ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 рокуСправа №160/18554/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов?язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.07.2022 року № Ф-4954-53У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування у розмірі 15552,02грн;
-зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати відомості інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування в розмірі 15552,02грн.
Позов мотивовано тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки), на переконання позивача, прийнята всупереч норм чинного законодавства та поза межами повноважень відповідача, оскільки позивач не веде підприємницьку діяльність. За період роботи позивача з липня 2017 року по теперішній час за нього, як за найманого працівника єдиний соціальний внесок сплачувався роботодавцем, що підтверджено довідкою форми ОК-5. Вище викладені доводи свідчать про те, що вимога є не законною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/18554/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов?язання вчинити певні дії - задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документу вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 12.07.2022 року № Ф-4954-53У на суму 15552,02грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/18554/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №160/18554/23, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
24.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) є законними, мотивуючи свої доводи наступним. За даними інформаційної системи Державної податкової служби України ОСОБА_1 з 04.12.2006 перебував за основним місцем обліку в Новомосковська ДПІ ГУ ДПС (м. Новомосковськ) як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування та 17.04.2020 припинено державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Станом на 23.08.2023 року в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 ФОП ОСОБА_1 обліковується залишок заборгованості з єдиного внеску у сумі 15552,02грн, яка виникла в результаті наступних нарахувань: за 4 квартал 2018 року - 2457,18 грн, граничний строк сплати до 21.01.2019; за 1 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 19.04.2019; за 2 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 19.07.2019; за 3 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 21.10.2019; за 4 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 20.01.2020; за 1 квартал 2020 року - 2078,12 грн, граничний строк сплати до 21.04.2020 року. Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У зв'язку з несплатою заборгованості та на виконання п. 5 р. VІ Інструкції449 сформована узгоджена вимога № Ф-4954-53У від 12.07.2022 на сум 15552,02 грн та направлена до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси). Враховуючи викладене, відповідач вважає, що сформував оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) правомірно та обґрунтовано.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця 01.12.2006 року, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 2 209 000 0000 001572.
17.04.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 22290060003007871 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до інтегрованої картки платника податків за кодом бюджетної класифікації 71040000 за ФОП ОСОБА_1 обліковується залишок заборгованості з єдиного внеску у сумі 15552,02грн.
Вказаний борг виник за результатами наступних нарахувань:
за 4 квартал 2018 року - 2457,18 грн, граничний строк сплати до 21.01.2019;
за 1 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 19.04.2019;
за 2 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 19.07.2019;
за 3 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 21.10.2019;
за 4 квартал 2019 року - 2754,18 грн, граничний строк сплати до 20.01.2020;
за 1 квартал 2020 року - 2078,12 грн, граничний строк сплати до 21.04.2020 року.
У зв'язку із наявністю заборгованості у позивача зі сплати єдиного внеску щодо позивача - ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4954-53У від 12.07.2022 року.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 з липня 2017 року перебував у трудових відносинах з Філія «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується відомостями довідки форми ОК-5.
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування боргу та прийняття вимог про сплату боргу протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
При цьому, пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства;
для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску
В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI не врегульовано.
Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував у трудових відносинах з Філія «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у період з липня 2017 року по вересень 2022 року, що підтверджується відомостями довідки форми ОК-5.
При цьому, Філія «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» щомісячно сплачувала за позивача єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджено відомостями довідки форми ОК-5.
Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року (справа № 440/2149/19) сформовано правовий висновок, згідно з яким, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що нарахування контролюючим органом позивачу, як фізичній особі-підприємцю (який господарську діяльність не здійснює і доходи не отримує), та, який одночасно перебуває у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем).
Таким чином, донарахування позивачу суми єдиного внеску, порушує мету забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) та спричиняє подвійну його сплату.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що нарахування контролюючим органом позивачу, як фізичній особі-підприємцю, яка одночасно перебуває у трудових відносинах, спричиняє подвійну сплату єдиного внеску, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати відомості інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування в розмірі 15552,02 грн, суд зазначає наступне.
Так, згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2021 року за №321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно із главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
- реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
- реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
- реєстр контролю наявності ІКП без ознаки "Платник відсутній в реєстрі" відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку;
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
- у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
- у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі №826/9288/18.
Отже, з огляду на викладене суд вважає, що вимоги позивач у цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати відомості інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування в розмірі 15552,02 грн.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3094757579.1 від 13.07.2023 року та судового збору за забезпечення позову у розмірі 805,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3094765257.1 від 13.07.2023 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду та забезпечення позову підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1878,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов?язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.07.2022 року № Ф-4954-53У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування у розмірі 15552,02грн.
Зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658) відкоригувати відомості інтегрованої картки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення нарахованої суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування в розмірі 15552,02грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 44118658) судовий збір у розмірі 1878,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна