманням вимог, встановлених пунктом 43 цього Положення, визначаються начальником (керівником) підрозділу (органу, закладу, установи), у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець.
Військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на ці посади, а військовослужбовці, призначення на посади та звільнення яких з посад належить до повноважень Президента України, зараховуються у розпорядження наказами Голови Служби безпеки України по особовому складу на підставі відповідного Указу Президента України про звільнення з посади.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було зараховано в розпорядження начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області за підпунктом «б» пункту 48 (у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів) з 21.05.2020 до 20.08.2020 за посадою начальника відділу, про що свідчить наказ Голови Служби безпеки України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу».
Надалі, у відповідності до наказу Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» термін зарахування позивача в розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області було продовжено у строк до 17.01.2021.
Механізм реалізації вимог Положення визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджена наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 № 772 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за № 1323/16014 (далі - Інструкція № 772).
У відповідності до пункту 4.9 Інструкції №772, зарахування військовослужбовців у розпорядження відповідних начальників (пункт 48 Положення) - це визначення їх тимчасового службово-посадового становища, коли вони проходять військову службу у підпорядкуванні відповідних начальників, але без призначення на конкретні посади.
Зарахування у розпорядження відповідних начальників проводиться наказами по особовому складу з обов'язковим визначенням дати початку та закінчення терміну розпорядження та доводиться до відома військовослужбовців, які зараховані в зазначене розпорядження, під особистий підпис їх начальниками в установленому порядку.
В системі Служби безпеки, Центральне управління СБ України є суб'єктом нормотворення, наділеним функціями видання нормативно-правових актів. Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №2229-ХІІ, Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав та свобод громадян.
З урахуванням викладеного, з метою врегулювання виплат грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, відповідно до Закону №2229-ХІІ, Закону №2011-XII, Указу Президента України від 27.12.2007 № 1262 «Про внесення змін до Указу Президента України від 07.11.2001 №1053», постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 «Про види, розмір і порядок надання компенсацій громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Центральним управлінням Служби безпеки України, наказом від 10.04.2018 №515/ДСК, якому надано гриф обмеженого доступу «Для службового користування», затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України (далі - Інструкція 515/ДСК), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за №512/31964.
Загальний порядок виплати військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідного начальника у межах встановлених законодавством строків, визначений у пункті 2 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК, за змістом якого за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані у розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262), зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування у розпорядження.
Втім, пунктом 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК встановлений спеціальний порядок таких виплат, який підлягає застосуванню саме коли військовослужбовець перебуває у розпорядженні відповідного начальника понад встановлений чинним законодавством строк.
Так, пунктом 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК передбачено, що після закінчення строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення (якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені з військової служби), а у випадках коли такі строки не визначені - після спливання шести місяців з дня зарахування в розпорядження відповідних начальників або керівників, виплата їм грошового забезпечення здійснюється за рішенням Голови Служби безпеки України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці.
Як встановлено судом, протягом часу перебування ОСОБА_1 у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області, у межах строків визначених наказом Голови СБ України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» та наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу», тобто з 21.05.2020 по 17.01.2021 (не включно), йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення зі збереженням раніше встановлених розмірів, за посадою, яку він обіймав до зарахування у розпорядження. Даний факт сторонами не заперечується.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 з 17.01.2021 перебуває у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області у понад встановлений наказом Голови СБ України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» та наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» та чинним законодавством строк.
Таким чином, оскільки строк перебування позивача у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області закінчився 17.01.2021, це і зумовило припинення виплати йому грошового забезпечення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що припинення виплати позивачу грошового забезпечення після закінчення строків перебування у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області відбулось у відповідності до норм чинного законодавства.
Отже, після закінчення строків перебування у розпорядженні, якщо військовослужбовці не призначені на посаду або не звільнені в установленому порядку з військової служби, виплата їм грошового забезпечення припиняється, однак може здійснюватися виключно за рішенням Голови СБ України на підставі мотивованих рапортів начальників або керівників, у розпорядженні яких перебувають такі військовослужбовці, виходячи з наведених в абзаці 4 пункту 6 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК видів грошового забезпечення.
Тобто, лише Голова СБ України, у зв'язку із наданими дискреційними повноваженнями, має право прийняти рішення про виплату військовослужбовцю СБУ грошового забезпечення (видів визначених Інструкцією №515/ДСК) після завершення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні.
Судом з матеріалів справи встановлено, що начальником УСБУ у Львівській області, у розпорядженні якого перебував ОСОБА_1 , з 17.01.2021 не подавались рапорти до Голови СБ України щодо продовження виплати йому грошового забезпечення.
Водночас суд звертає увагу, що пункт 6 глави 1 розділу IV Інструкції №515/ДСК не встановлює імперативного обов'язку начальника, у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець, звертатися із рапортом на ім'я Голови СБ України для виплати грошового забезпечення. Таке рішення про подання/не подання рапорту відповідний начальник приймає з урахуванням порядку проходження військової служби військовослужбовців Служби безпеки України, встановленого Положенням №1262/2007 та Інструкцією №772.
Отже, суд дійшов висновку, що припиняючи виплату грошового забезпечення позивачу після завершення строку перебування його в розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області понад встановлений законодавством термін, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами України №2229-ХІІ, №2223-ХІІ, №2011-ХІІ, постановою КМУ від 30.08.2017 № 704, Порядком 1262/2007, Інструкцією №772 та Інструкцією №515/ДСК.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн. надбавка підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн. щомісячне преміювання у розмірі 775,00 грн. доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн. індексація за березень 2021 року) суд зазначає таке.
Пунктами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 3 ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Згідно ст. 15 №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення; виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Зазначеними приписами Закону №2011-XII та Постанови КМУ №704 законодавцем надано відомствам, які наділені правомочністю нормотворення, повноваження з нормативного врегулювання на рівні підзаконних нормативно-правових актів порядку, способів виконання та умов застосування законодавчо закріплених норм щодо виплати військовослужбовцям грошового забезпечення.
Приписами пункту 48 Положення №1262/2007 передбачено, що військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов'язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Як вже було згадано вище, відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу IV Інструкції №515 за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані у розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення зберігається виплата грошового забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу IV Інструкції №515 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 2 пункту 1 цього розділу, здійснюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що були встановлені таким військовослужбовцям на момент зарахування їх у розпорядження.
Системний аналіз вищенаведених норм Положення №1262 та Інструкції №515/ДСК, свідчить про те, що військовослужбовці, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників або керівників за підставами, передбаченими п.48 Положення №1262 отримують матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, якщо інше не передбачено законодавством. Зокрема, виплата грошового забезпечення припиняється військовослужбовцям, яких відсторонено від виконання службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відсторонено від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, оголошено у розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту (цілодобово чи протягом дня, що збігається зі службовим часом), виплата грошового забезпечення - з дня прийняття стосовно них відповідного рішення на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування відповідного запобіжного заходу.
Як встановлено судом, наказом Голови СБ України від 21.05.2020 №672-ОС/дск «По особовому складу» ОСОБА_1 зараховано в розпорядження начальника УСБУ у Львівській області з 21.05.2020 за посадою начальника відділу (яку він обіймав до увільнення з посади).
Таким чином, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 під час перебування у розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області повинен обраховуватись із складових грошового забезпечення, визначених станом на травень 2020 року.
На час виведення ОСОБА_1 в розпорядження у травні 2020 року із огляду на архівну відомість особистої картки грошового забезпечення за 2020 рік його грошове забезпечення складалося з:
посадового окладу у розмірі 7750,00 грн.;
окладу за військовим званням у розмірі 1410,00 грн.;
надбавка за вислугу років у розмірі 3664,00 грн.;
надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн.;
надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн.;
надбавка підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн.;
щомісячне преміювання у розмірі 775,00 грн.;
доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн.;
індексація у розмірі 216,51 грн.,
Відповідні надбавки, доплати, винагороди та премія, із огляду на архівну відомість, мали постійний характер, а отже складали на час виведення в розпорядження місячне грошове забезпечення у розмірі 24 418,37 грн.
Судом також встановлено, що у зв'язку із виключенням ОСОБА_1 зі списків особового складу, йому було нараховано:
1) одноразову грошового допомогу при звільненні в розмірі 70532,00 грн. за 11 календарних років служби (у подальшому здійснено донарахування такої допомоги в сумі 38472,00 ще за 6 років служби);
2) грошову компенсацію за 40 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік в розмірі 17098,80 грн.;
3) грошову компенсацію за 84 не використаних днів додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 35907,48 грн.
Водночас, як вбачається з розрахунку розміру вихідної допомоги при звільненні, розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки полковнику ОСОБА_1 , звільненого з військової служби 23.02.2021, який перебував у розпорядженні по 17.01.2021, обчислення розміру такої допомоги та компенсацій здійснювалось з урахуванням надбавок: посадовий оклад (7750,00 грн.), оклад за військовим званням (1410,00 грн.), надбавка за вислугу років (40% - 3664,00 грн.). Всього ГЗ на 23.03.2021 - 12824,00 грн.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про протиправність дії Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн., щомісячне преміювання у розмірі 775 грн., доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн., індексація в розмірі 216,51 грн.).
З метою ефективного захисту порушених прав позивача у цій частині слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія, індексація (надбавка за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн. надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн. надбавка підрозділу «К» у розмірі 458 грн. щомісячне преміювання у розмірі 775 грн. доплата за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775 грн., індексація в розмірі 216,51 грн.)
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на його користь допомогу на оздоровлення за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення суд зазначає таке.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до глави 16 розділу III Інструкції-515/ДСК-2018 військовослужбовцям на підставі відпускного посвідчення або за мотивованим рапортом один раз на рік виплачується допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Системне тлумачення вищенаведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення нараховується та виплачується військовослужбовцям СБ України на підставі відпускного посвідчення або мотивованого рапорту.
Судом встановлено, що до моменту закінчення перебування ОСОБА_1 у розпорядженні начальника Управління УСБУ у Львівській області, визначеного наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 05.01.2021 №4-ОС/дск «По особовому складу» - 17.01.2021, позивачем не подавався рапорт про нарахування та виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік.
Заразом, як встановив суд з відзиву на позовну заяву, позивач на підставі наказу начальника УСБУ у Львівській області від 28.01.2021 №57-ОС/ДСК у період з 26.01.2021 по 19.02.2021 перебував у відпустці. Відповідне позивачем не заперечується.
Таким чином, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення повинна була здійснюватись на підставі відпускного посвідчення, яке отримав позивач при виході у вказану відпустку.
При цьому суд звертає увагу на те, що на момент видачі наказу та вибуття ОСОБА_1 у відпустку, термін перебування у розпорядженні з виплатою грошового забезпечення закінчився, що вже було встановлено судом вище.
Відтак, враховуючи те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до складу грошового забезпечення а рішення Голови СБ України щодо продовження строку виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення не приймалось, суд не вбачає підстав для нарахування та виплати на його користь грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавки підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн., щомісячного преміювання у розмірі 775,00 грн., доплати за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн., індексації в розмірі 216,51 грн.).
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Львівській області (м. Львів, вул. Вітовського, 55; ЄДРПОУ: 20001591) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні за 17 календарних років служби, компенсації за невикористані 40 днів основної відпустки та 84 дні додаткової відпустки із включенням до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби у розмірі 8207,36 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 1162,50 грн., надбавки підрозділу «К» у розмірі 458,00 грн., щомісячного преміювання у розмірі 775,00 грн., доплати за роботу з оперативними джерелами у розмірі 775,00 грн., індексації в розмірі 216,51 грн.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.